Тим не менше «став-охолоджувач» присутній у всіх великих електростанцій, подивіться на мапі на території АЕС хоча б. Підйом температури там такий, що посеред зими вільно живуть тропічні види (в Ангарську ловлять «золотих рибок», тих, що до півметра). Що там до очистки, я не вкопувався, але раз використовують, то вона достатня, щоб чистити систему, наприклад, раз на рік...

І що з того, що наслідується? Його розвивати треба.

Дотационная далеко не везде, мягко говоря. Перекосы отдельных стран тут не показатель.
В остальном, я бы подходил взвешенно. ДЦ можно построить как максимально экологично, так и перепачкав всё вокруг, и я не удивлюсь, если где-то применены простые дешёвые вредные решения.

Дуже слушне і доцільне зауваження! :)

Справа в тому, що цей побічний ефект використовується, і саме як використовується. Стандартизатори могли визначити, наприклад, що будь-який результат —0.0 перетворюється в +0.0, деякі раніші реалізації так і робили. Або не перетворювати, але ігнорувати знак при нулі, щоб усі операції зі стандарту виконувались однаково, незалежно від знаку. Але вони, навпаки, вирішили використати цей ефект на максимум.

І проблеми виникають на границі зон різних ефектів. Наприклад, ви свідомо користуєтесь ефектом знаків для atan2(). Але на вхід подається результат якогось попереднього обчислення, де виходить, що (—0.0) + (—0.0) == —0.0, але (—0.0) + (+0.0) == +0.0. І якщо не враховувати такий вплив і необхідність відновити знак, то можете отримати несподіваний результат.

Взагалі ж цей мінус нуль, звісно, «приймак-неборак». В форматах, де мантиса представлена у доповняльному коді, —0 має бути представлений окремим спецкодом. ASN.1 BER 2007-го року ще такого не знає, 2021 додав цей спецкод.

Молоток не дав би автовидалення з хмари.

Насправді якась частка %% сенсу в цьому є. Коли вода підігріта, вона легше випаровується, змінюється екосистема, де вона тече. Кожний з цих факторів може якось впливати.
Але це ж аналізувати треба нормально, а не тупими байками типу міліонів кубометрів що зникли в чорну діру...

Замкнені системи для внутрішніх контурів в них з самого початку ще десь з 1960-х.
Інше питання, що для відводу тепла вони можуть ставати на ріку і проганяти потік через себе. Вода при цьому не випаровується і не брудниться, але вона гріється, і в цьому можуть бути екологічні проблеми — зміни складу мешканців ріки (озера).

Ну він чогось заговорив про потужність, можна і її згадати, тим паче що ця проблема як раз здається значно суворішою.

Здається дата центри споживають на порядки менше ніж типові джерела електрогенерації ТЕС або АЕС.

Найбільші типу гугловських чи openai — вже більше:) одиниці гігаватт стали реальністю.

Якщо є якісь одиничні випадки що хтось спроектував не враховуючи місцеві можливості локації, то може питання до цього проекту, а не привід включати panic mode до всієї індустрії

Так воно розповзається по світу, підвищуючи ціну електрики для всіх.

Вода з сільського господарства як раз «пропадає»: вона випарюється, а знову знайти її у прісному вигляді вимагає території для збору або енерґії для опріснення. Зараз Крим, здається, користується доступом кацапів до Каховки, але 2014-2022 у них такого не було.
В Ізраїлі картопля була дорожча за апельсини, бо деревам можна давати крапельний полив, а полю картоплі — ні. Зараз якось вертикальною гідропонікою в теплицях розрулюють.

А ось в замкненому циклі охолодження вона не зникає. Хіба що її можуть оновлювати раз на рік, чи які там норми через неминуче псування...

😆

Это таки не абсолют. Одна знакомая получила тяжёлый инсульт (не знаю точной формы) в районе 2000 года, ей было 30+. Сейчас жива, работает, живёт нормальной жизнью, хоть и с ограничениями.
Вообще для ишемического и геморрагического варианта общих принципов нет, после того, как дана вообще первичная экстренная помощь, лечение разное, прогнозы разные, обобщать тупо нереально.

Сейчас, если вовремя начали спасать и дальше нормальная поддержка, то шансы неплохие. Но реабилитация в любом случае это от трёх месяцев до года.

