Я підозрюю ті хто не хоче йти — ще до появи реєстра став менш активним на місцях, щоб не привертати зайву увагу.
Які враження та думки формують у призовників випадки, коли опозиційних до місцевої влади активістів лякають мобілізацією ( іноді з військовою спеційністю «діловод діловодства» ) www.pravda.com.ua/news/2015/07/29/7076129
, разом з заявами про відправку в армію контрабандистів, чи іншого навколо-кримінального люду?
Подібні випадки, разом з розповідями тих хто служить, нерозслідуваними котлами, нестерпно повільним темпом реформ в ключових для країни сферах спричиняють не тільки дуже критичне і песимістичне сприйняття створення реєстру, а й взагалі перспективу служити.
Якщо людину забирають у військо, порушуючи чисельні закони та права, на що можна очікувати там, при щирому прагненні боротися за розвиток армії і підвищення боєздатності країни, знаходячись під керівництвом совкозаврів та в оточенні «аватарів» зі стажем? Це в разі якщо не пощастить з місцем проходження служби.
Вибачте, скопіював з іншого посту не помітив що вони скоротилися. Копіюю ще раз у тій самій послідовності:
— www.facebook.com/...234091785/?type=1&fref=nf
— www.facebook.com/...r.3/posts/585087024967117
— www.facebook.com/...3/posts/584235388385614:1
Тобто на вашу думку, як народного депутата, саме відсутність реєстру вимушує працівників військоматів забирати критично хворих людей, алкоголиків, порушувати права громадян, доходити до брехні?
Чи не відсутність відповідальності за такі дії працівників військоматів, призводить до набору:
— «Аватарів»:
www.facebook.com/...234091785/?type=1&fref=nf
— Ще раз аватарів, цитую свого друга:
«Я сейчас служу в *** ОМБ, арт. дивизион. Так вот во *** батарее квасяц по черному. А мы уже не в учебке, а на полегоне проходим взаимодействие род войск.
И скажу честно возвращатся в свою батарею страшно. Так как не знаю какой там сейчас контингент прибыл с учебки»
— Просто хворих людей:
www.facebook.com/...r.3/posts/585087024967117
«Щойно (це десь о 22:45) у нашу кімнату привели діда. Сказали, що він наш. Його загубили і знайшли в танкістів у казармі. Він зараз лежить на ліжку і сміється сам до себе. Говорить щось про „брат на брата“ і „я ніколи не думав“. Тут у нас менше несповна розуму, ніж було у Рівному. Хоча ті, хто тут давно кажуть, що з цією хвилею в армію потрапило дуже багато людей, яким не те що збиою, будь-яку просту роботу ніхто б не довірив. » - www.facebook.com/...3/posts/584235388385614:1 Майкл Щур
stanislavske.tv/...y-prosto-posered-vulytsi — чи ось чоловіка з якоюсь паховою грижею визнали придатним.
А ось як медкомісії проходять: www.facebook.com/...l/posts/10153480518249002 «... Після чого без жодних пояснень підклеїла до мого бігунка ксерокопію флюрограми, яка лежала на столі... »
Якимсь чином цей реєстр посилює відповідальність військоматів за подібні вчинки?
Приємно це чути.
Хотя армейского совкового дебилизма все еще хватает.Ну це те про що мої знайомі кажуть, і те що я бачив на власні очі коли якось в потязі їхав з офіцером ПВО, котрого заслали вчити солдат в протилежний бік країни замість того куди йому дійсно потрібно було. Він ще скаржився що серед них побільшало у минулому судимих, що вони намагаються там бикувати.
Цікаво чи реально можуть солдати якось боротися із армійскьо-совковим дибілізмом, аватарами, проблемами постачання у правовому полі? Ну там типу скарги кудись писати, звернення, щоб подіяло. Коли щось іде зовсім не так як треба?
