P.S. Книга Автор Джон Сонмез www.amazon.com/...​pers-manual/dp/1617292397

Навіщо це союзникам ? Їх ціль давно відома — ядерне роззброєння федерації чи будь кого хто навіть в теорії має потенціал нести військову загрозу потенційно здатну протистояти арміям НАТО. Ну тобто старе добре «Карфаген має бути зруйновано». Минулий раз військовою силою нічого досягти не вдалось, але пан Хрущов сам запропонував воювати в економічній сфері, і СРСР та Варшавський договір в такому протистоянні з тріском програв. Таким чином, яка стратегія зараз — тягнути війну допоки в федерації не станеться палацний переворот, або революція. А до цього насправді є усі перед посилки, те державне утворення воно не про війну воно про шикування за кордоном на ресурсну ренту. І минулого разу в 1917 усе скінчилось саме революцією на сам перед через те саме протиріччя. А тепер як прорахувати, що станеться коли надати Україні одразу військову потужність здатну розбити федерацію на полі бою? А нічого доброго в перспективі — ядерна війна. То що будуть робити ? Як каже стара істина, в політиці немає друзів — в політиці є інтереси. Однак треба відмітити, що ми разом із союзниками теж маємо усі шанси програти. По перше за як в Хрещеному Батьку за Тататалія насправді стояв Банзіні, так і тут за федерацією насправді стоїть Китай. По друге західний блок явно переоцінив власну економіку та не до оцінив ворожу. Наслідки програшу для США будуть катастрофічними, такі самі як розвал СРСР — коли без бойових дій все рухнуло не слабше. ЄС взагалі зколапсує. Там теж протиріччя в середені на рівні коли до війни може дійти, відбудеться парад Брекзітів, а скажімо Угорщіну взагалі звідти виставлять за двері.

Коли замовкає військова пропаганда, що продає ідею світлого майбутнього і включається раціональне мислення — то оптимізм доволі різко перетворюється на песимізм. Є ще прагматизм коли можна порахувати. Технічно Україна набагато бідніша ніж має бути навіть на самому базовому рівні. Так «стратегия экономического удушення» це було цілеспрямована стратегія ведення війни, щоб ніхто наївний не думав, що воно так трапилось само по собі. Чи є в нас наснага стати кимось типу Південної Кореї або Західної Німеччини? Звісно є — напевно доведеться повторювати за ними те, що діяло і не повторювати помилок. Хоча в нашому конкретному сценарії не погано би було дивитись за тим що робив Шарль де Голль. Звісно є і усі шанси взагалі розвалитись на декілька регіонів, як це сталось із Югославією, де з половини регіонів станеться Боснія та Герцеговина в прямому сенсі, коли найбільша проблема — пасовисько заміновано і нема де пасти вівці, бо треба якось розмінувати, а нема кому. І влада не може зорганізувати, бо незрозуміло хто влада — як місцева міська рада об’явила райцентр та прилеглі села незалежною державою типа «Республіка російська» і по суті війна продовжується лише має холодний стан. От їм і не вигідно знімати мінні поля, бо вони є лінією оборони.

Вони не створювали профспілок, не ходили по майданам і не дзвонили до зам міністра та ще і ходили балакати висловлюючи свої побажання. В федерації тобі швидко покажуть де твій рівень в феодальній соціальній піраміді — ще з місцевого РОВД. Гетьманцев власне теж показував коли менти усіх побили. При чому коли таким самим чином менти януковича зробили по суті те саме, почався майдан. Як так ? Софт скілс, зелений і з портретом Бенжаміна Франкліна.

Для початку треба дізнатись, а чи можна тут хард. А якась така сцена може вийти www.youtube.com/watch?v=dSnosk4tWrg

Дивлячись як оцінити гроші на власний особняк який відстоїть від сусідів достаньо, щоб тобі пофігу було коли сусіди шумні бо це далеко, чи сусідам було пофіг коли в тебе вечірка. Що то таке — софт чи хард скілс? Ну так само підти морду бити, як не знаєшся на бійках — можеш і сам отримати по морді , як знаєшся можуть подзвонити прийде пів району друзів — бити вже тебе, або родич десь з поліції. Можна дати грошей щоб заткнулися, тут теж не факт якщо бо там якщо куплять ще речовин, алкоголю наприклад — а чи воно припиниться. Коротше, є така книга — так і називається Soft Skills, так от вона про одну єдину тему — м’які навички це мистецтво заробляти гроші, тобто маркетинг, не більше не меньше. Коли приходиш на роботу — має бути одна єдина мисль, де і як я зароблю і для компанії і для себе.

