Інший приклад — Royal Tower (дійсно непоганий проект в хорошому районі) та Crystal House поруч — novostroyki.lun.ua/uk/жк-crystal-house-київ.

Третю групу ніхто не збирається ліквідувати, зміни стосуватимуться лише айтішників. Лайфхак рано чи пізно прикрили б, просто піднявши ставку оподаткування (а не мутними фондами). Це зрозуміло для кожного.
Ви статтю взагалі читали? Я просто цитував булшіт з неї, типу mvp для закриття третьої групи, а також звинувачення на адресу всіх, хто належить до неї, в тому числі реальних дрібних підприємців.

Я не стільки мав на увазі айті, як людей, що складали основу групи до буму айтішної сфери. В ті часи можна було сидіти в тіні, до того ж на таких відносно невеликих оборотах, роками. Не витрачати 10-20-30% від свого прибутку. Тим не менше, спрощена система стала успішною завдяки підприємцям, які вибирали між 0% податків і чесним веденням бізнесу. Була можливість в них сидіти далі в тіні, відклавши своїх 15-20% замість сплати державі? Була. Вибрали вони «світлу» сторону? Вибрали. А тепер якісь ах***ні реформатори називають цих підприємців жлобами, які вибрали менші податки і самозайнятість, щоб, бачите, звинувачувати державу у відсутності доріг. Чуваку варто стримати гарячку і позови до дерибану фондів та хоча би ознайомитися, хто іще є на третій групі крім айтішників. 5% податків, ага, вся Європа заздрить 5% податку на дохід, а не на прибуток. Особливо коли в тебе маржа не 100%, а 20.

.

500 тисяч українців обрали платити невеликі податки та вимагати багато змін та хороших шкіл для своїх дітей чи рівних доріг для кредитних Rav4

500 тисяч українців вибрали платити 5% податки замість того, щоб платити 0% податків. Саме для виводу підприємців з тіні, для розвитку малого підприємництва була придумана третя група. Навіщо нам безробітна офіційно людина, яка претендує на дотації та допомогу, якщо ми можемо мати людину, яка забезпечує себе сама і ще й платить 5% від обороту (!) в бюджет. Якщо ви вже «парите» айтішникам убогу жвачку, то хоча би виокремлюйте їх від інших підприємців на третій групі.

А що ж твориться на Західній світовій арені?

МВФ управляє Німеччиною, вказуючи, які ставки оподаткування встановлювати. *сарказм*

Відповідно, 5-та група ІТ ФОП — це MVP для цілісної ліквідації третьої групи та наближення України ще на крок до західних стандартів.

Кого ви збираєтеся ліквідовувати, убогі? На третій групі підприємці, в яких маржа навряд чи сягає вище 50%. Вони не будуть платити 15% з ОБОРОТУ в 2024 році, що при маржі 30% значить половину від ПРИБУТКУ. Вони перейдуть на інші групи, з оподаткуванням на прибуток, заховавши незначну різницю в тінь. Алло, автор, маржа в 95-100% тільки в айтішників.

Саме тут поки, будь ласка, не зачіпайте питання, а де ж західні стандарти життя.

Вголос!

Чи могло воно трапитись ще за минулої влади? — Авжеж, могло, але була тисяча і одна причина, чому того не трапилось.

Тому що минула влада не ввела додаткове оподаткування. Точка. Все решта фантазії. Не потрібно робити минулу владу співучасником ваших рішень.

Є невідворотна еволюція будь-якої держави чи суспільства незалежно від того, хто зараз відіграє роль front page.

Хрестоматійний прийом всяких кидал — переконувати в невідворотності втрат в жертви. Ти б, звісно, міг і далі ходити з повним кошельком, але розумієш, це було невідворотньо, такі тенденції ближче півночі в темному провулку спального району.
Якщо ми платимо податки, це ще не значить, що ми зовсім ідіоти, і не бачимо явних маніпуляцій.

Тому це питання часу, коли вони все-таки доб’ються ліквідації 3-ї групи ФОПів.

Туди ж. Розумієте, це не ми, це життя таке, братуха, ти ж поймі, брат.

Отже, ФОП ІТ обрані для MVP саме тому

Саме тому, що при теперішніх 180 тисячах ІТ-працівників ми приносимо в Україну три мільярди американських грошей, а через 10 років приноситимемо 10 мільярдів.

Власне, могли решту не писати.

Кількість працівників повинна зрости до 700 тисяч, а де їх взяти

Більшості з нас по**й. Ми ще не почули розповіді, як ваші зміни вигідні особисто НАМ. Так, можна було переформулювати історію про вашу школу і ваших дітей, розказавши про наших дітей і школу, в які наші діти підуть. Але ви навіть на таке не спромоглися.

А якщо в цей закон прописати, наприклад, умови про те, щоб більше не було спроб перевести айтішника в категорію 40% податків на найближчі кілька десятиліть?

і це зразу ж після вступних

А ви думали, далі буде стабільність?

Серйозно?!

