У них є можливість перетворити Київ на руїни. Але вони цього не роблять. Як думаєте чому

Тому що в них немає можливості перетворити Київ на руїни в поточному контексті витрат і цілей. Можна витратити весь запас ракет, до останньої, але для цього треба відмовитися від захисту власної території, ударів по інших напрямків та можливих нових потреб в нових обставинах в майбутньому. Якби в них була зайва можливість, яка їм нічого не коштує відносно потреб в майбутньому чи на інших напрямках — вони б її реалізували.

Ця логіка не працює для геноцидів. І погано працює в звичайній війні, тому що всі сподіваються вижити. Якби початок війни _гарантовано_ значив для всіх смерть, так, здавалися би.

В світі, де вони втерлися і евакуювали посольства, вони житимуть, плануватимуть наступні кроки, домовлятимуться, і тому подібні речі. В світі, де ядерна війна, люди просто мертві. Не всі, звісно, але мертві. Це як з визволенням азовців. Поки люди живі, можна рішати навіть по тих, по кому здавалося би неможливі компроміси. А коли мертві — значить мертві, тут вже немає ніяких рішень.
Звісно, відповісти симетрично на удар по іншій, чужій країні, це правильно. Але ціна в цього правильно величезна. Інші США могли б її заплатити, але не ті, що безкінечно плачуть про ескалацію і по два ствола добавляючи щомісяця аби не провокувати.

Писати доктрини не дорівнює запускати ракети, наперед знаючи до чого це приведе

Для мене раціональність в даному контексті, це дія в якій є розрахунок.

Або дія, якій ви знайдете раціональне пояснення.

то захід відповість згідно доктрини про зустрічний удар

Якби вони були по характеру тими, хто починає пряму ядерну війну через ядерний удар по третій країні, вони б вже давно воювали поруч з нами на землі конвенційною зброєю.

ПОП не розпочинав би «Великого будівництва»

Але ж Порошенко буквально розпочав Велике будівництво. До приходу Зеленського програма реконструкції доріг вже була профінансована на 80%. Володимир змінив її назву, вірніше, дав їй назву, а також розширив обсяги, 80% стали 50%. І відповідно доклав ще 50%.

Там зразу є відповідні кабелі і клеми, чи потрібно щось докупляти? Є можливість підключити одночасно дві АКБ?

Чим прекрасні теорії змови: відсутність доказів вважається доказом
Чим погані теорії змови: з часом згниває мозок

Допомагати всім ніяких грошей не вистачить!

ПЖ і Притула за весь час великої війни зібрали грошей приблизно як три дні карткової конвертації для переказу закордон в травні. Вистачить, якщо ця війна буде війною не лише солдат.

страх мобілізації, якого в мене якраз мінімум

Навіть в Швейцарії у вас є якийсь мінімум страху мобілізації?

тому якщо мені прилетить, міна чи «Калібр», то так і треба було

В Швейцарію?

я спокійно говорю про речі, які інших випалюють зсередини

Ці речі когось випалюють в Швейцарії? Що не так з тими людьми?

Однушка біля метро Героїв праці.

Публічні кампанії, які повністю, на 100% залежать від обізнаності про них, які не існують без розголосу і розмов про них — люблять тишу.

*кричить*

Якщо ми говоримо про час війни, то все це з надлишком компенсує відсутність війни, мобілізації і всіх супутніх обмежень та ризиків. Як мінімум, і це дуже натягнуто, обидві категорії рівні. Але люди воюють здебільшого не для війни, а для наступного миру. Яка винагорода в мирі для тих, хто залишався під час війни в країні?

Це для людей, які вирішили бути активно причетними добровільно. Причому не в армії, тому що там ліфти не працюють. А решта, абсолютна більшість? Яка повинна залишитися, стати мобілізаційною базою, втримати економіку, стати ресурсною базою для економіки, отримати певні ризики. Яка в них винагорода порівняно з тими, кого не турбують ні ракети, ні мобілізація, ні обмеження, ні падіння попиту на роботу?

Він не забирає лаври, тому що ніхто не сприймає ДОУ як юридичну особу. Це завжди спільнота айтішників. Ще раз, навіть коли ДОУ як юридична особа з своїх коштів донатить на адмін потреби ПЖ, навіть коли люди з ПЖ знають, хто саме їм донатить — навіть в цьому випадку вони говорять «українські айтішники стали першими, хто підтримав діяльність ПЖ». Причому, на відміну від допомоги від імені Глобалу чи Софтсерву, лейбл ДОУ сприймається як айтішники, які приватні особи, живі люди. Якщо десь є лейбл ДОУ, всі вважають, що донатите особисто ви. Не ваша компанія і не ДОУ як юридична особа.

Від наклеюе свое прізвище і імя?

Фізична наклейка нічого не міняє, всі і так знають, що це він зробив.

Вся проблема в тому, що не прописана функція винагороди. Ви не зможете навчити агента ШІ, якщо не дасте йому винагороди. Він не знатиме, який варіант правильний, не зможе його повторювати, не вважатиме егоїстично вірним. Він просто рандомно кидатиметься в усі сторони і кричатиме.
На даному етапі винагорода, якщо порівнювати тих, хто виїхав, і тих, хто залишився і не воює, за першими — менше стресу, менше агресії, менше переживань, менше тривоги, менше продобаного часу, легше робити роботу, легше рости, легше змінювати роботу. А у вас і у мене ніяких. І коли все закінчиться і вони повернуться, сили для визначення правил гри будуть у них, а ви просто будете раді, що все закінчилося.
Дайте функцію винагороди і все решта відпаде і врегулюється саме собою. Всі ці срачі, ненависть до країни з однієї сторони, і палкі промови про совість з іншої — результат її відсутності.

+

В той же час Тарас Чмут та інші згадуючи донати, які робить безпосередньо ДОУ як юридична особа, говорять про спільноту айтішників, про айті України. Наприклад на адміністративні витрати Повернись живим. Хоча спільнота ДОУ до цих донатів немає відношення.

— Контрактна армія для бажаючих з досвідом. Вже є, працює, і прекрасно себе показала. Весь удар перших днів на ній.
— Добровільна участь в мобілізації чи контрактній службі на час воєнного стану. Пріоритет над іншими бажаючими. Також з поправками на служби на місцях працює. Особисто знаю трьох таких людей.
— Найнижчий пріоритет мобілізації для людей з досвідом, які не прийшли по перших двох пунктах.

Якщо людина пройшла війну, не пішла на контракт і не бажає воювати ще раз — значить її не чіпаємо. Не розказуємо гаряче всім суспільством людині, яка пройшла війну, що ми посидимо, а от ти давай збирайся і воюй, ти ж вже нас захищав.