Забанили, до того підставили. «Неугодним» редакції виявився. Самі бачите, що по трохи має місце класична обробка темника, з піаром мінциіри на загал. Що правда воно часто в антипіар перетворюється.

бо кому цікава така реклама ? Та навіть якийсь технічний контент, набере максимум 25% преглядів від чогось по типу «Як знайти хорошу роботу, де платять купу-купу бабла». Поки що, українці за поведінкою в цілому — чистий чорношкірий район типа Гарлему в Нью Йорку чи Комптона в Лос Анжелесі.Сподіваюсь це скоро припнеться, з такою психологією ми далеко не зайдемо.

Не путай акции с векселями с разными их названиями, например — опцион. Это не более чем долговое обязательство владельца компании перед тобой. Реально в долю в бизнесе тебя никто не берет таким образом, ты не имеешь никакого влияния на компанию, на принятие каких либо решений и т.д. . Это чисто монопольный анти-рыночный трюк, который изобрел Джон Рокфеллер и один из немногих, который до сих пор остается легальным. и им активно пользуются. ИМХО такие трюки надо запретить — законодательно, либо в самом деле берут в долю в счет работы т.е. дают реальные акции, либо нафиг. А так чистая азартная игра, да бывает что кто-то выиграл и сорвал джек пот даже. Большинство же пасажиров проиграют. При всех прочих равных, присутствие такого бенефита все равно сильно лучше его отсутствия. Тем более что в Долине начали давать подьемные на сумму таких векселей, как будто бы это были акции по текущей цене, при переманивании.

О как раз сегодняшнее видео, куда я подписан для прояснения. Прям в окурат www.youtube.com/watch?v=inUAA3wFiHg Вы слишком начитались книг дня начинающих руководителей, о делегации полномочий. Да — безусловно делегировать надо, только следует учитывать и мотивацию. Если у человека мотивация работы в стартапе скажем набраться опыта и свалить где больше платят — то да скорее всего будет клин код, клин архитектура и т.д. И что тут ему будет важно ? Наставник, который будет консультировать. Нанимая синиора в стартап — знайете что его интересует исключительно бабло, нет у него интересов развивать чужой бизнес за счет личного времени на энтузиазме. Поэтому да — будет делать как прибыльнее, если как прибыльнее — это как быстрее то будет у вас один сплошной техдолг и на половине работы все брошено, потому что срочно отпуск и проездка в Тайланд или там Тибет и сразу после этого увольнение и переход в другую контору на +500. Заниматься переборкой БУ плитки чтобы красиво было за по дешевле, или там автоматизировать билд через тераформ никто не будет. Оно финансов — нахер не упало. Тут уже подход — не купил хорошую плитку, сам дурак, заплатил все сразу — сам дурак и т.д.