Якось від колеги року в 96-му почув — «Ми все написали, починаємо компілювати».
Ну, з тих часів якийсь прогрес вже є... 😿

AC якраз при передачі на значні відстані з точки зору економіки вигідніше (Tesla vs Edison)

Згадали, що було сто років тому. Те, що на момент цього спору було «значні відстані», зараз короткі відстані. А ось проблема фази на сотні-тисячі кілометрів стає катастрофічною.
І раніше не було якісних економних перетворювачів AC<->DC, а зараз вони є.
Ще раз кажу, дивіться на Норвеґію. Наддальні лінії DC теж є новим словом і активно розвиваються.

де то стає економічно обгрунтовано.

Не можна сказати, що у нас в умовах війни це _економічно_ обґрунтовано, але якщо міжобластний транспорт був DC, проблем було б значно менше.
Ну і потім буде значно легше швидко розвертати напрям ґенерації (зараз у Львові сонце, а у Києві хмарно, а через годину навпаки).

При 8 фактичної присутности на робочому місці треба зараховувати від 6, бо решта втратиться на щось таке, чого просто не можна зареєструвати.

Поки що головна проблема, що енергосистема в принципі не розрахована була на такі тяжкі випробування. Сверхконцентрація як ґенеруючих потужностей, так і перетворюючих.

І ще опора на змінний струм. Світ давно переходить на постійний на дальніх лініях, а подекуди взагалі це єдиний варіант (Норвеґія). А в результаті маємо можливість перекосу, розпаду синхронізації і захисного відключення, як тиждень тому.

Але щоб тисячі розподілених об’єктів генерації та зберігання працювали узгоджено, потрібна координація.

Зі змінним струмом вона ускладнюється аж до неможливости.

Також хочу додати про одну дитячу помилку (здається, про це не згадано в статті) — порівняння чисел з плаваючою комою «в лоб».

Частина 6 присвʼячена порівнянням, там це буде.

І також на рахунок цін (в e-commerce, наприклад) — зберігати та обчислювати ціни потрібно як цілі числа в найменшій грошовій одиниці (центи, копійки (шаги), ...) - $10.99 повинно зберігатися як 1099 (в центах).

Буде в частині 7. Але одразу скажу, что варіант з фіксованою крапкою придатний далеко не для всіх випадків. Якщо у вас універсальна платформа, де точність конкретної валюти (і використання) конфігурується, то компилювати саме 2 цифри не будуть, а якщо завжди разом з числом зберігається масштаб, то це вже і є рухома крапка.

Валентине, ми з вами говоримо про різні речі.

У моєму першому коменті такого обмеження не було, але це ви самі зсунули розмову на технічні аспекти.

Думаю, далі ми просто не збігаємось у форматі розмови — і це нормально.

Ну подивлюсь, з ким ви збіжитесь у форматі... 8-/

Пишіть українською — це наша ідентичність. DOU приймає статті тільки українською — і це не просто правило редакції, а вибір спільноти. 73% топових статей уже українською, тренд зростає. Люди свідомо пишуть рідною, відправляючи в забуття мову агресора.

Причинно-наслідковий звʼязок переплутаний: якщо б не було форсування одної мови, то не було б і тренду. І тут можна згадати не російську, а, в першу чергу, анґлійську. Кожен може радіти таким трендам чи ні, але стверджувати, що є свідомий вибір, некоректно.

ТОП-5: Україномовні статті за переглядами

А як рахуються перегляди? Це кількість відкриття статей хоч раз (тоді Ctrl+F5 інкрементує), відкриття унікальним читачем (тоді приватний режим додасть переглядів), відкриттів за IP (тоді тисяча юзерів за одним NAT IP будуть враховані як один), чи как? (Ці питання були поставлені ще на самій зорі розвитку вебу, і однозначної відповіді нема і не буде.) Звісно, питання не до вас, ви лише берете готові дані, питання до редакції. Але навіть порівнювати за такими критеріями вже сумнівно.
А ось кількість коментарів — яка, на мій розсуд, як раз значно більше показує актуальність, і мала б приймати участь з великою вагою — у вас не враховується.

Індекс дозволяє справедливо порівнювати топіки різного віку. Стаття, яка набрала 10,000 переглядів за тиждень, очевидно «гарячіша», ніж та, що набрала стільки ж за 5 років.

І формула формування фінального індексу не наведена. Була б це наукова стаття, її б таку не прийняли до розгляду.