Що за нісенітниці?!
Ніколи не переймався тим, чи важко буде кинути курити, якщо захочу. 25 років палив і кидати не збирався (ніби ж байдуже від чого помирати). І ось якось напередодні свого Дня Народження я вирішив, що якось вже набридло смердіти на власну сім’ю — нехай відзавтра я буду вже некурящий. Перед сном зайшов до своїх налаштувань та перекинув перемикач «smoking» в положення «off».
Тож прокинувся вранці вже не курцем.
Відкрита пачка в шухлядці? Ні, не моя, не знаю як сюди потрапила, я ж не курю. Віддам комусь з курців на роботі. :)
Перший місяць за багаторічною звичкою руки тягнулися до рота, тож виходив як завжди щогодини згризти пару зубочисток або жменьку сємок. :)
Интересный факт: после 2013 года развелось очень много «україномовних у першому поколінні» (1).
Внизу там «сегодня зарегистированный знаток украинского языка» доиспользует украинский язык до уровня что кто-то «наразиться на дерево» або «наразиться на вітер».
Приведите топ-3 примеров использование этой конструкции от ваших родителей.
От звідкіля Ви такий? Чому стільки жовчі та зневаги?
Моя сім’я з Карпат. Тільки уявіть: ми в сім’ї спілкуємось українською. Ні, не в першому поколінні (але якби й в першому, то це не ганьба, а навпаки!).
Так, Україна подекуди україномовна. Сюрприз?
вы находитесь в положении когда что-то (как правило неприятное, не безопасное) __может__ произойти.
чуть чуть до столкновения, но __возможность__ была
событие НЕ произошло, но __возможность__ была
__мог__ произойти бой
Щось я не дуже розумію всі ці ваші «_може_», «_можливість_», «_міг_»... Уявіть ФАКТ, коли Ви ВЖЕ наразилися на кулю, меч, скелю, каміння, зламану гілку дерева або кулак сусіда. Що тут вирогідного/недоздійсненного? Чому вас бентежать мої слова, що я регулярно і постійно наражаюсь на чиїсь граблі у вигляді безграмотного використання математичного терміну замість доречного слова (заради економії 6 літер)? :)
Вот тут появляется разница между словарем и реальным использованием.
Поясніть, що конкретно для Вас означає «реальне використання» української мови? :)
Та то так, але то є таке ємне дитяче слово зі сльозами на очах. Як мінімум, в Рожнятівському районі Івано-Франківщини точно! Точніш, за вимовою його варто писати як «невгльєдів». :)
хіба «наражатися на щось» — це не «сталкиваться с чем-то»?
Все вірно. ;)
От меня тоже напрягает, когда люди награмотно разговаривают на моем родном языке.
«наражаюсь» — значит что вы находитесь в положении когда что-то (как правило неприятное, не безопасное) __может__ произойти.
По крайней мере, такое значение было лет 20 назад. Интересный факт: после 2013 года развелось очень много «україномовних у першому поколінні» (1).
Академічний тлумачний словник української мови:
НАРАЖАТИСЯ, аюся, аєшся і розм. НАРАЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРАЗИТИСЯ, ажуся, азишся, док., на що.
// Стикатися з ким-небудь, наштовхуватися на когось, щось, потрапляти під що-небудь. Щоб не бути в хаті, де ми щохвилини наражались на господаря, ми скористувались з його пропозиції прогулятись в його гаю-садочку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 60); Минули вже ті часи, коли з підпільної наради більшовики розходились поодинці, озираючись, щоб не наразитись на шпика (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 284); На всіх напрямках ворог наражався на стійкий опір радянських патріотів (Історія УРСР, II, 1957, 405); «Победа» припускає хід, сподіваючись проскочити під хмарою, не наразившись на зливу (Юрій Яновський, II, 1954, 199).
Я эту фразу прочитал так:
Автор __делает__ что-то (наверное милион раз) что приводит к безграмотному использованию определенного слова.
Внизу там «сегодня зарегистированный знаток украинского языка» доиспользует украинский язык до уровня что кто-то «наразиться на дерево» або «наразиться на вітер».
Може, спробуєте скористатися своєю рідною мовою? Чи в чому її «рідність» для Вас полягає?
То мабудь «проффессор» статтю складав (або редагував). Пробачте за посилання на вікі. Це було дуже необачно з мого боку. :)
Так багато слів ні про що від справжнього «(technical writer)»?! ;)
Так, всіх вчили. Дехто забув. :(
Приймається! :) Дякую. Невгледів.
Наражаюсь, бо боляче.
Ваше презирливе зауваження щодо україномовних — дуже характеризує.
А ваша пропаганда безграмотності тут зайва. Ви прихильник, щоб всі «ботали по фені»?
Тож краще б помовчали, шановний Bogdan Shyiak SE or Dev. ;) Розумні люди визнають свої помилки та намагаються їх виправляти.
Я виходив з АйТі. Кому цікаво — історія. Програмував десь з
А як увійти до кабінету (cabinet.sfs.gov.ua)? Щось постійно пише «Сертифікат не знайдено». Де воно його шукає, що не знаходить?
Зазвичай комісія за переказ з поточного (підприємницького) на рахунки в інших банках становить
Ну чому ж без картки? Просто картка іншого банку буває вигідніша. Приємніші відсотки на залишок, наприклад, цікава бонусна програма, тощо... Кожному своє.
В різних відділеннях політика нав’язування дод.послуг різниться. В одному відділенні мені однозначно донесли, що неможливо ІТ-рахунок відкрити без платінум-карти (!WTF?). В іншому — виявилося, що то не є обов’язковим, можна взагалі без жодної особистої картки відкривати. :)
чи не мог би хтось, часом, проконсультувати на предмет Будапешту?