(річ про «веганів» які не вводять в раціон дитини білок)

психічно здорові вегани годують дітей як мінімум грудним молоком та продуктами на рослинній основі які включають в свій склад всі необхідні для життєдіяльності людського організму речовини...

повбывав бы
если сами идиоты — то не надо детей ввязывать в это.

тобто ви пропонуєту мені “повбивати” своїх батьків, які мене, коли я був ще не достатньо свідомими, годували м’ясом?!

дайте ребенку определиться самому — хочет ли он есть мясо

так, звичайно, підросте, буде мати свою точку зору — зробить вибір

Вегетеріанець.
Їм все крім м’яса, вважаю, що на даному етапі еволюції людство дійшло до такого розвитку, на якому можна спокійно обходитись без жорстокості в сфері харчування. Зараз в супермаркетах є найрізноманітніша продукція з усіх куточків світу, і вбавати наших друзів менших заради забаганок шлунку вважаю не правильним.

Трішки історії про мій шлях до вегетеріанства, якщо кому цікаво:
Все моє дитинство пройшло в гірському населеному пункті між прикарпатськими горами, річний раціон більшості сімей складався з:
— з ~50-90 мішків картоплі — яку садять весною з останків минулорічного урожаю та збирають осінню;
— різні консервації зі свого городу — якщо сім’я не лінива;
— кілька пачок рису/гречки/макарону для тих хто знав як заробити гроші і міг собі дозволити;
— молочної продукції — корова майже в кожній хаті, вважається частиною сімї, коли вона старіє та перестає давати якісне молоко, її здають на забій, приїздить машина, вся сім’я плаче, особливо діти дитинство яких проходить випасаючи цю худобинку, мої батьки приховали від мене цю процедуру, я з коровою провів все дитинство, кожного дня після школи шнурок у руки і на пасовище, іноді я засинав і корова мене будила коли пора було йти додому, вона була справжнім другом, не гірше собаки, в неї був свій характер, пам’ять, мінімальний рівень розуму та душа яка іноді заставляла її плакати, особливо це було видно коли її дітей забирали на бійню;
— заколеного поросятка якому встромляють спеціальний ніж в серце і з яким воно може ще кілька хвилин супротивлятись смерті бігаючи по подвір’ї, або молоденького теляти, яке народила корова що є джерелом молочної продукції, теляті, в основному, перерізають горло та чекають поки воно впаде на землю від знекровлення. Обидві процедури проводить якийсь сусід-піяк, не без 300 грам на душу, бо інакще не може, дружина якого, періодично, коли він перебирає оковитої, в 10-ти градусний мороз, боса, посеред ночі, з маленькими дітьми на руках, бігає по хатах — ховається... а той з ножем її шукає... я це тут розписав, щоб донести думку, що холоднокровно вбити, навіть порося, не кажучи вже про теля, вбити може лише людина з порушеною психікою... не хочу вступати в дискусію, бувають випадки коли мясники попадались адекватні, але середньостатистичними були саме такі як я описав. Доречі, останнім часом мясників в селі категорично поменшало, якщо колись кожен другий міг зарізати поросятко, то зараз щастя якщо є 1-2 на село і якщо вони дома(не на заробітках), люди стали гуманнішими...

