Ці самі банки вивели підтримку наприклад до Польщі. На ринку велика купа спеціалістів із скілами та досвідом роботи, тобто конкуренція. З точки зору бізнесу це дуже погано. Зараз ми вже знаємо чітко — що наявність доходу буквально є різницею між життям та смертю в прямому сенсі (просто голод там і т.д. ми в еру екрноміки нафти не застали, та ще наші пра бабусі і дідусі знали про це дуже чітко, по лейнд лізу більше за усе поставляли їжі — тушонки SPAM). Також це різниця між свободою і рабством, бо воля без грошей гірше за в’язницю.
Найкраща ситуація — це коли пропозиція обмежена, а попит високий.
Війна ж бо і тектоничні зсуви. Досвід Delphi та Visual Basic свого часу — чітко каже, що якщо не має ринкового попиту сидіти і далі значно небезпечніше — це шлях бути скороченим бо клієнти закрили контракти, нема кеш флоу і власники приймають міри чи закриваються. Після виходу на ринок — зменьшення зарплатних очікувань та карьєрна скляна стеля. Гарних прогнонозів щодо Java як власне і на C#/.NET нема і не буде, як не гірко це розуміти.
Крім того ринок повний спеціалістів
Пунк щодо інтелектуальної власності порушує українське законодавство BTW Там до юриста треба звертатись.
Висновки на базі технічних аргументів, а насправді рулять комерційні. Якщо ми подивимось на попит та пропозицію, то бачимо — що ціна пішла в низ. Це дуже поганий тренд. Натомість росте саме Python, хоча це ровісник навіть трохи старше за Java і С/С++, близький родич і ще старше і Java і Python. Це безумовно пов’язано із AI істерією, саме в бізнесі який йде туди де гроші. Технології втрачають актуальність частіше за усе саме через бізнес середовище.
Після 19 років Java (разом із JNI і т.п. тобто С/C++ а також десь Node і JavaScript/TypeScript, десь Python та звісно Groovy, Kotlin, Scala і т.д.) фактично стало питання перекваліфікації в Python яке реалізується на практиці. Конкуренція особливо внутрішня, де пустили поляків та індійський офіс — вже має дуже суттєві наслідки, аж до рівня внутрішньої гризні — що пряма ознака того що бізнес йде в край погано. По усьому світу Java та діалекти як то Kotlin, Scala та Groovy як бачимо усе ще запотребувана. За TIOBE усе ще в топ 5, вакансії є і т.д.
По перше це мінімум 2 мільярдів гривень прямих витрат лише в цінах 2019, це в усіх бюджетах в нас діра (враховуючи інфляцію проблеми інфраструктури і т.д там кратно більше треба мати). По друге не можливо забезпечити безпеку при чому ніде крім закордонгого голосування — під потенційним обстрілом уся теріторія. Просто нема в наявності стільки бомбосховищь, які треба буде робити в кожному селі. По третьє мільйони українців за кордоном, посольства та консульства будуть перевантажені виборами — тоді як задача МЗС зараз знаходити зброю і ресурси. В четверте — голосування в окопах і на передовій практично не реалізуєме. Електронне голосування теж не забепечене не технічно не законодавчо і на це не має грошей. Зробити не вразливу до кібр атак систему, зібрати біометрію в усіх громадян поміняти паспорти і т.д — це силена часу та грошей.
Так що під час війни з часів античності — варіантів крім диктатури об’єктивно нема.
В полне работало в СССР. Льгота это хитрожопый способ государства времен Брежнева. Скажем бесплатный проезд в метро или 50% скидка на ЖКХ, при том более 60% ветеранов жили в селькой местности и райцентрах — где воспользоваться не возможно, даже електричество там было не стабильным. Безпроцентный кредит на постройку жилья тоже упирался в отсуствие строй материалов т.е. был безполезен.
В итоге нагрузка на бюджет была минимальная, однако «ветеранам льготы». Ввели все эти льготы в 1978, а в 1979 ввели контингент войск в Афганистан т.е. Реально живых ветеранов к 1978, тем более живущих в городах было не так много.
При этом Холодная война и война в Афганистане как ее эпизод, стоили астрономических сумм.
BTW В США — cистема поддержки ветеранов действует значительно лучше, есть гос департамент, стипендиальные программы, субсидии и льготные кредиты, медицынская помощь (в СССР было и так условно бесплатно, тут огромная скидка). Приоритет при найме на гос службує, пенсии инвалидам, помощь при создании бизнеса и т.д. Бюджеты очень существенные.
