Слова «не хочете переходити, не переходьте», які безкінечно повторюють «реформатори» — відвертий цинічний булшіт. Схема фопів як найманих працівників — сіра. Власне щоб вирішити проблему сірих схем, почали впроваджувати Дія.Сіті. Ще раз повторю — щоб усунути сіру схему, почали розробляти білу, вона існує як вирішення проблеми, не як альтернатива. А коли створили білу, яка не подобається великій частині індустрії, завели мантру «не хочете переходити на білу, сидіть на сірій». Це говорить держава, зауважу, яка впринципі не повинна давати вибір між білими і сірими схемами, не повинна його озвучувати. Звісно, що ніякого вибору немає — приймуть законопроект 5054, який конкретизує ознаки найманої праці, і схема фопів стане чорною. Вибір буде між порушенням закону і Дія.Сіті.

Вибір існував би лише за однієї умови — паралельно з Дія.Сіті держава б легалізувала, внесла всі необхідні правки, щоб ФОПи як наймані працівники стали повністю легальними і білими. Тільки тоді це б називалося вибором між двома альтернативами.

Близька історична аналогія — так звані «бляхи». Сіра схема, яку однозначно не назвеш ні чорною, ні білою. Для боротьби з проблемою приймали якісь закони і вводили якісь санкції. Вони не були альтернативою бляхам, і бляхи не були альтернативою запропонованим вирішенням проблеми. Точно так же як і ФОПи не будуть альтернативою Дія.Сіті.

Зрозумілий правовий режим досягається правками в закони, які на рівні законів фіксують можливість наймати і виконувати роботу, яка класифікується як наймана, для ФОПів на певному переліку КВЕДів. Ми отримуємо цілком легальних, абсолютно білих працівників, на 5% ставці єдиного податку, який ви цілком легально, в усіх документах і звітах, заявляєте як своїх працівників. Для цього не потрібно робити надбудову з гіг-контракторами.

Ви не читали меморандум, інакше б не писали фантазій про США, які начебто брали зобовязання нас захищати. Він короткий, дві сторінки, ви зможете прочитати його за 10 хвилин — там немає жодного слова про зобовязання будь-якої з сторін захищати нас власною армією.

Просто підіймати 3ій групі ФОПів податок не получається, бо у них самих є куча своїх бізнесів, або таких бізнесів, на які не можна наїжджати, бо їх хтось важливий кришує.

Піднімати третій групів ФОП податок не виходить тому що 5% з доходу — немаленький податок. Багато «бариг», які після закупівлі, бензину, амортизації, зарплат чистими 20% прибутку з бізнесу отримують, платять таким чином четверть прибутку. Просто айті настільки високомаржінальне, що навіть не згадує про різницю між податком на прибуток і на дохід, придумуючи інші причини.

проводили время с семьёй и тд.

Карантин, який дозволив багатьом людям більше проводити час з сімєю, збільшив кількість розлучень і випадків сімейного насилля.

Наскільки я знайомий з критичними зауваженнями щодо зміну проекту, скаржилися на зменшення озеленення. Незрозуміло, чому в межах червоних ліній покладений на землю асфальт допустимий, а посаджене в землю дерево — ні

Прочитавши статтю і коменти нижче, можна лише сказати хрестоматійне «как же скучно я живу». Удачі вам в Німеччині!

долго и упорно совокуплялись с энергоинфраструктурой

и кучей взяток

Враховуючи деякі особливості успішного майнінгу в епоху до 60к за біток, ці факти якось звязані?

Для ефективнішої публічної кампанії з захисту своїх інтересів та залучення союзників нам потрібно вивчити досвід євробляхерів. Чому в них не вийшло або ж чому в них вийшло. Весь успіх нашої індустрії грунтується на тому ж, на чому базувався успіх дешевих авто — використання дири в оподаткуванні. Ми звучимо так же, ми говоримо ті ж самі аргументи, ми так же просимо нас не чіпати, розповідаємо як добре без втручання держави, нам так же не треба соціальних гарантій. Ми так же виглядаємо, і наша боротьба викликає стільки ж «симпатій» в людей поза межами. Ми так же приречені наштовхуватися на активності кожної нової влади, тому що кожна нова влада, яка хоче навести мінімальний порядок, не може залишати бляхи на дорогах, з ними щось треба робити.

Що хотіли євробляхери? Знизити всі мита для всіх, або ж хоча легалізувати вже завезені авто. По суті нам треба того ж, правда зниження податків — не наша боротьба, вона на віки і ми її не потягнемо, її ніхто не потягне. Тому вигідніший другий варіант — легалізувати поточний стан справ. Можливість ФОПу на айті КВЕДах виконувати роботу, яку закон класифікує як найману, залишаючись на оподаткуванні та з всіма правами ФОПу. Не створити нову групу, не створити незрозумілі резиденства Дії.сіті з добровільними вступами, не просити нас не чіпати, тому що наступна влада, якщо вона не зовсім кончена, змушена буде всеодно щось робити з бляхами, тобто з нами, і цирку захоплюючому не буде кінця. Нам потрібна конкретно легалізація саме такого стану справ, внесення в закони, в кодекси, норм, які узаконюють вигідний нам наш статус-кво. Не мемурандуми, не перемиря, не Дії.Сіті, а саме внесенням всіх потрібних правок в Закони України.