Усіма ними керують кваліфіковані менеджери, які дуже добре вміють рахувати гроші

Саме тому нам розказують, як здорово віддати додаткових 5%. Ви б хоч прикривали своє глузування з цільової аудиторії.

Якщо ті скупі менеджери зуміли вас мотивувати і не дати зайву сотню, то, можливо, вони зможуть так само зробити із ІТ-фондом.

ААААААААААААААААААА, господи, як же здорово! Ніхто і не сумнівається, автор, ніхто і не сумнівається.

Якщо ви бажали написати статтю, яка не буде виглядати як неприкрите «напарювання» невигідних для читачів рішень — ви провалили задачу.

Якщо ви називаєте захист ваших, особисто ваших, зароблених вашою працею, грошей жлобством — вам на іншу планету. Тому що на нашій всі народи, а особливо заможні, рахують власні кошти. Заводячи трактор, люди не думають «иииии, зможу віддавати 40%, нарешті!!», вони співставляють пакет вигод з пакетом затрат. І на основі аналізу у власній системі цінностей роблять висновки у власних інтересах. Якщо ж ви захочете сказати, що європейці віддають все просто так і не знають про поняття «власний інтерес», то поцікавтеся, які дійсно хороші наміри призвели до протестів в Франції. Виявилося, що захист природи це ок, але пару відсотків на пальне — французи пішли громити вітрини.

Перекос ринку породив перш за все можливість інфантильним хлопчикам заробляти хороші гроші. В галузях без перекосу 3-4-5 тисячі доларів в місяць заробляють люди, які знають собі ціну. Які ніколи не будуть звинувачувати колег через небажання викидати гроші просто так, без пояснень і по першій же вимозі. Які регулюють питання конкуренції в тому числі насиллям. За «жалюгідні» 5% торгуються, а не залякано роззираються, мовляв давайте, віддамо, скинемося, сказали ж, то ж не наше, ми так, випадкові щасливчики. Цінуйте і моліться на перекос ринку, інакше ви здивуєтеся, як виглядають реальні жлоби.

А да, ось вам приклад, як оптимізує свої податки бізнес в цивілізованому світі
finance.yahoo.com/...​taxes-zero-180337770.html

Інфантильні діти, господи, які ж ви милі.

Логіка захисту власної кишені у всіх галузях і сферах. Власні інтереси передусім. Коли попросять платити більше — запитуй, що отримаєш навзамін.
Всі, хто захоплено підтримують подібні ініціативи, не є ресурсною базою в них. Да-да, якщо бачиш, як сяючі оченята радісно підтримують додаткові податки, знай — це не їх податки. Якби йшлося про їх кишені, всі б їх захищали. Таке життя дорослих, а не інфантильних хлопченяток, яким раптом заплатили великі відносно середнього гроші, які вони, на їх відчуття, не заслужили, а тому ненавидять свої доходи, чужі доходи, колег, галузь, і рвуться ділити і відбирати.

Професіонали, які, для прикладу, займаються сантехнічними роботами, з великими чергами та проханнями «нуу будь ласка, візьміть моє замовлення», не кидаються озлоблено на себе і колег з криками «що, боїтеся, що не ви будете перебирати, а самі бігатимете за замовниками?!?!?!». Є багато причин цьому, але головна серед них — вони дорослі люди, в яких свої інтереси, самоповага, сімї, яких потрібно годувати. Вони бережуть і пишаються такими перевагами. А в таких як ви просто нульовова самоцінка своєї цінності і своєї роботи.

Зачем платить налоги по 40%?

Нові дороги в Польщі самі себе не збудують.
www.bbc.com/...​news/uk-politics-48256318

Вот организаторы конференции по PHP решили, что полное отсутствие женщин на конференции — это повод вообще не проводить эту конференцию.

Вони закрили не тому, що на конференції відсутні жінки. А тому, що ризикували своєю репутацією та карєрами через відсутність на їх конференції жінок. Готуючи корисний захід, вкладаючи в нього свої сили і ресурси, стати «тим сексистом, хто запрошує тільки чоловіків» — так собі винагорода.

Ви б залишили в своєму профілі лінк на ваш фейсбук :). Якщо ж фб аккаунт, власник якого раніше працював в Magento, ваш — незрозуміло, де шукати пости з ковбасою, можливо вони глибоко внизу, можливо невідповідні налаштування приватності.

Ми вже зрозуміли, сотня ваших злобних коментів в одному пості не залишає нам шансів не почути вашу єдино і абсолютно вірну думку — вчений з досвідом роботи в 4 чи 5 країнах безперечно дурачок, а ви категорично і безпомилково знаєте правду. Це нормально, з віком і досвідом проходить.