Так от, в дитинстві я зовсім не знав що є якийсь альтернативний варіант, вбивають, хтось плаче, хтось не може дивитись — ховається, увечері шашлик(свіжина) — всі їдять, решту в морозилку «на зиму».
В юнацькі роки почав активно слухати музику та дивитись фільми, зявились деякі кумири: Тартак, Med Head XL, Lama, Avril Lavigne, Red Hot Chili Peppers... Джим Кері... це тільки кого згадав і які виявились вегетеріанцями, потім почав задумуватись та цікавитись цією темою, але в селі стати вегетеріанцем було не реально, один тиск з боку батків був нестерпним... ну і ашану нема поблизу, свиняче ребно та миска борщу з буряка або картопля в різних варіаціях це наше все...
Коли поступив у ВУЗ та перебрався в гуртожиток майже відразу зявилась ідея перейти на вегетеріанську дієту, дізнався що таке браузер), зявився доступ до нормального інтернету, почав багато читати про позитивні та негативні моменти, бачив що безліч відомих людей живе такою дієтою, вирішив спробувати, потім заглибився у вивчення того питання, став категоричним, оточив себе колом людей які так живуть, ніколи б не подумав що нас так багато, вступав в дискусії з противниками такого способу, потім зрозумів що то немає сенсу.
Подивився багато відео на тему переваг вегетеріанства, одне з яких сумно-славнозвісний фільм про нас «землян» (www.youtube.com/watch?v=BjgxuWX1roM, вважаю що кожна людина перед тим як вступати в дискусію на тему вегетеріанства з вегетеріанцем який прийшов до цього з етичних міркувань повинна глянути цей фільм. Перегляньте! Дуже пізнавальне!
Зараз в мене є сімя. Дружина майже вегетеріанка, чому «майже»?!, вона підтримує мої погляди, ми не готуємо та не купляємо мяса, але якщо знаходимось на весіллях чи в гостях то дружина вживє мясо. Маленька донечка яка була успішно зачата, виношена та народжена на вегетеріанській дієті батьків, донечка не вживає мяса, це моя позиція, дружина підтримує, плануємо так і продовжувати, періодично проходимо обстежання, всі аналізи та стан дитини в нормі, правда якщо згадати в державні лікарні про вегетеріанську дієту сім’ї то неадекватні лікарі розпускаючи слюні хочуть довести що вони щось знають, коли згадуємо про це в нормальній приватній лікарні то завжди отримаємо порозуміння та підтримку.

Якось так, я нормально ставлюсь до тих хто вживає мясо та з розумінням ставиться до мого вибору, я прагну та надіюсь приділити частину свого життя справі яка буде популяризувати такий спосіб життя та створювати інфраструктуру для цього(який ресторанчик під старість), майбутнє за гуменним світом, світом без вбивств. Я не буду категоричним у тому що я ніколи не повернусь до споживання мяса, якщо, не дай бог, буде голод або якась війна яка заставить переховуватись по лісах — я піду шукати їжу, і можливо то буде якийсь олень чи заєць який дозволить моїй сім’ї протагнути ще кілька тижнів... Всім добра, і мільйонам тварин яких зараз страчують щоб завтра подати на стіл — нехай спочивають, вони покинули цей жорстокий світ, може їм там краще!

Газобетон — паропроникний, волога буде як заходити так і виходити, питання в тому де ви промахнетесь і поставите той матеріал який почне збирати цю вологу.

В даному випадку треба думати не про пар та вологість, основа всьому є «різниця парціального тиску». Якщо ця різниця буде позитивною, то через присутню дифузію води крізь стіну волога буде переміщатися із приміщення назовні, якщо ж різниця буде негативною, те навпаки, якась кількість води буде переміщатися за рахунок дифузії крізь стіну ззовні в приміщення. Чим більше різниця парціальних тисків і чим менше дифузійний опір матеріалів, тим ефективніше буде йти цей процес.

Найбільша різниця парціального тиску, між атмосферою усередині приміщення та зовні, існує взимку й улітку. Узимку вона позитивна, отже вода за рахунок дифузії крізь стіну залишає внутрішні приміщення. Улітку (особливо в спеку та після дощу) різниця парціальних тисків негативна, отже вода дифундує ззовні усередину приміщень.

Літом ми можемо нехтувати, тому що волога, наприклад після дошу, навіть якщо встигне пройти утеплювач та частину газобетону ззовні всередину, її «наздожене» тепло і все скоренько висохне. А зимою, коли волога рухається з середини назовні ми не можемо нехтувати, все буде накопичуватись та гнити.