Ця стаття робить декілька речей.
Показує саме військове життя. Не десь умовно на блокпосту, а в найгарячіших точках на передовій. Воювати саме в полях в небезпеці, моє власне рішення.
Ця стаття та інші — це наш спадок.
Наші діти та онуки мають знати якою ціною далася наша перемога.
Ми маємо виховувати патріотів, котрі будуть готові будь кому та будь де давати опір, всіма доступними способами, а не купляти липові довідки про хвороби, фіктивно одружуватись і далі по списку.
Спочивай з миром земляче. Я теж народився в Краснодоні. Ти достойний син України. 81 бригада — титани. Наші бригади довго воювали поряд. Вони стоять в надлюдських умовах, не віддаючи ні метра землі окупантам.
Це ветеран, IT справи. Десь два роки я працював на ньому. Поміняв батку, систему охолодження і як новий). Був мак ейр на М2 теж без наліпок. Продав. Навіщо він на війні.
Дівчина з баптиської церкви. Ця деномінація не підтримує масово руський світ
Армія дронів, далекобійні повітряні дрони, морські дрони, чеська ініціатива щодо боєприпасів, F-16.
Не вгадав. Бог з нами. Чудеса Його з нами. Це справедлива війна. росія загарбник. Я конкретно виконую те, що заповідав Господь, захищаю та піклуюсь про свій дім. Що робиш ти для України крім того, що стираєш пальці о клавіатуру коментуючі документацію в ДІЯ, та як налаштувати Старлінк? Не сміши мене.
Спочивай з миром Друже. 🫡
так точно
не виплачує. Я там вже з Жовтня не працюю
Це Олексій сказав, а не я. Я погоджуйсь з ним, що ти міряєшься хто більше )
В мене алергія на зрадолюбство. Ця стаття навіть називалась спочатку — як НЕ стати зрадолюбом. Я можу розповідати тільки про свій досвід. Я готовий закривати очі на недоліки, поперше, тому що у ворога їх більше, по друге, тому що більшість з таких диванних баталій не наближає Перемогу, але розхитує нашу єдність. Я в військовій темі вже майже два роки і досі не став зрадолюбом. Це рішення конкретної людини. Завжди. Не треба сіяти свій негатив у суспільстві, там де і без тебе вистачає.
Таким любив займатися Кожаєв. І я навіть не впевнений, що за цим аккаунтом сидить не він. Також я не впевнений, що ти військовий, не читав твої топікі та статті. І не знаю, яка в тебе військова частина.
Я пашу в армії з ранку до ночі, далеко від дому намагаючись послужити чим можу задля Перемоги.
Більш того, я в 2014 був в полоні покинутий Державою. Завдяки моїй дружині, я звідти вийшов. І все рівно не став зрадолюбом.
в тебе тільки один топік з 40к переклядів. Мої загалом вже за 200К
Який виклик, ти про що? Я навіть не читав те що ти писав в коментах.
Лаври Кожаєва не дають спокою?
Я про це подумав, а ти написав.
Розуміє. Також я розумію, що таке жити в окупації. Якби не ЗСУ таке ІТ в Україні, як ми знаємо перестало би існувати. І ті хто не хоче «воювати за дітей депутатів», «коррупціонерів» працювали би в більшості в ІТ, але вже за рублі.
Саме перебування тут як службу, бо я віддаю всього себе, та віддаю в жертву свій час з родиною, свої інтереси і т.д.
Бойові виїзди я сприймаю як роботу, котру треба робити. В мене не викликає бурхливих емоції ліквідація противника.