Один зі знайомих купив собі сам форму, бо ту що йому видали неможливо було носити — дуже парила, і йому сослуживці сказали що вона спалахує наче сірник. Це з нової форми. Можливо навіть ця в результаті котрої згорів підполковник. censor.net.ua/...rovskom_poligone_volonter
Ось вам порція чистильщиків картоплі.
www.facebook.com/...ios/posts/665526976917492 ( добре що цей випадок «вскрився» )
Ну якщо чистильщики картоплі мало корисні на передовій, то мабуть буде багато користі від:
— Аватарів:
www.facebook.com/...234091785/?type=1&fref=nf
— Просто хворих людей:
www.facebook.com/...r.3/posts/585087024967117
«Щойно (це десь о 22:45) у нашу кімнату привели діда. Сказали, що він наш. Його загубили і знайшли в танкістів у казармі. Він зараз лежить на ліжку і сміється сам до себе. Говорить щось про „брат на брата“ і „я ніколи не думав“. Тут у нас менше несповна розуму, ніж було у Рівному. Хоча ті, хто тут давно кажуть, що з цією хвилею в армію потрапило дуже багато людей, яким не те що збиою, будь-яку просту роботу ніхто б не довірив. » - www.facebook.com/...3/posts/584235388385614:1
stanislavske.tv/...y-prosto-posered-vulytsi — чи ось чоловіка з якоюсь паховою грижею визнали придатним.
А ось як медкомісії проходять: www.facebook.com/...l/posts/10153480518249002 «Проходження медкомісії досі не можу забути.
— Сідай, — показала антропометристка на розхитаний стілець. — Антончик, — додала, поглянувши в медичний бігунок. Після чого без жодних пояснень підклеїла до мого бігунка ксерокопію флюрограми, яка лежала на столі. Флюрограма була не моя. Я, м’яко кажучи, отетерів А то й прифігів. До ймовірного хамства, корупції та загального недбальства я ще був морально готовий, а до підкладання мені чужих аналізів — ажніяк. Втім, реальність виявилась іще суворішою: у військкоматі не було чистого паперу, тому вони підклеювали чужі флюрограми, аби писати на звороті. Направлення на ФЛГ та решту аналізів мені ладуть згодом..А поки...
— Приблизний зріст та вага?
— Он же у вас ваги стоять.
— Вони не працюють.
Заходжу до стоматолога, їй років до добре за 60.
— Сідайте на стілець.
— Може, туди? — показую на стомвтологічне крісло.
— Воно поламане.
Психіатр виливає душу і жаліється на інших мобілізованих.
Хірург питає, чи нема скарг, а далі — про антивіруси і встановлення вінди.
Окуліст таки дає направлення на дообстежеення. Коли за тиждень я повернусь із результатами, замість окуліста сидітиме медсестра, яка довго намагається прочитати мій діагноз, а тоді комусь телефонує.
— Ало, Лариса Іванівна? Тут таке написали... анто... алко... авто... а, точно, ангіопатія судин! Ага... Ага... Так шо, придатний?.. А, придатний!!!
Далі ми з годину чекаємо голову медкомісії, він приходить втомлений і кричить, що нас багато, а він один
Далі мені скажуть занести документи в 20 кімнату, де мене запитають, як як ставлюсь до служби в армії.
А далі тут, в учебці, щодня з епілептичними нападами падатиме по
Підкажіть будь ласка. Як фрілансеру працюючому на замовника не з України, працювати по КЗОТу а не по СПД? Вмовити Британця / Німця / Американця відкрити офіс в Україні, щоб він найняв такого фрілансера на «офіційну» зп замість СПД :) ?
От цікаво чи почую я зараз щось типу: «А чого це вони самі з іноземним замовником працюють?! Що самі розумні чи що?! Хай ідуть працювати в аутсорсінгові компанії. Ти ба що надумали! Фриланс їм подавай, незалежну професійну діяльність...» :)
Не замисвлювались ніколи що на СПД може бути зав’язаний їх малий бізнес. Не ІТ бізнес, а там наприклад якесь мале виробництво, майстерня, теплиця тощо, з рядом працівників, котрі теж сплачують податки, і в разі мобілізації керівника СПД бізнес процеси зупиняються. А запустити це знову не так просто як сісти за комп. Люди втрачають роботу. Бюджет податки. А якщо таких СПД буде 1000, 10000, 100000?