Чого не мали євробляхери? Стабільного вхідного потоку валюти. Це наша перевага, наш козир, наш предмет торгу для наших блях. Але не для торгу «ми так розвивалися, коли ви нас не чіпали», ці слова говорить багато хто, від контрабандистів сигарет до копачів янтарю, і він закінчиться з першою ж рішучою або нормальною владою.

Ви не зовсім вірну базу вибрали для порівняння. Айті не є винятковим місцем, де чомусь всі думають про пасивних дохід. Просто в Україні доволі великий прошарок людей не може дозволити собі думати про пасивний дохід, їм тяжко навіть з активним жити згідно потреб. Як тільки люди стають заможнішими, вони починають, назвемо це так, купувати страховку. Я маю на увазі не поліси страхових компаній, а пасивний дохід, диверсифікацію, капітали, цікавість до фондового ринку, і тому подібні речі, які дозволяють або можуть дозволити застрахувати людину від бідності в похилому віці. Я слухав подібні думки від базарних «бариг», від заробітчан, від газозварювальника, від стоматолога, від міні-фермера, від усіх, чий дохід може дозволити їм не лише виживати сьогоднішнім днем.

Який зміст рекламувати сервіс на етапі хайпу? Те ж саме, що платити за поширення «гарячого» мему. Люди самовідтворюють хайп заради приналежності до хайпу. Так, розкрутка до хайпу коштує дорого або дуже дорого, але в нас заговорили про нього вже коли тема стала гарячою.

Дивно, якби люди з індустрії реклами типу Вржеца(я) не приходили в такі хайпові, модні прямо зараз проекти.

Реклама подає клабхауз як спосіб подружитися з Маском і вечорами обговорювати тет-а-тет нові сорти маріхуани, що далеко від дійсності. Важливо розуміти, що clubhouse не міняє статус-кво, за винятком декількох десятків чи сотень нових інфобізнесменів, яким ще треба постаратися вирости за межі клабхаузу. Тобто кількість підписників чи слухачів певної особистості чи певної групи особистостей в цілому корелює з такими ж показниками у звичних соціальних мережах. Можливість задати питання, звісно, є, але це разовий вау-ефект, який нічого по суті не добавляє і не міняє. До того ж все більше питання ставлять люди «з тусовки», а не анонімуси. Те ж саме стосується захопленого і тиражованого рядом публічних осіб твердження, мовляв Клабхауз розставляє по місцях тих, хто вміє говорити сам, і тих, за кого працює прес-служба. Ще не чув (в клабхаузі чи в розмовах про нього) про випадки, коли якась селеба прийшла, і настільки невиразно мичала, що всі її кинули і забули — навіть якщо вона говорить погано, захоплення від уявної можливості постояти поруч маскує в вухах слухачів певні недоліки.

Я підписаний на ряд славяномовних (назвемо це так) ui/ux дизайнерів, маркетологів, персон типу Федорова чи Вржеца, політиків і відомих бізнесменів, і на основі цієї маленької вибірки роблю наскрізь субєктивний висновок — клабхауз стрімко втрачає інтерес. Якщо раніше на вибір було 5 кімнат з будь-яким з перелічених вище осіб в будь-яку годину дня, зараз максимум одна-дві кімнати в день, плюс Ukrainian Show. Не знаю, що повинно статися, щоб clubhouse зміг втриматися від вильоту на периферію сервісів, які використовуються суто для потреби, на зразок зуму.

Наприклад, ви натрапили в метро на ту саму дівчину, що мріє про Париж.

Підходиш, береш за руку і впевнено говориш:
— Уезжашка!

мы генерим большую часть ВВП

Ще ні, але навіть якщо ми не обійшли минулого року експорт кукурудзи, то принаймні на доволі конкурентних позиціях з цією культурою зернових.

Я не про вас

Тому що 300 гривень не були метою викрадення. Вони були серед іншого в кошельку, який забрали в потерпілого (за словами сторони обвинувачення). Кошельок також не був метою викрадення, його забрали в кінці, після вимог політичного характеру і побиття (за словами сторони обвинувачення). Історія про 300 гривень як причину викрадення — відверта, тупа, дешева маніпуляція, блазнювання. Не потрібно дискретувати захист подібними вигадками.

Можемо вживу спостерігати за аналогом організмів, що в такому ж тумані і з піною кричали про нацистів, що прибили хлопчика до воріт, голенького.

Досить повторювати дегенеративні байки Щура, вони лише дискредитують захист Сергія.

це металопрокат, трошки сг

навпаки