Зважаючи, що динамічний layout був в Андроїді майже з самого початку, мене в принципі дивує така стаття на рівні «а ви знаєте, 2+2=4!» В iOS такого не дають, чи що? Чи це саме у вашої фірми не було практики? Чи екрани такі складні, що раніше автоматика була непридатна зробити якісний вигляд?

І рекомендую подумати, щоб не було як зараз у багатьох у вебі, що при зумі якісь віджети просто зникають.

Та буквально в Ощадбанку такі комісії

30 грн за картковий переказ?

у привата комісії за переказ зі своєї карти, на свою карту

1% на чужий банк, 0.5% всередині привата (залежить від типу картки, але в середньому десь так).

Всі банки з тебе хочуть мати зайві гроші.

Але конкуренція знижує ці цифри до мінімальних.

це коли ти платиш перукарю за роботу 100 грн і він отримує 100 грн

То-то я регулярно спостерігаю в малих магазинах, що покупці щось оплатили готівкою, потім продавець іде до платіжного терміналу в цьому ж магазині... і скормлює накопичену готівку терміналу.
Бо витрати на «дорослу» інкасацію, з машиною з зеленою смугою і дядьками з автоматами, або втрати через грабіж, для такого магазина більше, ніж ті 3-4% на термінал. Хоча багато хто домовляється і на менший одсоток.

І політика деяких мережевих магазинів «а у нас ви ще й готівку можете забрати з карти» не була б взагалі, якби у них не було причини зменшити обʼєм інкасованого.

У фермера карта іншого банку і комісія уже 30 грн.

Коли останній раз були такі комісії? В 2005 року?

розумно визначити з усіх українських описів «1-2-3 черги» що ж саме це власне означає у цифрах

Розділи на 6 і отримуєш частку часу від повного, коли нема електрики.

нараховуються на ніч з 0 до 6-ї цікаво навіщо як сам принцип

Передають ресурс на нічні зміни на заводах.

більші, коли цей радіус вказують в діаметрах(!) кабелю

Я завжди рахую в абсолютних одиницях виміру.

але обговорюваний оптичний кабель — значно тонший за виту пару,

Щось я не бачив, щоб у цьому субтреді обговорювали якийсь конкретний кабель. Ви щось сплутали.

Проте, якщо ви вважаєте, що всі наступні інсталляції робитимуться на 657-х і повністю коректно для кожного абонента на кожній точці можливої проблеми, я погоджусь, що в такому світі, дійсно, такої проблеми не буде і можна далі не обговорювати ;\

Але всі інші варіанти вимагають від оператора заживляти ще і комутатор в будівлі.

Це суцільна неправда. І в принципі, і по фактах застосування. Я жив в місці, де були окремі волокна до кожного абонента.

PON економніше на кабелях і волокнах у провайдера, факт. Але не треба розповідати про «вимагають».

Викликаю пояснювальну бригаду:)

І я знову нагадаю, що PON/GPON/etc. — не єдина технологія для оптики, і саме акцент на PON (де є пасивне розділення і зʼєднання сигналів) некоректний. В різних місцях можуть бути варіанти FTTH, FTTB і так далі — на виділених волокнах, AON на лямбдах, гібридний AON/PON на лямбдах з дуже різною хвильовою щільністю. До попередніх статей вже коментував, але у когось в редакції просто заклинило.

У оптичного кабеля значно сильніші обмеження на радіус вигину. Може пощастити прокласти без нових дірок і на тому же кріпленні, а може і ні. Якщо є отвір рівно перпендикулярно стіні — найгірший варіант.

До речі, я тут подумав про інший варіант (я 200% впевнений, що я не перший, але тут не звучало).

До чого нам змінний напрямок струму? Тільки для трансформаторів на катушках індуктивности. Якщо є перетворювачі на інших засадах (сучасні DC-DC), то без них можна зі схожею ефективністю (або кращею?) Проте переривати струм — чому б ні?

Робимо так: на виході перед звичайним фінальним конденсатором (як же без нього) той електронний ключ, що комутує ШІМ модуляцію — отримує ще періоди тиші, хай з тим же 50Гц. 60-70% часу жене до 1.4-1.5 від потужностної напруги (наприклад, ті ж 310V для формальних 220V), решту періоду дає нуль. Якщо навантаження нема — буде присутній постійний потенціал на максимумі, який в нього закачали і зупинились, але якщо хтось споживає — він отримуватиме меандр. Головне, що нема, як при перетворенні DC→AC, паразитних витрат на те, щоб розгойдувати вихідні дроти то в плюс, то в мінус. Ну і при розриві дрота не буде постійного підживлення, яке тримає дугу у показаних випадках з DC.

Може, я десь схибив і його так не можна робити, але чому? (Ігноруємо усе легасі)

офіційно мала універсальне живлення 230VAC та 310VDC.

Якщо еквівалент 230V AC, то це буде 230V DC у середньому. Ваше 310 це амплітудний максимум при потужностному 220, він такий зависокий і тут не годиться — навіть якщо досягатиметься у піку, то середнє все одно буде 220-230-240.

то взагалі вічна та безпечна фурнітура.

Я б хотів послухати проблеми такого ж перетворювача з, наприклад, 750кВ на 330кВ. Що там буде замість одного «мосфету» і як зробити, щоб коли половина ще не увімкнулась, за ті лічені мікросекунди друга половина не згоріла від перевантаження...

бо в напіввідкритому стані на ньому виділяється потужність, сумірна з потужністю підключеного навантаження.