Частина СПД піде служити, і припинить свою діяльність
Частина СПД піде в тінь, відповідно з часткою сплачуваних раніше податків. І замість того щоб жертувати волонтерам, та знайомим що зараз служать чи вже лікуються, такі колишні СПД починають максимально наповнювати матраци, щоб коли їх призовуть чи посадять, їх родини могли вижити або взагалі втекти звідси.
Все це втрати бюджету, з котрого треба забезпечити армію, пільги та лікування військовим, виплати родинам загиблих. Війну можна програти не тільки на фронті, але й в разі колапсу економічної системи, або в разі заворушень на фоні незадоволення населення безробіттям, податковим навантаженням ( котре буде тільки зростати для пересічних громадян ), підняттям тарифів.
Такі дії з першочергового введеня подібних реєстрів, замість першочергової реалізації реальних реформ в армії ( кадрової в першу чергу ), нажаль лише підштовхуть Україну до коллапсу.
Я переконаний що якби першочергово ми бачили реальні реформи в армії. Типу:
— набір справжніх профі на керуючі посади, та в інструктори
— можливість солдатів повідомляти МО чи Генштаб про дибілізм чи дерибан що може коїтись в частинах. І бачити позитивні реакції на це
— продовження покращення забезпечення
— чесну роботу війскоматів. А не так як було — що тягнуть звідусіль в трусах і тапках навіть хворих stanislavske.tv/...y-prosto-posered-vulytsi , або викликають на «перевірку документів» і відправляють.
— грошові внески альтернативні до служби
То і свторення реєстру сприймалось нормально. Проблема ж полягає в тому що у людей немає довіри до такого роду новацій у вигляді реєстрів, тому що навчені «багатим» досвідом життя в наших реаліях.
Пробували попрацювати по КЗОТу з клієнтом з закордону, будучи фрілансером? Поділіться досвідом
люди боятся идти в армию, как нырнуть в бездну: «не понятно, что со мной будет?»
100% Найбільше бісить те що не видно жодних спроб вирішити цю проблему. Зате реєстр вже майже готовий.
От взяти війскьомати. Схоже що вони не несуть ніякої відповідальності за те кого вони відправляють в частини. Аватари чи хворі. Це реальна проблема. Майкл Щур про це писав, мабуть кожен хто зараз служить про це писав.
В армії ж має бути якась система нормативів. По типу пробігти 3 кілометри за 12 хвилин. Віджатись N раз, підтягнутись X раз. Відсоток потраплять в ціль і т.п. Після першої здачі, при прийомі в частину — можна збирати статистику, наскільки новоприбулі близькі одразу до цих нормативів, і групувати статистику по кожному військомату. Додати сюди ж кількість п’яних зальотів, конфліктних ситуацій, приступів та симпотмів хвороб несумісних зі службою ( епілепсія, сердцеві напади ... )
Потім робити вибірку, і шукати ті війскомати котрі дають «найгірших» призовників по цим показникам. І чи то позбавляти премій чи то змінювати керівників війскьоматів котрі дають найгірші / недостатні результати по якості призовників.
Але ж ні, замість вирішення цих проблем — треба зробити реєстр, і дати людям сигнал «...валіть звідси поки не пізно»
Я якось їхав в потязі, і зі мною в купе був дуже п’яний офіцер ПВО. Він іхав вчити солдатів. Їхав він з Києву кудись в Дніпропетровську область, за розпорядженням його керівників. Але вранці коли він протверезвів і запитався чи можу я подивитись на смарті де саме знаходиться пункт його призначення, ми з жахом відкрили для себе що цей населений пункт в іншому кінці країни — на заході. Тоді то я відчув всю глибину прірви між армійським мисленням керівників та здоровим глуздом. Бо бути невзмозі направити свого підлеглого за вірним напрямком — це діагноз. Це була саме провина керівництва, не дивлячись на те що сам офіцер був п’яний. В паперці було чітко зазначено Дніпропетровська область.
