уповноважений по милицях в Дарницькі печери
  • Чому рекрутери під час найму використовують саме Телеграм?

    Як ви вважаєте, хоч один сервер Facebook або WhatsApp розташований фізично не території РФ?

    Ви серйозно вважаєте, що мережа, у якої переважна більшість користувачів з США і Європи, і ще з мільярд в Азії (Індія і т.д.) і Латинській Америці, триматиме _всі_ сервери в РФ? Ви саме це і сказали.

    Ви не можете загуглити, де розташовані датацентри Facebook і іншої Meta?

    Ви дійсно вважаєте, що таку тупу хуцпу з вашого боку не викриють в першу ж хвилину фактчекінга?

    Те що товариш майор (умовний Бортніков, або хто там в них головний) має доступ до всієї інформації в ТГ, в тому числі тієї, що в приватних чатах треба пояснювати?

    А тепер перейшли на ТГ, про який теж нема фактів про «всі сервери в РФ», крім вашої зухвалости.
    І знову вважаєте, що ніхто не буде навіть вчитуватись в те, що ви тут пишете?

    Підтримав: Юрій Марков
  • Чому рекрутери під час найму використовують саме Телеграм?

    Взагалі-то кидання звинуваченнями без доказів — не найкращий спосіб ведення дискусії.

    Ну так і ваше «сервери розташовані в РФ» таке ж звинувачення без доказів, саме ви почали з нього. У вас є тверді дані, чи це «класове почуття» таке каже?

  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    Ну це саме і значить, що ви не памʼятаєте.

  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    Так бывает, но я не вижу в этом как таковой «социальной инвалидности», часто это просто вариант подхода — проверить общий уровень. В «расскажите о себе» в основном идут HR, которые проверяют чисто общую адекватность (не маньяк, не псих), а тут уже предметное.
    Вот насколько придирается к деталям — тут уже да, личные заскоки интервьюера хорошо видны.

  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    Это не единичный вопрос, это стиль. Особенно неприятный, когда ожидаешь предметного разговора.

    Согласен, «тады ой». Ну, возможно, там цель была — завалить, а не принять...

  • 40 років свободи: як Free Software Foundation змінила хід ІТ-історії

    Замало, оманливо і безцільно.

    Не вказано, наприклад, як з 1970-го року почалось принципове розділення продажу і розповсюдження апаратного і програмного забезпечення, вони стали незалежні. Описано, наприклад, тут. І на це потребувалось рішення суду.

    Не вказано, що до GNU були BSD, MIT і інші, у яких вільний розвиток софту був викликаний вимогою вільного доступу до результатів створеного за рахунок податкодавців (США), і це було зразком і для Столлмана, що таке можливо в принципі — і це з 1970х. Тому, ось це:

    Метою було дати користувачам право запускати, змінювати, вивчати та поширювати програмне забезпечення. На той момент це було радикальною ідеєю, яка йшла врозріз із тодішнім курсом на комерціалізацію софту.

    підтасовка, ідея була вже відома і мала своїх прихільників. Таке право вже було в рамках ліцензій університетського стилю. Новим, що зробив Столлман, було додавання у ліцензії вимоги не обмежувати це право далі: хто отримав продукт, мав право отримувати (і вимагати, згідно ліцензії) джерельні коди і самому розвивати далі необмежено. Да, це далі вказано в статті. Але акценти на те, що це десь не з нуля зроблено як принципова ідея — вони обманюють.

    Да, Столлман і створене їм FSF зробили революцію, додавши базовий шар того, що не можна «перехилити» на себе навіть концентрацією зусиль з розробки, весь публічний розвиток має повертатись до загального використання. З його розвитком BSD перестала бути такою базою, це остаточно сталось біля 1995 року. Всі інші підходи і більш або менш рестриктивні ліцензії, софт під ними — базуються на тому, что GPL шар розвивається як те, чого не можна забрати. В цьому сенсі він — найближчий до оптимуму для такої ролі. Проблеми, звісно, є, і кожного місяця хтось скандалить — як, наприклад, плата за використання у чужих хмарах. Але це признак розвитку.

    Якщо ви на цій конференції не згадаєте — причому, добрими словами, а не якось інакше — попередників і альтернативні підходи, то на гарні відгуки можете не чекати.

    Підтримав: skipper
  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    Я працюю постійно, розмовляю в термінах саме OSI (нестрогої). І не тільки я, багато хто навкруги.

    Особливо це важливо на низьких рівнях, бо розділяти ефекти, що дає, наприклад, фрагментація IP, від ефектів фрагментації і повтору кадрів по WiFi, транспорту DVB чи що там ще буде — принципово (і вони ще можуть інтерферювати один з іншим).

