• Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Ахаха, якби кореляція працювала саме так, барбершопи вже продавали б не стрижку, а курс підвищення IQ)))))
    Але кореляція 0,6 не означає «став красивішим на 100% — став розумнішим на 60%». Вона не показує, наскільки одна величина зміниться через іншу, а лише наскільки вони пов’язані між собою у групі людей.
    Наприклад, якщо ми бачимо кореляцію між хорошим результатом тесту і успішністю на роботі, це означає: люди з вищими балами в середньому частіше показують кращі результати. Але тест не «додає» людині продуктивність і не передбачає долю конкретної людини на 60%. Якось так

  • Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Я погоджуюсь, що будь-який тест має сенс лише тоді, коли є зрозуміло, з чим його результат корелює. У психометрії, коли говорять про валідність 0,3–0,5, мають на увазі не частку правильних відповідей, а статистичний зв’язок між балом тесту і певним критерієм (наприклад, продуктивністю в роботі).
    У тесті знань критерій може бути «знає матеріал / не знає матеріал». У відборі персоналу критерій значно складніший: наскільки людина буде ефективною в конкретній ролі. Саме тому цифри не можна переносити напряму.

  • Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Дякую, я й не побачила, що при надиктовці вийшла каша яку не виправила. Вже йду редагувати.

  • Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Тут є дві різні речі. 🙂 По-перше, кореляція не означає «відсоток правильних відповідей». Якщо учень набрав 60% на тесті, це один показник. Якщо ж ми кажемо про кореляцію 0,60, то це коефіцієнт, який описує силу зв’язку між двома змінними, а не частку правильних відповідей.

    По-друге, щодо психології. Людську поведінку принципово складніше прогнозувати, ніж фізичні явища. На продуктивність впливають десятки факторів: мотивація, керівник, команда, навчання, здоров’я, ринок тощо. Саме тому в психології коефіцієнти близько 0,3-0,5 вже вважаються дуже хорошими. Для порівняння, багато медичних факторів ризику також мають кореляції далеко не 0,8-0,9, але це не робить їх марними.

    А астрологія якраз не має надійних доказів прогностичної валідності, тому порівнювати її з психометричними інструментами не зовсім коректно. Різниця не в тому, що «кореляція нижча», а в тому, що для валідних психологічних методів цей зв’язок стабільно відтворюється в незалежних дослідженнях, а для астрології такого немає.

    Хоча, підозрюю, що про астрологію то ви не надто серйозно.

    Підтримали: Ірина Таранова, JP
  • Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Так, історія створення MBTI доволі показова, бо його розробили не академічні психологи, а Кетрін Кук Бріггс та її донька Ізабель Бріггс Маєрс, які адаптували ідеї Юнга без класичної психометричної підготовки. Початковою метою було допомогти людям краще зрозуміти себе та знайти відповідну роботу, а не створити науковий інструмент для відбору персоналу. Іронія в тому, що сьогодні його часто використовують саме для найму, хоча навіть правовласники MBTI прямо не рекомендують цього робити. Тай таке.

  • Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Це, до речі, дуже правильний підхід як перший фільтр. Якщо немає кваліфікації оцінити статистику дослідження, варто хоча б подивитися, чи існує навколо інструменту незалежна наукова дискусія. Але сама по собі цитованість нічого не доводить: статтю можуть активно цитувати і для критики. Тому я врешті дивилася не на кількість цитувань, а на систематичні огляди й метааналізи, які оцінюють саме прогностичну валідність. І саме тут DISC суттєво поступається структурованому інтерв’ю, когнітивним тестам і Big Five.

  • Психометричні тести при наймі: які валідні, а які — той самий поліграф

    Якщо коротко, то це вважається поширеною помилкрю, бо 0,6 часто сприймають як «мінімум для хорошої кореляції». Але в психометрії та організаційній психології шкала трохи інша, адже людська поведінка набагато менш передбачувана, ніж результати вимірювань. Тому кореляція 0,30 вже вважається хорошою, 0,50 дуже сильною, а 0,60+ для одиничного інструменту зустрічається вкрай рідко. Саме тому структуроване інтерв’ю (~0,51) або комбінація когнітивного тесту зі структурованим інтерв’ю (~0,63) вважаються «золотим стандартом». А аналогія з 60% правильних відповідей на тест тут не працює, бо це зовсім інша метрика. Кореляція показує не відсоток правильних відповідей, а силу зв’язку між результатом тесту та майбутньою ефективністю на роботі. Якось так.

    Загалом спираюсь на певний перелік статей, університетських лекцій та книг, сподіваюсь їм можна вірити)

  • Поліграф на співбесіді: коли інструмент безпеки перетворюється на червоний прапорець

    Погоджуюсь. Взагалі, я переконана, що про це має бути написано ще у вакансії.

    Але нещодавно бачила допис італійської колеги, де їй пропонували пройти інтервʼю під гіпнозом, от де прапорисько 🤣

  • Яка дрібна покупка зробила ваш побут трохи краще?

    Вахаха) та є таке, але вийшла і про все забула, бо ліньки скрінити) тому жертва на половину)))

  • Поліграф на співбесіді: коли інструмент безпеки перетворюється на червоний прапорець

    Не усі компанії є на DOU. Але в цілому, звісно, погоджуюсь.

  • Яка дрібна покупка зробила ваш побут трохи краще?

    Кавомашина з АліЕкспрес. На диво, вона зекономила мені вже сотні євро на капучино, хоча сама вартувала щось близько 80. Але зайшла в коментарі і тепер мені стільки всього треба, що аж страшно)

    Підтримав: Pavlo Trepytion