У продуктах платять за продукт, а не гарний код

Повір в продукті ти як програміст перший хто має бути горою за чисту архетектуру та чистий код. Чим гірше код тим гірше його підтримувати і особливо додавати чи прибирати нові фітчі, що їх треба додати/прибрати за бізнесом. На лячкати гімнокодінгу це не має нічого спільного з майндсетом, це просто вкрай низкий рівень інженерної культури. Коли код це один суцільний технічний борг, супроводження такого шмату лайна перетворюється на суцільний нічний жах, коли нічого не працює, усе ламається та ніхто не знає чому. І так вийде не швидше — вийде значно довше і дрожче, та ще і станеться певний колапс. Тут в цілому — чим відрізняється професійний підхід до будь якої справи від делітанского ? Відтворюваністю результату. Витримування техноглогії виробництва, це саме те що часто його надає. Напевно, не просто так різні компанії та організації з вченими з 60- х збирали статистку, виробляли підіходи, дивились — що діє, що навпаки призводить до гарантованого провалу — антипатерни і т.д. З цього написані купа книжок, наукових робіт і т.д. Те що пише Макс не має нічого спільного з лячканням гімнокоду аби швидше (насправді буде довше, дорожче і неприємності). Він опису роботу в стартапі коли банально нема грошей винаймати людину закривати кожний з процесів виробництва, тому людина має робити більше одного процессу. При цьому ця людина робить декілька робіт, за одну зарплату. Скажімо і бізнес аналіз і девопс і фронтенд і бекенд. Зазвичай за це стартапи надають опціони, або добре платять (щоправда не Українські, в нас просто дуже люблять дурити на гроші молодих чи просто наївних). Про гімнокодинг тут ніде не йдеться. Якщо зараз запитати того самого Макса — а чи він ок, що продукт створений таким чином вийде одним загальним багом, який не витримує навантаження, додання якоїсь нової бізнес фітчі або переробка будь якої функціональності займатиме місяці, коли складність ніби і не велика ? Звісно же він скаже «Ні!! Усе має бути по вищому розряду». Це класика жанру, що більше за усе не люблять бізнесмени ? — ринок. Ну і классика жанру, продавати — дешево, купляти — дорого.

Есть. Вообще не с ИТ связанно. С системой мотивации связанно. Когда кроме «не уволю» нечего предложить, то да — будет бюрократия, гарантированно. И конечно, результат — отсутствие результатов.

Рокстар это в целом — маркетинг, не более. Часто люди которые вообще ничего не программируют не тестируют и т.д. их задача играть на публику. Работу делают простые сотрудники, часто это вообще такие интроверты, поэтому на них и катаются.

Если я захочу его турнуть за лоу перфоманс

Все намного проще, вообще ничего не будет делать, если надо уволить. Как я это называют — отправят ловить попугаев в Бразилию. Кстати сплошь и рядом встречается, когда убирают опасных конкурентов. Увольнять человека который делает, как ему начальник скажет, будет только полностью не компетентный начальник к тому же умственно отсталый. Соответственно не так уж много народу будет делать не так как ему начальник скажет. Если это не так — то в компании или отделе, (портфеле, программе, проекте) уже произошла потеря управления, начальника вообще не уважают и положили на него болт, сами делают как им надо, а не как ему надо. Это уже хроника развала.

При желании он легко может стать и аутперформером, если это будет нужно. Точно так же рокстара можно сделать и из любого балбеса, если в этом есть политико-комерческая необходимость. Системы которые обожают плодить бюрократию, всех ставят в свои рамки.

А як подумати головою — в чому сенс писання CRUD-ів, скажімо для продажу мила оптом в кредит ? Задоволення ? Для задоволення можна скажімо ядро Linux по писати, чи Blender чи ще щось. Абсолютно точно матимеш справи з людьми які на голову круче за тебе і в яких є що вивчити, та кому є шо показати бо вони можуть зацінити. Так, жорстка правда життя — комерційна діяльність робиться з ціллю отримання прибутку,ніяких інших цілей нема. Усе інше способи досягнення цілі.

Я тобі скажу, що навіть психологи різні кажуть — що а справді який тобі сенс напрягатись якщо результатами з тобою не поділяться ? Негативна мотивація страху — працювати краше та понаднормово, лише за те щоб тебе не звільнили, бо на твоє місце 100+ бажаючих закінчується або прозрінням, або тяжким нервовим потрясанням, коли здаси проект — а тобі скажуть дякую і махнуть ручкою залишивши за бортом на морозі. Ніхто же не казав, що клієнт справді буде надавати більше роботи після цього. Насправді не існує ніяких гарантій, що так буде, зовсім ніхто і нічого навіть і не обіцяв на словах. Більше за те, за той цей час що хтось упарувався на проекті, на ринку можуть бути запотребувані вже зовсім інші знання та навички, яким не приділялось увазі. Скажімо писали на jQuery та не хотіли міняти, виходиш на ринок після цього — а без знання React чи Angular, досконалого, тебе вже ніде не беруть. Тобто сталась втрата кваліфікації. Виявляється ті усі сили пішли в пусту. Звісно вихід є — це Кайдзен, та його впровадження це напевно тема наступних бізнесів. Напевно саме продуктового типу. Аутсорс має приділ масштабування, також він дуже ринково і кризо-залежний. Як на мене приділ масштабування аутсорсу, досягнуто. Не буде не більше не меньше.

