Світла в кінці тунелю немає. Вибір залишається за нами: докласти зусиль і роздобути вогонь, щоб розігнати пітьму або йти в темряві, так і не побачивши навколишньої краси життя.

Спершу необхідний серйозний підхід до профорієнтації, для цього слід організовувати все що завгодно: вечірні/недільні школи, канали масової комунікації з навчальними функціями. Зрештою влаштувати «мозговий штурм» інтелектуальної еліти, запросити експертів для тестування нової податкової системи, яка б дозволила бізнесу розвиватися відкрито та без вимушеного підпілля. Наприклад, якби я була громадянкою Польщі, то могла б взяти кредит (3 % річних) під свій бізнес-план ще й при цьому отримати податкові канікули на півроку. Чим не мотивація для підприємницької діяльності. При такому курсі валют єдине, що нам лишається — це стати подібними до Китаю і переорієнтуватися на експорт товарів/послуг.

Не люблю шаблонність. Це ворог творчості. Використовую такий собі прийом «потік свідомості». А про німців там написано:)

Ви говорити як людина, думка котрої єдино правильна, непомильна. Якщо, на Вашу думку, нема що коментувати, то не витрачайте свій час на неважливе:)

Навчити ловити рибу по-новому. Колись в Україні було популярним товариство Просвіта, воно засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. Головним завданням було сприяння культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу. Мушу сказати ця діяльність була ефективно. Просто наразі освіченість — це трошки більше ніж читати на писати. У нашій країні профорієнтацією ніхто не займався, тому так багато людей не на своєму місці. Людей треба перевчати, вчити підприємницькій діяльності, ефективному веденню бізнесу, IT-технологіям тощо. Освіту в маси треба пропагувати через телебачення, щоб не Кармеліту та X-Фактор дивилися, а розвивалися, будували своє життя заново. Інакше стануть лузерами, бо блат не спрацює та й не повинен працювати.

моє, так би мовити перші проби пера на dou