Відгук про співбесіду: як мене НЕ допитували...

Що ж, почну з того, що це була одна з найприємніших співбесід у моєму житті. Хоч, посаду я не отримала (ну, буває), але враження залишилися настільки теплими, що аж хочеться подякувати за досвід.

Компанія мені давно імпонувала — і підходом, і цінностями, і тим, як вона себе подає. Особливо Олександр із своїми постами. Його стиль та критичність з ноткою іронії дуже імпонує. Читаю його з задоволенням, памʼятаю навіть як раз на мій коментар відписав, що
то «генероване ШІ» :) (Олександре, мабуть була недовіра до мого аналітичного мозку). Але я ж просто підійшла до відповіді... ну, може за професійно. Ну, буває.

Отже, побачила вакансію на бізнес-асістента — і, звісно, опис від Олександра відрізнявся від звичайного «шукаємо асистента, який вміє дихати і користуватися Google Docs і замовмятиме мені готелі і піцу додому». Я вже давно мріяла потрапити в команду, де назва компанії в резюме викликає не просто «ну окей», а «о, це круто!» (ні, нічого не маю проти поточного місця роботи, але ви ж розумієте).

І ось — співбесіда. І знаєте, що мене вразило? Мене не питали про слабкі та сильні сторони. І навіть не питали ким бачу себе за 5 років, і не було питань про те чому звільняюсь.
Натомість почали з психології, з питань, які допомагали зрозуміти як я думаю, а не що я вмію. Бо, як відомо, хард-скіли — це лише верхівка айсбергу, а от софт-скіли — це вже глибина, де ховаються всі наші страхи, комплекси та любов до дедлайнів. Олександр, респект — ти це розумієш.

А ще була Марина з HR — професійна, тактовна, зі змістовними питаннями. Я сиділа на співбесіді і відчувала себе... ніби на сеансі в хорошого психолога (у позитивному сенсі) або ж на розмові з колегами. І це було круто.

Підсумок: Я не отримала оффер, але отримала цікавий досвід, нові думки та ще більшу мотивацію шукати саме таку роботу — де розуміють, що співбесіда це не допит, а спроба знайти спільну хвилю.
Дякую за це! Не змінюйте стиль Ваших співбесід.