Або просто дісципліни. Всюди де воно треба — флаг виконання ініціалізації, вихід з одної точки коду після мітки cleanup, під цею cleanup зачистка всього зробленого в функції. В MISRA десь так и вимагають.
Таки все вірно. (Я подумав спочатку придовбаться по дрібничках, але вони ніць не змінять у основі.)
Йооц, я його намагаюсь читати, але він — типовий показник того, що в формат чата упхати те, для чого треба форум — дає тільки щільний потік інформаційного сміття...
Эээ с учётом той сложности процесса, которая там происходит, ASIC будет содержать процессор из каких-то распространённых ISA, память программ, память данных и всё такое :)
www.computerenhance.com/...code-horrible-performance
qntm.org/clean
habr.com/ru/post/189094
sergeyteplyakov.blogspot.com/...2/review-clean-coder.html
www.youtube.com/watch?v=tD5NrevFtbU
www.youtube.com/watch?v=ZLxazlP7Ppo
Їх багато, це тільки де найбільш внятно описано.
Apple товстий, угу. Подивимось...
Про 100500 інших особливостей у мобільному звʼязку.
_Майже_ без альтернативи, угу.
Тільки монстри дозволили собі якийсь спротив. Чи ті, хто під цими монстрами.
Саме тому давати Qualcommʼу ще й Intel буде злочином.
Фігня в тому, что Qualcomm значно більший гопник, ніж Intel. Вони 20 років тероризують все виробництво мобільних телефонів і схожих пристроїв без альтернативи. Intel хоча б не монополіст, є багато інших ISA і на них роблять компʼютери. Тому саме цей напрям придбання тільки погіршить.
Большие ЕСки, не очень большие (на маленькую комнату) СМки. Первые персоналки, ещё не IBM PC (ДВК, Электроника-60 и пр. на «работе», Агаты в школе).
Наблюдая из сейчас понимаешь, что всё это имело основной проблемой отсутствие общей инфраструктуры и устойчивости хранения информации. Даже ленты и большие диски постоянно читались с проблемами, а дискеты так сыпались пачками. Перенести программу с ЕС на СМ или обратно даже в пределах одного языка — работа на недели и месяцы шлифовать все детали. Если вычислительная — новая проблема: плавающая арифметика у всех разная и что сходится на одной — может не сходиться на другой (сейчас IEEE754 всех расслабил). Даже кодировки в пределах латиницы и цифр надо было преобразовывать, EBCDIC не ASCII.
А когда в это начал врываться ещё и мир коммерческого софта с лицензиями — стало совсем плохо. FOSS был спасением, дал хоть какую-то общую надёжность (и переносимость, да).
Сейчас большинство этих проблем уже не поймут или не поверят.
Зато поностальгировать можно и заново переобдумать свои знания по основам...
Як вже сказали: зробити самому на двох модемах при наявності PSTN, через Укртелеком чи офісну АТС — не проблема.
Якість трафіку — непередбачувана. Компресії голоса можуть знизити якість хоч до 2400. Нижче — навряд чи.
Софт — робити з Linux/FreeBSD/etc.
Якщо UUCP — ставте uucp на обох боках, mgetty на сервері. uucico з обох сторін.
Якщо Fido — mgetty на ноді, ifcico для транспорту. Були інші мейлери, не памʼятаю назв.
Якщо IP, на боці сервера — mgetty, під ним pppd, iijppp, mpd (FreeBSD), навіть slirp. На клієнті те ж саме крім mgetty і slirp. Або ж вінда (якщо ще вміє).
більшість модемів у останні роки актуальності dialup вміли працювати напряму, без АТС.
Ні, це тільки ті що позначені «для виділених ліній» (leased line). Навіть старші моделі (як USR Courier) не всі таке уміли. Бо це розширений блок у схемотехниці модему.
Зазвичай у таких модемів ще були опції конфігурації активуватись без команди.
Проблема в тому, що поки ви не підкажете, який саме текст, ніхто не зможе навіть приблизно відповісти.