Як це фізично зробити ???
По Києву летить стабільно один раз на тиждень. Якщо би херачили по Банковій та пр Грушевського концентровано, давно би там було би одне будівельне сміття. Натомість інщі стратегії — по руйнуванню економіки.
Щось я «Поропонувати Дія Сіті в Євросоюзі взагалі не зрозумів». Для початку — Румунія та Болгарія вже мають кращі податкові режими для стимуляції ІТ аутсорсінга та аутстафінга.
Польша, Литва, Латвія, Єстонія, Угорщіна та Чехія — мають суттєво кращі інвестаційні та податкові умови для продуктового бізнесу.
Як із зерном чи цукром — ми з ними прямі конкуренти на цьому ринку, при чому вони в нас забрали з 2022 напевно 3/4 проектів. Особливо Java C#/.NET та Node та Frontend пішли до Польщі і Румунії здебільшого (разом із валютною виручкою). Нам же залишили огризки з панського столу : Python, PHP, Embedded або Legacy.
Це ЦРУ-шний висер часів Хрущова. Таким чином найкращу армію світу того часу — Вермахт, перемогли було би не можливо. От чим реально закидували — це снарядами. Взагалі Василевського (окремо), Рокосовського, Жукова, Конева, Толбухіна, Єрьоменко та Ватутіна вивчають американькі військові інститути і викладають їх методи. Ворошилова, Тімошенко, Буденого і т.д. оцінюють посередньо.
BTW Генії європейської військової думки Еріх фон Манштейн та Генргіх Гударіан рівно як і Герман Гот, Фрідріх Паулюс, Ґюнтер фон Клюґе програли битви : Жукову, Ватутіну, Коневу, Рокосовському, Василевському, Рибалко, Катукову і т.д.
Японська квантунска армія під командуванням Отозо Ямада, військами Олександра Василевського була робита так — що це вважається зразком оперативного мистецтва.
Толі вже давно би кинули ваакумну бомбу по Банковій і закрили би справу. Та це підход вічних санкцій і т.д. А так можна довго з’ясовувати стосунки через проксі сили і продовжувати, допоки КНР не закриє усі 100% потреб. Можна і 100 років і більше. Євпропа як купляла нафту і газ так і купляє, тільки в обхід через Індію по документах перевалює на Сицілії тощо. Газ йде в Угорщіну і та Словатчину потім далі по трубі, як і йшов — хоча по Німеччині це усеодно сильно вдарило.
Їм нема сенсу знищувати, окрім як брати місто методом його знищення, щоб зменьшити втрати як : Кеніцберг, Грозний або Маріуполь. Це військова стратегія така. В цілому якщо все знищено — то це величезні втрати і нульовий прибуток маталолом та будівниче сміття не виправдає навіть затрат на зброю знищення, до того же нема буде чого грабувати.
Тому йдуть на інші методи, типу : заморозизити, заморити голодом, по травити і т.п. І то, усіх підряд сенсу нема, не буде кого експлотувати. Скаіжмо який сенс брати Южмаш, Запорож- Січ або Миколаїський судно-будівний повернуваши їх у вланий комплекс ВПК і економіки, якщо не буде людей на ньому працювати ?
Історія ніколи не повторюється але має цикли. Реальність сучасні ЄС та США сильно нагадують саме Карфаген — таластократія, влада багатіїв. В Сирії, Лівії або Україні підкупляються еліти, даються грощі і т.д. і захищаються власні бізнес інтереси, паприклад дешева сировина як то : газ, нафта, залізо, ліс кругляк, зерно тощо. Тоді як демократія це влада землевласників — чоловікив із майном у яких зброя і обладунки це їх власність, так само як і : оруженосці, мули що везуть провіант із їх погонщіками і т.д. Голосувати могли не більше 15% від загальної кількості населення, це була економічна еліта. Реально реалізувати право голосу на свою користь могли усього лише 1.5% громадян.
Такого , що на війну погонять в сутності рабів, без соціо-майнового стану тобто нема не землі у приватній власності ні інших засобів виробництва, це про інщі формування, що раз за разом програють гоплітам Александра Македонського.
Виходить усі на захист власної землі, тоді як документів на права власності нема як на землю так і на зводи, пароплави і т.д. у більшості навіть на якусь квартиру чи будинок бо знімають і т.д.. Тобто чисти пролетарії і раби за майновим станом.
