Вот, если забрать монопольные права на вывоз зерна и отменить мораторий на продажу земли, то сразу крестьяне при свободном рынке заживут нормально и будут работать на западные компании и сами смогут организовывать и выгодно продавать собственную продукцию.

Не збираюся спорити з автором коментаря, але можливо хтось прочитає його, і повірить. Попереджу, він немає жодного відношення до реальності. Селянам, не агрохолдингам, а конкретно селянам відсутність ринку землі не заважає. Купити землю в інших вони не зможуть через ціну, ті, хто зможуть, здатний вирішити проблему напівлегальними шляхами уже зараз, решта мають свою. Всі селяни, яких я бачив, проти продажу — з нашими судами і віртуальністю законів вони можуть втратити все, і вони цього бояться — відчуття власної землі в них з народження, дурачки, яким всеодно про що судити, навряд чи про це знають. І люди, які працюють, і приймають правильні рішення, живуть в хороших домах з хорошим ремонтом і хорошими авто навіть в сучасних селах.
Цитата, яку я виділив, взагалі суцільний штамп, акуратно всосаний з вістря інтернету чи тв. Подібну пургу розказували, роздаючи приватизаційні сертифікати в девяностих, диву даєшся, що вони не змінили в ній ні слова — втім, навіщо паритися, хавають же.

Автору коментаря — ви тупий обиватель, який судить про речі, в яких не розуміється.

Напевне, кожен бачить в чужих словах щось своє. Я не бачу ні предмет для спору, ні нової ідеї. В першому випадку безглуздо спорити з тим, що назване як «чому Я щось роблю чи не роблю», в іншому автор не заявляє, що він придумав щось нове. Напевне, просто нагадування, що можна інакше.

Я не зовсім розумію ідею «не підключайте базу чи редіс, тому що все стане складнішим». Коли я підключаю базу замість підтримки транзакцій на файловій системі, чи редіс замість самописної системи збереження даних по ключах з можливостями редісу, все навпаки стає простіше. Фреймворки роблять роботу простішою, бази даних, редіси, мемкеші, шардінг, реплікація, все робить роботу простішою в ситуації, коли це дійсно потрібно.

1. Ноутбук + монітор, або стаціонарний + 2 монітора. Якщо з веб розробкою ще можна змиритися на 13 дюймовому ноутбуці, то XCode — страшний біль, тільки зовнішній монітор, причому 24 дюймів мінімум, бажано 27. Раніше мав ноутбук не епл, який складав, використовуючи в якості системника, проте в макбук про видув знаходиться спереду перед екраном, і в складеному вигляді він гріється занадто сильно — врахуйте цей момент, коли плануватимете конфігурацію. Працювати в дійсно робочому ритмі на ноутбуці можна без проблем, не відчуваючи ніяких мінусів порівняно з десктопом, але виключно за умови додаткового монітору. Не можете купити зразу з ноутбуком монітор — подумайте тричі. Але якщо в вас непостійна робота, і немає рутинного 8 годинного потоку, то з ноутбуком без зовнішнього монітора можна пару місяців нормально пережити, кажу з власного досвіду.

2. Для розробки, для дому, для зустрічей, а ще він приносить каву в ліжку і робить масаж стопи :). Була б можливість взяти хорошу десктопну конфігурацію, напевне робочий процес переніс би повністю туди, крім лінивого читання документації, переписок з клієнтами, і т.п., що можна зробити, перемістивши своє тіло в більш розслаблене положення. На всьому решта крім роботи, ноутбук значно ліпший, чим стаціонарний компютер. Але я не геймер, а на макбуку не поганяєш монстрів — незважаючи на маркетинг, на нових іграшках він замінить вам батарею, і то, боюся, ненадовго.

Гаразд, в фундаментальну науку, якою займаються 0.001% населення, вхід більший. А решта галузей, від продуктів і до автомобілів? Там вхід на рівень, аналогічний тому, щоб айті послуги купили в США, якщо в клієнта є можливість купити місцеві — нічим не більший. Вам айті видається шарою тому, що ви маєте задатки, і ви вклали в своє навчання значно більше, чим більшість відомих мені студентів медиків-вчителів-менеджерів-юристів вклали в своє. І професія для вас цікава не просто як заробіток грошей. І бажання розвиватися є. Крок за кроком — у вас закордонний замовник, і ви все ще вважаєте айті шарою.

Мені не потрібно ніяким чином коригувати свою самооцінку — краще іншим професіям перестати накінець виробляти продукти-одяг-авто-меблі, які можна купити лише з бідності і без можливості вибирати — і почати працювати якісно. Поки що абсолютна більшість української продукції — шлак, навіть як на бідний український ринок. І причина зовсім не в мені, і не в айті.

Ні, не тому. Вивести результат або перспективи фізики на міжнародний рівень для купівлі/інвестицій — це один додатковий крок. Якісні перспективні дослідження куплять, в них вкладуть гроші. Не в відносно нормальні як на Україну — а конкурентні на міжнародному рівні. Зауважу, що я маю на увазі рівень фірм/лабораторій, а не одиників-фрілансерів, тут і правда айті виграє в можливості віддалено працювати в сильній команді.

Якби наші лікарі проводили операції, гідні того, щоб за них заплатили ціну як в Америці — вони б її отримали. З поправкою на більш дешеву робочу силу, при аналогічній (не аби було, а аналогічній) якості, від прийомного покою і до виписки, — і вдвічі дешевше, наприклад. Як думаєте, американець, який знає, що в Україні роблять нічим не гірші операції, чим в Америці, але він зекономить тисяч так тридцять на ній — що він вибере? Поки що він вибирає США, по цілком зрозумілій причині, яку видно одразу, як тільки заходиш в лікарню.

Це виправдання, нічого більше.

Чому програмісти отримують більше решти? Вони зуміли стати конкурентно здатними на міжнародному, платежоспроможному, ринку. Рецепт і причина насправді прості як двері. Чому фізики не отримують так як там? Тому що не конкурентні. Чому виробники одягу, техніки, автомобілів і так далі не отримують аналогічно айтішникам? Тому що їх продукція не потрібна тим, хто за неї може заплатити. Айтішникам не дали ці гроші просто так, за красиві очі, тому що айті така з себе казкова галузь. Вони дають продукт, який купляють, забезпечують якість, яка задовольняє. Ми могли повністю програти наприклад Індії чи США — і отримувати від внутрішніх замовників чесних 3000 грн в місяць. Але ми конкурентно здатні — тому дехто отримує і 3000 доларів по курсу 20. В цьому причина. І рецепт для решти, яка дивиться на айтішників, і їм заздрить. Шукає виправдання власній нездарності в комусь іще.

Відмовки, що фізики — це фізики, що в них локальна область, що лабораторії, що речі з реального світу, що це не глобальна віртуальна мережа, і робота зав’язана на місцезнаходженні — просто відмовки. Якщо наші фізики будуть видавати результат як в лабораторіях США — останні гори звернуть, аби вкластися в інвестиції і мати долю в майбутніх результатах. А поки фізики наші, як і наші авто, як наші ковбаси, наш одяг, наші сервісні послуги, будівництво і так далі нікому не потрібні. Не айтішники цьому вина.