Ну я так зрозумів, що той контакт лише керуючий, а далі транзісторний ключ виконує реальну комутацію. Хотілось би помацати реальний приклад.

Але:

1. Коли є фізичне відмикання дроту, бо його просто розірвали, чи витягли з контакту, наприклад, бо нема можливости швидко добратись до «правильного» вимикача? Коли гілка падає на дріт ЛЕП і рве його?

2. Це про 500V, а вище? Он ще в радянські часи багато казали про лінію «Екібастуз — центр», 1.5 мегавольти на постоянці. Коли треба синхронно контролювати декілька десятків тисяч потужних тиристорів, вони вигорали пачками від найменших перекосів у такому управлінні...

оє фото наочно показує, що якраз навпаки: оці ваші «більші можливості для UI» призводять до запихування на екран якнайбільше і дрібного.

Тобто іконки, які достатньо великі, швидко і легко показують те, що треба показати, ви не бачите. І ті, що у вашому прикладі в головній частині екрану, і ті, що в треї зверху.

Порівняйте шрифти у матрицях, наприклад, 7×5 (мінімум, який дає хоч якось відрізнити букви), 16×9 (стандарт IBM PC класичних часів) і те, що бачите у вашому прикладі як підписи до іконок.

Маючи кращі ресурси, можна зробити для UI багато чого корисного.

Ну а якщо ви думатимете тільки про те, як його заабʼюзити, наприклад, напхавши у екран таблицю тексту в 40 рядків... вибачте, це тільки ваші власні примхи.

Чи слід це все розуміти, що колишня перевага змінного струму почала бути вадою? І що далі взагалі, щонайменше, весь транспорт до дому або квартири буде на постійному струмі? У нього проблем типу відхилення частоти або фази немає в принципі...

Ну так поки ви не читаєте, нема сенсу давати іншу.

Ви гілку читаєте взагалі, перш ніж писати?

З того, що тут написано — читаю. На відміну від вас.

Я питаю: в чому вплив полягає?

В більших можливостях для UI. Будь-яких.

На екрані лише UI відображається?

Саме так. Чи ви не знаєте сенс цього акроніму? Ну так узнайте.

Назвіть, будь ласка, якісні моделі 12V UPS, які мають три режими (off, on, bypass) для живлення навантаження. Як перемикати — неважливо, аби це виконувалось. Або хоча б два — on і bypass.

Чому прошу таке: тому, що коли виходжу надовго — краще bypass, щоб не споживало акумулятор поки нема суттєвої потреби, а коли вдома — краще on, щоб при перемиканнях підтримував без перезавантажень.

Один у мене такий є, але дуже нестабільно детектує пропадання входу і не одразу перемикається на акумулятор.

До чого тут вплив на зір?

У вас ідеальний зір? У більшости людей якісь проблеми.

Навіщо? Захаращувати і відволікати увагу?

Ну якщо ви не бачите варіанту не захаращити UI, я не знаю, що сказати...

Відволіклись від рядка коду щоб подивитися де знаходиться, ну нехай буде не буква а циркумфлекс (шеврон, шляпа, символ степеня). Операція «пошук» це одна з найбільш енергозатратних, якщо в вас немає ні мнемоніки ні мускульної пам’яті то шукати потребує значного імпульсу уваги. Потім ви повертаєтеся до коду, знову шукаєте на якому ви там рядку — і під час нової операції пошуку увага випадково переключається на сусідній абзац, бо там він, наприклад, має таку ж саму форму. Привіт втрата потоку.

Так склалось, що я зараз маю працювати з двома лаптопами з суттєво різними клавіатурами. Ну, центральна qwerty однакова, проте за її межами майже все різне. У одного з них навіть Home, End треба набирати як Fn+Left, Fn+Right, і схоже з PgUp, PgDn (реально бісить), Ins нема іншого як Fn+Del. І нічого, ті 1-2 секунди, щоб набрати таку викручену комбінацію, не вигоняють з потоку.

Скажете, anecdotal evidence? Так і у вас така ж anecdotal.

І мускульна памʼять між двома такими пристроями просто не працює. Потрібно тримати клавіатуру в полі зору — на його нижній межі! тобто боковий зір бачить руки і деякі найзагальніші контури клавіатури — проте це реально допомогає роботі зі всіма видами клавіатур (а іноді ще й десктопна підмикається до цих двох лаптопів! вже три, і теж суттєво інша).

Після цього зрозуміло, що всі ваші розповіді про епічну трагедію від відволікання на те, що десь там циркумфлекс загубився — маячня і де в чому навіть прутня.

Ну а ваших учнів мені тупо шкода. Одне, коли взагалі пошук займає по декілька секунд на букву — це дійсно складно. Але інше коли навички далекі від ідеального сліпого 10-пальцевого набору, проте нема затримки на типових пошуках. Саме програмування складніше.
Я знаю декількох успішних програмістів, що вміли тільки в 2-пальцевий набір (ну, може, shift третім).

І ось мені цікаво. Нехай є, за вашим визначенням, ідеально успішний програміст. Він будь-що набере всліпу. Завтра виходить якийсь Macbook Pro 2026, у якого пару клавіш зсунули. Все, програмісту іти вішатись?

У мене тут зʼявилась велика задача на винді... так от щось схоже починається через декілька днів роботи у вікнах git bash. Іноді допомогає закрити шелл і відкрити, іноді — тільки перезавантажити всю windows.
Вони йдуть різними шляхами до одного і того ж?