Ну так Ганнон Великий боючись зросту політичної сили і слави (зросту рейтингів) військових, блокував відправку снабження та підкріплень до Італії. Так то Рим і союзники потерпіли два розгроми при Траземенському озері, та при Каннах, та збирав повністю нову армію два рази, остання вже була під командуванням Публія Корнелія Сціпіона, що в першу чергу перекупив нумідіську кавалерію і царя Масіннісу, а ще створив військову розвідку як тип військ.
Другий вагомий фактор — Карфаген був слабий на морі, римскій флот перерізав і без того скудне постачання.
Як яркий прикладад війни на виснаження — переміг той хто мав суттєво більше ресурсів, тобто Рим — а також кращу систему мотивації.
В стародавньому Римі, головним трампліном в політиці була служба в армії. В Карфагені правили купці та торгові гільдії (талатократія) і служба в армії не давала переваг, як то політичної ваги — земель і т.д.
Цікаво яку відповідальність за життя воїнів ніс Тіглатпаласар 3 ? Цей лугаль Асиирії у Вавілоні, створив першу в світі регулярну армію навколо ударної сили новітнього типу військ — кавалерії, хоча створив і роди військ як такі їх кординацію, для чого знадобились : штаби, військові ради, зазделагідь продумані і забеспечені усім необхідним операції і т.д. — військова справа. Насправді — Лугаль перестав покладатись на ополченців і став платити воїнам, також ввів бюрократичний чиновничий аппарат песців — які вели ділові справи армії і держави цетралізовано.
Ця армія Ассирії ще в древні віки накостиляла усім навколо де війська набирались із селян ополченців здебільшого не мали професійної зброї і обладунків. Є.диною силою, що змогла їй протистояти була інша імперія бронзого віку — Єгипет.
Повернення до не професійного ополчення було вже античності, і так само скінчувалось однаково — ополчення програвали професійним військам в одну калітку, завжди.
Справа не у відповідальності, якщо повісять Зеленського і ко, тобто притягнуть до відповілальності — мертвому воїну в посадці буде всеодно. Справа в організаційних здатностях і устройстві державності. Ще в Ассирії було зроблено так, що служити в армії — це було великий престиж, високий срціальний статус, статки карьєрні перспективи і т.д. , а не : «Ти в мри в посадці, доки я краду грощі на казіно в Монакко».
Ну не про усі же родини, напевно. Це про «Дайте мені нахитати п’ятами безкоштовно!».
Ага счаз вже, розігнався на це є або прейскурант, або військова операція — похід на 10 діб через Карпати, заплив через Десну або 5 денний самий небезпечний похід через Чорнобильску зону (тут більший варіант, що спіймають або застрелять — також можна втонути якщо не туди підти). Це здебільшого путь ветерана який СЗЧ з госпіталю.
Нажаль держава дійсно створила таку систему мотивації, тобто де мотивації вона не є цінністю для дуже великої кількосиі народу. Одним вілли в Капфера та пентхауси в Монакко тобто для власть імущіх, а іншим смерть в посадці щоб це захистити від бояр іншого князя — це нульва мотивація.
Ще квартира на Хрещатику, атомобіль: Meresdess-Bens, Porshe або Tesla, гарем із 72 незайманих дівчат, та VIP статус у раю. Цікаво — що цю афганську лажу далі застосовують спецслужби.
Реальність — єдина винагорода яка чекає, це дембель — з цієї армії просто відпустять
І навіть тут — немає термінів служби.
А от в разі позитивного виходу — тоді як хазяї життя або повернуться з Монакко, або це будуть іноземні транс-націоанальні корпорації, що куди як більш імовірно.
Але землю вже обіцяли агро концернам — за держ борги, та закони прийняли відповідні. Це при тому, що борги створені здебільшого махінаціями із ОВДП. І щось великі сумніви, що як Риму вдасця захопити багато нових земень.
Можна на чому хочеш робити — наприклад на pixilang один блогер робить дуже цікаво.
Питання не технічне — питання який тех стек в комерціному середовищі безнісі тобто є де факто стандартом, щоби людей можна було набирати міняти і т.д. і т.п.
В AI/ML — це Python, бібліотеки Tensorflow, PyTorch різні клієнти до LLM API,ETL персери і т.д.
Так само Java — це не про мову програмування, це про технічний стек або бекенд розробки JEE, Spring, Hibernate бази данних як реаляційні так і NoSQL і т.д. Це можна робити і на Rust і на Python Django і на Node, але не ринку шукаються люди із досвідом в конкретному технічному стеку.