_Майже_ без альтернативи, угу.
Тільки монстри дозволили собі якийсь спротив. Чи ті, хто під цими монстрами.
Саме тому давати Qualcommʼу ще й Intel буде злочином.

Фігня в тому, что Qualcomm значно більший гопник, ніж Intel. Вони 20 років тероризують все виробництво мобільних телефонів і схожих пристроїв без альтернативи. Intel хоча б не монополіст, є багато інших ISA і на них роблять компʼютери. Тому саме цей напрям придбання тільки погіршить.

Большие ЕСки, не очень большие (на маленькую комнату) СМки. Первые персоналки, ещё не IBM PC (ДВК, Электроника-60 и пр. на «работе», Агаты в школе).
Наблюдая из сейчас понимаешь, что всё это имело основной проблемой отсутствие общей инфраструктуры и устойчивости хранения информации. Даже ленты и большие диски постоянно читались с проблемами, а дискеты так сыпались пачками. Перенести программу с ЕС на СМ или обратно даже в пределах одного языка — работа на недели и месяцы шлифовать все детали. Если вычислительная — новая проблема: плавающая арифметика у всех разная и что сходится на одной — может не сходиться на другой (сейчас IEEE754 всех расслабил). Даже кодировки в пределах латиницы и цифр надо было преобразовывать, EBCDIC не ASCII.
А когда в это начал врываться ещё и мир коммерческого софта с лицензиями — стало совсем плохо. FOSS был спасением, дал хоть какую-то общую надёжность (и переносимость, да).
Сейчас большинство этих проблем уже не поймут или не поверят.
Зато поностальгировать можно и заново переобдумать свои знания по основам...

Як вже сказали: зробити самому на двох модемах при наявності PSTN, через Укртелеком чи офісну АТС — не проблема.
Якість трафіку — непередбачувана. Компресії голоса можуть знизити якість хоч до 2400. Нижче — навряд чи.
Софт — робити з Linux/FreeBSD/etc.
Якщо UUCP — ставте uucp на обох боках, mgetty на сервері. uucico з обох сторін.
Якщо Fido — mgetty на ноді, ifcico для транспорту. Були інші мейлери, не памʼятаю назв.
Якщо IP, на боці сервера — mgetty, під ним pppd, iijppp, mpd (FreeBSD), навіть slirp. На клієнті те ж саме крім mgetty і slirp. Або ж вінда (якщо ще вміє).

більшість модемів у останні роки актуальності dialup вміли працювати напряму, без АТС.

Ні, це тільки ті що позначені «для виділених ліній» (leased line). Навіть старші моделі (як USR Courier) не всі таке уміли. Бо це розширений блок у схемотехниці модему.

Зазвичай у таких модемів ще були опції конфігурації активуватись без команди.

Проблема в тому, що поки ви не підкажете, який саме текст, ніхто не зможе навіть приблизно відповісти.

Яка мова? Для англійської проблеми флексій (як tie — tying, catch — caught) значно простіші ніж для української чи російської. Для китайської ще простіші. Але для всіх розбір вимагає розуміння семантики. Стандартів нема, або вони порушуються: хто каже про фіксований порядок у англійській, не впорається з «right you are» чи «so did I». А діалектні варіації? А описки і одруківки?

Які обмеження на кодування? Чи треба вираховувати випадки типу коли вci oднaкoві бyкви зaмiнeнi нa лaтинcькi? А коли не всі?

Це, можна вважати, ще не початок шляху, це тільки підготовка до початку ;)

Ніж uuid4 — ні. Ніж послідовні версії — да.
Але у всього є ціна.

Ось Розетка, наприклад, має публічно видимий номер замовлення.
Вже можна розібрати темп замовлень у всьому порталі.
Далі, наприклад, порівняти темп замовлень у звичайний період, перед чорною пʼятницею і після Нового року. З цього — вже ефективність самої Ч.П. Ці дані можна порівняти за різні роки. І так далі.
Тут можна продовжувати цілими сторінками.
OSINT — да, це ціла наука. І не обовʼязково це про розвідки країн: комерційна розвідка не менше, а часто і більше впливова.

Дещо некоректні деталі в історії.

> На сьогодні існує 8 версій формату UUID, при чому версія вказується в самому значенні й під неї відводиться 4 біти.

Це тільки в варіанті 2. А ще формально є інші варіанти. Від раннього DCOM залишилось, я чув, кілька UUID в використанні.

> після чого в 2005-му році з’явилася специфікація UUID від організації IETF (Internet Engineering Task Force), яку зараз всі й використовують, але вже зі 128-бітним значенням як ідентифікатор.

128-бітна версія була ще в DCE, на 1990 вже була. 64 біта це ще раніше. Специфікація від IETF тільки дала публічний вільно доступний стандарт (це суттєво, але не джерело!) існуючим форматам і правилам їх створення і використання. Всі 1-5 існували і широко використовувались до неї.

Про версію 1:

> Крім того, через широке застосування контейнерів і віртуальних мереж MAC-адреса могла бути неунікальною, що призводило до можливих колізій.