І подібних історій від знайомих, хто зараз служить повно. Хтось за свої гроші форму купляє бо те що видали — неможливо носити. Хтось жаліється на кількість «аватарів», хто вже служить давно — регулярно показують фото кліток чи інших ізоляторів для «аватарів». Інші постійно вказують на проблеми з логістикою та тайм менеджментом, пишуть про абсолютно протилежні вказівки різних від інструкторів. Винних у котлах досі не знайдено, сам Бірюков на днях писав про новий вападок закидання новонабраних, не навчиних, навіть без форми на «передок».
Як ми бачимо всі проблеми вже вирішили. Залишилось «уклонистів» відловити і все буде добре.
А чому б не почати правильні реформи в армії з прописання законів про систему резервистів як в Швейцарії? Чому б не почати з того що зробити військомати віповідальними за те кого вони постачають у війскьо? Чому не розпочати з оновлення інструкторського та командного складу, з конкурсів як в оновлену патрульну службу на такі позиції, не кажучи вже про керівників війскових частин?
Можливо якби люди дійсно бачили ці кроки в першу чергу, і знали що вони потраплять в середовище де їх будуть вчити, тренувати досвічені та адекватні профі, а не колоритні експонати совкозоторію, котрі без мату 2 слова зв’язати не можуть, і забивати гвіздки мікроскопом для них норма. Може тоді й реєстру не треба було б?
Нету денег? Решение предлагали. Дать возможность абсолютно официально и на законных основаниях «откупаться» от армии. Дубилет писал про эту идею.
Но вот Генштаб и МО завыли про конституционную обязанность всех граждан...
Я хоть и не активный участник ДОУ. Но Егора знаю лично, давно, готов ручаться за то что средства идут на благое дело. Сам неоднократно перечислял ему деньги и буду это продолжать.
У вас конечно же может возникнуть вопрос, а не бот ли я. Так вот не бот. Думаю, что Юрий Пивоваренко dou.ua/...urjpivovarenko , сможет это подтвердить, если вы спросите.
Можно повышать концентрацию финансируя образовательные программы для активистов. Развивая сектор образования в целом. Если делать ставку на людей которым сейчас 16 то через 5 лет можно собирать «первый урожай». И заказывать им воплощение разного рода программ, направленных на борьбу с коррупцией, популяризации гражданской ответсвенности, экологической грамотности, культуры общения и т.п.
Можно финансировать социальную рекламу которая продвигала бы те ценности, которых не хватает в нашем постсовке.
Не все так печально :)
Это не так. У нас достаточно людей с организаторскими способностями, и которые хотят реализовать себя развивая нашу страну theukrainians.org/persons
Здається Юра каже про всеукраїнську ініціативу «Зробимо Україну Чистою» letsdoit.org.ua в котру, свого часу втягнув і мене )
Стосовно теми котру ви підняли — я дуже радий бачити, що все більше IT-шників долучаються до будівництва нашої країни.
Тобто саме FATF вимагає наявність контрактів, актів прийому передачі робіт, та збереження оригіналів цих документів з «мокрими» підписами?
Чи в нас вона просто криво імплементована, в результаті чого такий совок?
Як справи з законопроектом? Дуже актуальна тема. Якщо не пішло з депутатом, можна винести пропозиції економічній групі Реанемаційного Пакету Реформ platforma-reform.org
Очевидно що цей підхід може бути застосований і до добровольця, котрий з щирими намірами пішов у військомат щоб захистити свою країну, але волею випадку після навчання був направлений у підрозділ де не склалося з адекватним керівництвом, та з побратимами, котрі замість дотримання уставу вирішують трохи розслабитись — поїхати на бетері в село за бухлом. Що залишається робити людині доброї волі, котра прийшла захищати країну а не терпіти безглуздя та сором в цій ситуації? Куди писати? Куди звертатись? А якщо звернення почують, чи не станеться з ним потім нещасного випадку, по недбалому поводженню зі зюроєю наприклад :(
Ось тут і основна проблема і страхи. Можливо і причина чому все менше бажаючих. Відсутність судів чи адекватної військової поліції. Недовіра до керівництва. І як наслідок негативне сприйняття реєстру.