Оце ж воно, я зрозумів що на першому кейсі не я один спинився. Дякую за фідбек!

дякую)

привіт, може звісно запізно, та все ж ділюся:
dou.ua/forums/topic/44983

Я вважаю, що ми маємо демонструвати перевагу не тільки на військовому, але й інформаційному фронті. Наша науково-технічна школа не гірша за болотну, а тепер до неї ще додається й технологічна гілка.

Вплив вітру на тіло суттєво залежить від геометрії (форми і розмірів). Якщо снаряд має еліптичну форму, то аеродинаміка у нього непогана за замовчанням. Інша проблема полягає в тому, що вітрове навантаження — не статичне, а динамічне, і змінюється в залежності від багатьох факторів (зокрема, висоти). Відповідальні літальні апарати та будівельні конструкції в процесі проектування продуваються в аеродинамічних трубах, аби з’ясувати рівень потенційного впливу на об’єкт різних вітрових режимів. До речі, такі симуляції можна проводити й в більш простих умовах: достатньо просто зрозуміти, чи має вітровий тиск певного діапазону якийсь вплив на снаряд конкретної форми, чи ним можна знехтувати.

TechEditor це програма для підготовки технічної документації. Поки що вона не містить вьюпорта для 3D-візуалізації, але можна подумати в цьому напрямку, дякую!

дякую вам!

стаття більше про можливості програми. Але ми готові розвивати і цей напрямок моделювання (враховувати вітер та інші фактори), напишіть нам якщо у вас є ідеї

це не є конфіденційною інформацією чи секретною розробкою. Фізика описана у відкритому доступі на багатьох ресурсах. Та мені важливо, щоб українські інженери володіли подібною інформацією, знали що ми здатні автоматизувати й більш складні задачі. Якщо ви спеціалізуєтеся на практичному застосуванні подібних рішень, ми можемо з вами сконтактувати вже в закритому інформаційному полі.

так, звісно. Строго кажучи, навіть «g» не можна вважати константою всюди, воно коливається в певних межах (за деякими даними, від 9.780 до 9.832). Наведений алгоритм це один з варіантів моделювання, який на практиці можна змінювати, доповнювати.