Щось слабо віриться, при генерації локального випадкового MAC складно зробити однакові. Хіба що ну дуже тупий генератор чи вибір фиксованих MAC зі значеннями типу «хост 1»...

Інше:

> Результати тестів показують, що використання UUID разом з ObjectId уповільнює продуктивність при вставці в 2-3 рази.

Це «разом». А замість — що буде?

> У Windows використовується термін GUID замість UUID, хоча це фактично те саме.

Різниця у серіалізації в бітовий рядок. Для Windows GUID воно стандартизоване у mixed endian (є поля big і є little). Для UUID стандартизовано big-endian. Хто його як зберігає — треба бути уважним.
Це ж треба тримати на увазі при отриманні з base64 формату.

Галушки!

А ему и отвечают: «Сделайте реально независимую судебную систему, а не то, что у вас сейчас». И приходит очередной Зелюкович и говорит «не к спеху». Oh wait

І в котрий раз: SOLID — поганий вибір тому, що 1) всі принципи туманно сформульовані і формулювання від самого Мартина дають що завгодно, а не чітке розуміння, 2) вибір саме цих 5 принципів суто механічний заради красивого акроніму (і то не від Мартина, це винахід Фізерса).

Боб Мартін — інфоциган, що продає імітацію софтскіллів під виглядом хардскіллів: подвійний обман. Він заходить тому, що корпораціям треба якось виробляти хоча б імітацію спільної мови між програмістами і менеджерами.

Clean code — тупа самопротирічна маячня, критики повний Інтернет і можу не повторювати. Орієнтуватись на неї як на взірець, може, і допоможе вайтішникам, але грамотню людину більш застереже, ніж допоможе їй.

Я можу зрозуміти, чому Сергій пропагує все це, але від того не краще.

Тоді чому 99.99% всіх дронів на фронті на STM32?

А їх вистачає обробляти і передавати відео у реальному часі?

Нічого по цьому посиланню не протирічить тому, що я написав.

Мені здається, що я краще розумію, що саме я хотів сказати.

Що ви хотіли сказати у своєму перекладі, що менше команд процесора — краще (хоча б у сенсі швидкості, тобто просто бистріше), і навпаки? Вірю. Може, це і хотіли сказати. Бо тоді незрозуміло, для чого перекладати це джерело.

Що це так на практиці? Звісно, ні. Я навів поруч, які можуть бути випадки, коли все навпаки.

При всьому позитивному задумі статті деталі в ній, мʼяко кажучи, сумнівні. І Muratori забуває простий принцип: все треба міряти, і міряти потрібні показники напряму, а не свої додумки, як що впливає (як у нього кількість команд на швидкість). Тому ціна його розповідям — коло нуля.

Ви не враховуєте того, что DeepSeek може працювати локально у смартфоні, а це новостворена ніша. Моделі од OpenAI на це не розраховуються. Хоча, мабуть, вони теж почнуть випускати редуковані версії для цього.
Ідеш собі вулицею, а він і каже «зазвичай ти на цьому шляху пʼєш каву, а я знаю, тут нова кавʼярня відкрилась, зайди покуштуй». Ну і 1 гривня з твоєї оплати піде вендору телефона.
NPU в смартфонах вже зʼявляються на рівні вимоги, але поки що були призначені більше для відновлення фото. А тут їм нові задачі. DeepSeek показав, що таке вже можливе. Далі допрацювання...

Хм, з цього виникає питання: коли клавіатури у смартфонах почнуть насильно виправляти за тебе текст, а не тільки пропонувати альтернативні написання?

Що українська — без сумніву, а ось що вірний відтінок — тут не зовсім. Я б сказав «покуштувати». Бо «скуштувати» має стійкий відтінок завершеної дії, всі деталі розпробувані (покуштовані;)), а це для такого ресурсу значить місяці випробування. Може, навіть «причаститись до новинки» (якщо відринути християнські коннотації). Вибачаюсь за нерівний стиль, впасти в режим філолога, який роками тренувався розповідати про кольори у Тичини, тяжко 😏🦆

Загалом, вдячний автору за підняття теми «performance-aware-programming».

Цікаво, де є місця, де така тема _не_ підіймається і всім плювати на швидкість коду. Покажіть мені таке місце... (ну, держконтори не треба, вони у всьому світі однакові)

Вважаю, що також важливим аспектом всієї цієї теми в розрізі компілюємих мов програмування є оптимізації компілятора та особливо його нішові оптимізації.
Так, в деяких випадках умовний gcc виграє clang і навпаки.

Ага-ага, особливо коли у >50% присутніх тут основне де дивляться на швидкість це видача V8 JIT.

Крім того, «Немає такої підлості та гидоти, на яку не пішов би gcc заради безглуздих 5% швидкості в нікому не потрібному синтетичному тесті.» ([один колега])

Мені здається що ви цього посилу, нажаль, не зрозуміли.

Саме він і зрозумів. А ось ви — ні, хоча доброчесно переклали.