    А ось на верхніх вже типово плутають. 6-й взагалі мало хто виділяє, він привʼязаний до інших. Постійно змішують, в яких випадках треба що специфікувати і як це виглядає, тобто рівні 7 і 5 (випадок HTTP). Це тільки найбільш характерний приклад.

    Підтримали: Alex Fogol, Eugene Nuribekov
  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    Я предполагаю, достаточно было сообразить, что раз его разрабатывали Cisco с прочими в 90-х — то ответ «big-endian» достаточен. И именно на эту общую эрудицию и был вопрос.
    Не вижу в этом ничего плохого, если у ответа не существенный вес в оценке кандидата.

  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    OSI — теоретична модель,

    Ні. Просто є дві різних OSI :)

    Одна — теоретична для навчання, «народна» OSI. Вона дуже гарно формує каркас, на якому далі можна мислити про всі ці речі.

    Друга — конкретна імплементація, яка є, вона працює... раніш була в реальних корисних мережах, зараз залишилась в деяких лабораторіях, які ще чомусь тримаються за неї. Центральна частина її зветься X.25. Хто хоче, може спробувати. Така собі археологія:)

  • OSI-модель: як спуститись в кролячу нору й випірнути звідти

    Для первісної розповіді, я вважаю, нормально. При цьому багато чого треба спрощувати.
    Цю тему, звісно, можна розвивати вглиб, але в окремому обʼємі, треба ще декілька таких статей тільки про основи.

    Підтримав: Юрій Марков
  • Читабельний SQL, аналіз датасету та корисні поради з власного досвіду

    Кажется, это есть буквально в КАЖДОМ учебнике по SQL — и нет, всё равно это тащат регулярно в «полезные статьи» :)

    Потому что при любом уровне опыта можешь на него нарваться. Колонку сделали nullable, тебя не предупредили, у тебя какое-нибудь not (x=1 or x=2), и привет. Вот такая это тупая мина в языке. Надо напоминать ежедневно и еженощно.

    Підтримав: Микола Сидоренко
  • Реалізація рівнів ізоляцій у базах даних

    CAP згадано в статті, але більше ніяк не використано. Заготовка для наступної статті? З цеї краще видалити, щоб не бентежило.
    Також було б гарно додати посилання на основи — і «банальну» вікіпедію, і розширену базу типу такої. Взагалі без посилань і без слов для подальшого пошуку виглядає якось дивно.

  • Як вас змінила війна?

  • Чи має програміст знати нутрощі ПК?

    Это пока лапти не начались в массовом использовании. Сейчас настольник есть дай бог чтобы у 1/20 от всех.
    А в лаптоп влезть ничего не сломав — это уже нужен уровень посерьёзнее. И чем дальше, тем хуже. Когда его надо целиком раскидать, чтобы добраться до диска или памяти — а таких моделей сейчас чуть ли не больше половины, бо производителю так удобнее — нуегонах.

    Підтримали: Andrei Boiko, sundev
  • Чи має програміст знати нутрощі ПК?

    Свої десктопи збираю і підтримую сам.
    Лаптоп — краще віддам спецу, сам тільки вимагаю конкретні характеристики. Але теоретично все знаю, що там.
    І ось для того, щоб знати, що на що впливає, треба хоча б базове розуміння.

  • «Замовник вирішив скоротити всіх українців та замінити їх на іноземців». Історії айтівців, які потрапили під скорочення

    А чи не суперечить передача справ після фактичного звільнення NDA?

    Не суперечить. Але має бути оплачена явно.

    Підтримав: Oleksandr Suvorov
  • «Замовник вирішив скоротити всіх українців та замінити їх на іноземців». Історії айтівців, які потрапили під скорочення

    _Зазвичай_ це саме щоб нові робітники не отримували інформацію про те, що рані коїло керівництво. Приходять такі собі ентузіасти з палаючими очимами і всьому вірять...

  • Ще раз про Embedded

    то не АЦП

    Ну для мене прилада що з ефіру жене рівні сигналу з даним дискретом — то АЦП, навіть якщо за наукою у нього інша назва :)

    — Так, відчувала.

    Не забути підняти табличку, як у серіалі.

  • Ще раз про Embedded

    Про Ardupilot знаю, вважайте, нічого. QMK копав, про нього і кажу. Що б там ні кастомізували, це залишається клавіатурою з достатньо жорсткою логікою бази, всі ці шари і пр. не міняють її. Я саме про це. І то на 99% це файли конфігурації. (Для FPGA це так легко вже не зробиш, у загальному випадку.)

  • Ще раз про Embedded

    Я тоже. Но там был настолько простой алгоритм, что аналогом будет не торрент, а что-то типа TFTP.

← Сtrl 1... 89101112...409 Ctrl →