Яка мова? Для англійської проблеми флексій (як tie — tying, catch — caught) значно простіші ніж для української чи російської. Для китайської ще простіші. Але для всіх розбір вимагає розуміння семантики. Стандартів нема, або вони порушуються: хто каже про фіксований порядок у англійській, не впорається з «right you are» чи «so did I». А діалектні варіації? А описки і одруківки?
Які обмеження на кодування? Чи треба вираховувати випадки типу коли вci oднaкoві бyкви зaмiнeнi нa лaтинcькi? А коли не всі?
Це, можна вважати, ще не початок шляху, це тільки підготовка до початку ;)
Ніж uuid4 — ні. Ніж послідовні версії — да.
Але у всього є ціна.
Ось Розетка, наприклад, має публічно видимий номер замовлення.
Вже можна розібрати темп замовлень у всьому порталі.
Далі, наприклад, порівняти темп замовлень у звичайний період, перед чорною пʼятницею і після Нового року. З цього — вже ефективність самої Ч.П. Ці дані можна порівняти за різні роки. І так далі.
Тут можна продовжувати цілими сторінками.
OSINT — да, це ціла наука. І не обовʼязково це про розвідки країн: комерційна розвідка не менше, а часто і більше впливова.
Дещо некоректні деталі в історії.
> На сьогодні існує 8 версій формату UUID, при чому версія вказується в самому значенні й під неї відводиться 4 біти.
Це тільки в варіанті 2. А ще формально є інші варіанти. Від раннього DCOM залишилось, я чув, кілька UUID в використанні.
> після чого в
Про версію 1:
> Крім того, через широке застосування контейнерів і віртуальних мереж MAC-адреса могла бути неунікальною, що призводило до можливих колізій.
Щось слабо віриться, при генерації локального випадкового MAC складно зробити однакові. Хіба що ну дуже тупий генератор чи вибір фиксованих MAC зі значеннями типу «хост 1»...
Інше:
> Результати тестів показують, що використання UUID разом з ObjectId уповільнює продуктивність при вставці в
Це «разом». А замість — що буде?
> У Windows використовується термін GUID замість UUID, хоча це фактично те саме.
Різниця у серіалізації в бітовий рядок. Для Windows GUID воно стандартизоване у mixed endian (є поля big і є little). Для UUID стандартизовано big-endian. Хто його як зберігає — треба бути уважним.
Це ж треба тримати на увазі при отриманні з base64 формату.
Галушки!
А ему и отвечают: «Сделайте реально независимую судебную систему, а не то, что у вас сейчас». И приходит очередной Зелюкович и говорит «не к спеху». Oh wait
І в котрий раз: SOLID — поганий вибір тому, що 1) всі принципи туманно сформульовані і формулювання від самого Мартина дають що завгодно, а не чітке розуміння, 2) вибір саме цих 5 принципів суто механічний заради красивого акроніму (і то не від Мартина, це винахід Фізерса).
Боб Мартін — інфоциган, що продає імітацію софтскіллів під виглядом хардскіллів: подвійний обман. Він заходить тому, що корпораціям треба якось виробляти хоча б імітацію спільної мови між програмістами і менеджерами.
Clean code — тупа самопротирічна маячня, критики повний Інтернет і можу не повторювати. Орієнтуватись на неї як на взірець, може, і допоможе вайтішникам, але грамотню людину більш застереже, ніж допоможе їй.
Я можу зрозуміти, чому Сергій пропагує все це, але від того не краще.
В одному проєкті4-го рівня за класифікацією автора статті — вендор заліза і по сумісництву хазяїн BSP навʼязав моніторинг стану заліза через зробленого на nodejs демона, який займав близько ⅓ прошивки. Коли прийшла вимога скоротити обʼєм, думаєте, змогли примусити його переписати на більш легке? Ні, замість цього наказали викинути Python з наших компонент, де на ньому була написана вся ініціалізація. А ще там на C писали (і регулярно крешились) там, де краще за все був би Go.
А в ще одному я бачив бінарник 250MB розміром. Це, типу, головний компонент. Звісно, C++ с зневаджувальною інфою, з мегатонною бібліотек від всіх кого завгодно, вивід ldd не вміщувався в 50 рядків, а ще щось довантажилось дінамічно.