Я погоджуюсь, що будь-який тест має сенс лише тоді, коли є зрозуміло, з чим його результат корелює. У психометрії, коли говорять про валідність
У тесті знань критерій може бути «знає матеріал / не знає матеріал». У відборі персоналу критерій значно складніший: наскільки людина буде ефективною в конкретній ролі. Саме тому цифри не можна переносити напряму.
Дякую, я й не побачила, що при надиктовці вийшла каша яку не виправила. Вже йду редагувати.
Тут є дві різні речі. 🙂 По-перше, кореляція не означає «відсоток правильних відповідей». Якщо учень набрав 60% на тесті, це один показник. Якщо ж ми кажемо про кореляцію 0,60, то це коефіцієнт, який описує силу зв’язку між двома змінними, а не частку правильних відповідей.
По-друге, щодо психології. Людську поведінку принципово складніше прогнозувати, ніж фізичні явища. На продуктивність впливають десятки факторів: мотивація, керівник, команда, навчання, здоров’я, ринок тощо. Саме тому в психології коефіцієнти близько
А астрологія якраз не має надійних доказів прогностичної валідності, тому порівнювати її з психометричними інструментами не зовсім коректно. Різниця не в тому, що «кореляція нижча», а в тому, що для валідних психологічних методів цей зв’язок стабільно відтворюється в незалежних дослідженнях, а для астрології такого немає.
Хоча, підозрюю, що про астрологію то ви не надто серйозно.
Так, історія створення MBTI доволі показова, бо його розробили не академічні психологи, а Кетрін Кук Бріггс та її донька Ізабель Бріггс Маєрс, які адаптували ідеї Юнга без класичної психометричної підготовки. Початковою метою було допомогти людям краще зрозуміти себе та знайти відповідну роботу, а не створити науковий інструмент для відбору персоналу. Іронія в тому, що сьогодні його часто використовують саме для найму, хоча навіть правовласники MBTI прямо не рекомендують цього робити. Тай таке.
Це, до речі, дуже правильний підхід як перший фільтр. Якщо немає кваліфікації оцінити статистику дослідження, варто хоча б подивитися, чи існує навколо інструменту незалежна наукова дискусія. Але сама по собі цитованість нічого не доводить: статтю можуть активно цитувати і для критики. Тому я врешті дивилася не на кількість цитувань, а на систематичні огляди й метааналізи, які оцінюють саме прогностичну валідність. І саме тут DISC суттєво поступається структурованому інтерв’ю, когнітивним тестам і Big Five.
Якщо коротко, то це вважається поширеною помилкрю, бо 0,6 часто сприймають як «мінімум для хорошої кореляції». Але в психометрії та організаційній психології шкала трохи інша, адже людська поведінка набагато менш передбачувана, ніж результати вимірювань. Тому кореляція 0,30 вже вважається хорошою, 0,50 дуже сильною, а 0,60+ для одиничного інструменту зустрічається вкрай рідко. Саме тому структуроване інтерв’ю (~0,51) або комбінація когнітивного тесту зі структурованим інтерв’ю (~0,63) вважаються «золотим стандартом». А аналогія з 60% правильних відповідей на тест тут не працює, бо це зовсім інша метрика. Кореляція показує не відсоток правильних відповідей, а силу зв’язку між результатом тесту та майбутньою ефективністю на роботі. Якось так.
Загалом спираюсь на певний перелік статей, університетських лекцій та книг, сподіваюсь їм можна вірити)
Погоджуюсь. Взагалі, я переконана, що про це має бути написано ще у вакансії.
Але нещодавно бачила допис італійської колеги, де їй пропонували пройти інтервʼю під гіпнозом, от де прапорисько 🤣
Вахаха) та є таке, але вийшла і про все забула, бо ліньки скрінити) тому жертва на половину)))
Не усі компанії є на DOU. Але в цілому, звісно, погоджуюсь.
Кавомашина з АліЕкспрес. На диво, вона зекономила мені вже сотні євро на капучино, хоча сама вартувала щось близько 80. Але зайшла в коментарі і тепер мені стільки всього треба, що аж страшно)
Ахаха, якби кореляція працювала саме так, барбершопи вже продавали б не стрижку, а курс підвищення IQ)))))
Але кореляція 0,6 не означає «став красивішим на 100% — став розумнішим на 60%». Вона не показує, наскільки одна величина зміниться через іншу, а лише наскільки вони пов’язані між собою у групі людей.
Наприклад, якщо ми бачимо кореляцію між хорошим результатом тесту і успішністю на роботі, це означає: люди з вищими балами в середньому частіше показують кращі результати. Але тест не «додає» людині продуктивність і не передбачає долю конкретної людини на 60%. Якось так