Я декілька раз був свідком вуличних конфліктів в країнах ЄС. Один раз, в Брюсселі, в не найліпшому райончику — з використанням сили. Замітив одну ключову відмінність від наших конфліктів. Вони наростають, розвиваються, закипають. «Місцевий» щось сказав «мігранту», мігрант спокійно відповів, місцевий, мігрант, місцевий, мігрант, тон трохи піднявся, і так раз за разом, через 5 хвилин вони говорять на повищених тонах. Хтось зачепив когось в метро, з сумки випала і розбилася пляшка, слово за словом, і за 2 хвилини вони вже сваряться, з агресією в словах, в голосі та на обличчях, аж до виходу одного з опонентів.

В наших же конфліктах агресивна фаза настає одразу, наступної ж секунди. Зразу кричати, зразу вдарити, зразу хамити, зразу оборонятися. Не через 5 хвилин, а моментально. Незважаючи на нашу думку про свою розслабленість і спокій, ми майже всі здатні за декілька секунд осадити чувака з рюкзаком в метро, чи симетрично відповісти на грубість. В абсолютній більшості, українці завжди тримають градус агресії достатнім для негайного її застосування, що б вони не думали про себе, про європейців, про однаковість середовищ.

І таких непомітних деталей, які оточують нас постійно, кожної миті, в нашому соціумі — сотні. Комусь вони важливіші зарплати, податків і моря.

В багатьох є один-два адекватних дорослих розумних знайомих, які люблять мотоцикли. Відповідно образ мотоциклістів, які, незважаючи на вищеперераховані характеристики, обов`язково загинуть, саме такий. Хоча мотоцикли приваблюють багато гарячих голів шкільного/студентського віку, які впринципі не чули ні про правила, ні про безпеку, ні про інстинкт самозбереження, які нездатні в повній мірі оцінити тяжкість ризиків і наслідків. Вони ж формують більшу частину статистики ДТП. Правда їх немає в колі знайомств звичайного дорослого, відповідно всі їхні подвиги записуються на рахунок того самого адекватного знайомого. Разом з їх статистикою, водінням п’яним, без шолома і т.п. Звідти і твердження — раз ти вижив, значить повезло, адже всі мотоциклісти такі як ти, значить і тобі така ж доля визначена.

Не певен, наскільки правдива історія. Але все ж. Я проскролив коменти, знайшов лише один по темі. Якщо автору хочеться випилитися — зверніться за допомогою. Близькі, психолог, психіатр, тематичні (перепрошую) гарячі лінії. Ваш дохід, соціальний статус, однокласники і тому подібні фактори не є первинними для таких думок. Значно бідніші за вас живуть без них. Можна бути знаменитим, улюбленцем мільйонів, молодим, з красивою дружиною і мільйонами на рахунку, а потім випустити собі в голову заряд дробовика. Тут нічого обговорювати фінансову адекватність думок про суїцид, мовляв, яка марка авто могла б змінити хід думок автора. Ніяка. Автор міг написати — їхав сьогодні на своєму авто, побачив печальну синичку обабіч траси, вона понуро клювала зерно, все стало сірим і я захотів випилитися. Рівнозначна причина для самогубства, як і однокласники на Порше, яку так же варто сприймати всерйоз і окремо від її «номінальної вартості».
А рекомендувати автору оглянутися навколо на бідніших — беззмістовно. Це не так працює.

Я вже відповів на ваше питання, але припустимо, що я ще не знаю, буду чи ні спілкуватися з ними після звільнення. Мені комфортно і цікаво з ними, ми обговорюємо неробочі теми і маємо спільні інтереси. Допустимо, я звільнився і перестав з ними активно спілкуватися. Ймовірно, ви скажете — ах, значить це все було фальшивкою. Ні. Втрата спільного контексту рве звязки не лише між колегами, те ж саме відбувається з друзями, з одногрупниками, з однокласниками. Жодним чином при тому не применшуючи вашої дружби та емоцій, пережитих в минулому.

Якщо Ліна спілкується з колегами поза роботою, ймовірно, вони чогось вартують не лише як колеги, вони цікаві як особистості. Принаймні для неї. І навпаки. Так що позиція «мені мої колеги нафіг не потрібні і не цікаві поза роботою» навряд чи заслуговує такого апломбу єдино правильної моделі життя.
В мене також були колеги, з якими я спілкуюся з величезним задоволенням дотепер, радо вписуюся на їхні івенти, які ніяк не звязані з роботою, і взагалі ціную їх зовсім не як екс-колег. Так буває, знаєте.

Чим вони відрізняються?

Как бы вы себя чувствовали, если бы на месяц вообще перестали получать информацию о том, что происходит в вашей стране и в мире?

Відкрив би фейсбук через 3 невдалі спроби загрузити ваш продукт.

Давно не третина. Станом на кінець 2015 було 81%, після років роботи злочинного бариги — 60.9% (кінець 2018). Річ в тому, що якщо влада розумна — нам не потрібен дефолт, ми за 3 воєнні роки скоротили боргові зобовязання на 20% від ВВП (і на четверть відносно обєму самого боргу). Якщо влада нерозумна — дефолт не допоможе.

Статистика говорить, що країни з відношенням боргових зобовязань до ВВП менше 1 не потребують дефолту by default, спокійно з ними живуть і погашають.