На справді у більшості справжніх девелоперів завжди «продуктовий майндсет» — тобто навіть у аутсорсі вони намагаються відноситися до проекту як до «свого» і зробити його краще.

Вже давно не завжди так, такий метод конкурентної переваги не такий вже і розповсюджений. Колись я думав над темою однієї статті в стилі Джоела Сполькі, тобто не за код, а за життя. Продумував сенс чому стало так багато інтриганства в сучасному українському ІТ і де поділось те інше ІТ з нульових де був великий ентузіазм ? Чому сучасний ІТ, це банальний базар : з оптовиками та перекупами, кидками, рекетом, рейдерством і т.д. ? У мене стались чітки виводи — разом з купою усього доброго з закордону нам імпортували і купу поганого. Люди дивляться за тим, що роблять клієнти у себе і повторюють,. При чому так — часто дійсно є фінансовий результат. А там далеко не усі Річі, Страуструп чи Томпсон з Bell labs, або хоча би Пейдж та Брін. От коли воно наклалось і на наш власний досвід — з базару сталось, те що сталось. Тепер імортують речі ше гірше, коли повторяють взагалі те що робили Рокфелер та Морган, після чого сталась Велика Депресія та Друга Світова Війна за її прямими наслідками.

Давайте розставимо крапки над І. У найманого працівника немає ніякого «майднсету», як цитувати один з подкастів подкаст «весла однакові». Сенс походу на роботу найманого працівника лише один — заробляння грошей собі на життя. Звісно можуть бути якісь мотивації по типу взяти вас у долю в бізнесі, чи зробити вигляд через векселя — щоб ви краще працювали маючи якусь мотивацію на отримання результату, а не на перехід до сусідньої контори на +500. Усе інше маніпуляції з ціллю вам не доплатити та заставити працювати понаднормово або прибрати до рук ваші авторські винаходи при чому без жодних гарантій, за ілюзію. Щодо бізнес майндсету — тобто тих хто відкрив власну справу, то теж нема ніяких майндсетів є бізнес стратегія та бізнес плани. Хтось знається на продуктовому бізнесі — як робиться бізнес : ідея, йде розробка, проводится маркетинг, продажі тощо. Хтось на цьому не знається, і не хоче цим займатись. Натомість займається чимось іншим — наприклад : лізингом персоналу, бодішопнгом, або офшорними розробками. На цьому теж треба відповідно знатись, бо існує певний тип маркетингу, я після роботи на продукті наприклад не знав, що воно таке — біт, пропус та естімейт. Далі як приставити клієнту команду, як її потім розширити, скинути конкурентів існуючими методами, домогтись підписань контрактів та проплат і т.д. і т.п. В Україні через наш власний низький рівень, щоб там хто не казав (бо інакше ми би винаймали команди в Америці та Європі на свої проекти — бо там дешевше), суттєва перевага другого типу бізнесу — бо він простіший, суттєво, але і менш прибутковий та має приділ в масштабуванні.

A casu ad casum

Та легко. Між іншим хто живе в передмісті, зазвичай інспектора буває телефонують, та там усі один одного знають. У великому місці, де таких як ти у інспектора пару тисяч воно йому не треба просто є якісь відносини з бухгалтерами. І тут в принципі усе як в будь якому людському колективі, можуть бути нормальні стосунки — а можно посратись. І будуть проблеми на голому місці. От гетьманцев, це якраз інша тема — яка створює такі проблеми. Просять його прибери NCA — залишив, питають чому такі ставки аудиту для стартапів — залишив, штрафи з РРО, блокування декларацій, побиття людей під радою, геолокаціїя складів ГСО куди ракети вдарили, вода в Крим, безмитний бітум закуплений в федерації і т.д. і т.п. От яке відношення тут може бути ?