як ви зараз справляеться з глухими кутами?

Читаю літературу, слухаю музику, спілкуюся з родиною, друзями, гуляю на свіжому повітрі, уникаю пустих розмов.

Лише випадкові приклади:
— Поп-пісні
«I wasn’t blessed
As other women in this life
To have my own, to be mother and wife
But I was blessed
Beyond where wildest dreams can reach
For I have the privilege
Yes, the privilege to teach»
— класична література
«Учися жити — то високе мистецтво, якого чимало людей так і не навчилося, хоч прожили життя. Але тут і дивувати ніяк: хто вчить жити? Люди, народившись, вважають, що жити вони вміють. Для багатьох це — прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками — давай купимо те чи те. Оце — і все життя: заслонити свою порожнечу громаддям машин, телевізорів і т. д. Але — це смішне вміння, це наївна спроба втекти од життя на луки задоволення. Життя не є насолода. І не є задоволення. Воно має свій насущний житній, із остюками, смисл. У тому насущникові — міра життя».
— релігія
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

чи є попит у IT спеціалістів на такий контент тут, на DOU і чи дозволить редакція розміщувати статті на такі теми. Що думаєте?

Я не IT спеціаліст, і не редакція ДОУ.

Я зацікавлений в просуванні особистого бренду, для цього пишу статті тут, на DOU.

Я, як читач, не зацікавлений у просуванні вашого бренду, а зацікавлений у розширенні свого пізнання у темі особистісної стабільності та розвитку. На жаль, стаття є беззмістовною щодо способів подолання життєвої кризи. Порада «зверніться до психотерапевта» не аргументована і нічим не підкріплена.

Як на мене, ІТ — це такий самий бізнес, як і кіоск із шаурмою, і тут також йде мова про обмін цінностями: що пропонує працівник зі свого боку, і що пропонує компанія зі свого.

Термінологія кульгає. Ви замінили «благо» (в даному контексті матеріальне) на «цінність», що є зовсім іншим. Є благо, інтерес, та цінність — то все різні речі, часто конфліктуючі.

І як, на вашу думку, люди тоді справлялися?

Людство вже давно має інструментарій — це Культура. Вона у різних формах (література, музика, релігія і т.д.) містить відповіді.

А який період під «раніше» ви розумієте?

Ви говорите самі з собою. В моєму коментарі слова «раніше» не було. Я писав

до винаходу психотерапевтів

.

О.З.: «якби, наприклад, бідних недорік-американів хтось навчив не розходитися з гостей о десятій, а виждати ще з годинки дві-три, коли почнеться найцікавіше, вони могли б здорово заощадити на психоаналітиках...»

Що робити?

Виділіть 10 хвилин, відкрийте повний список потреб, і випишіть ті, які зараз незадоволені.
Знайдіть собі психотерапевта (ось гайд, як обрати гарного) і попрацюйте з ним над цією темою. Це буде швидше.

То це виходить що до винаходу психотерапевтів, людство не знало як виходити із життєвого кута? Чи може мета статті саме в останній пораді?

Скоріше за все Ви тримали у голові англійський відповідник

дослідження бізнесу

. Який саме термін? Як науковцю мені трохи ріже вухо

дослідження бізнесу

, і хотілося б виробити точнішу термінологію.

Ну ось же! оригінальна доріжка з субтитрами (EN):
www.amazon.com/...​s-Mikkelsen/dp/B08PCPY4SF

викопного палива

у сенсі спалювання для отримання енергії. Про матеріали — то інша історія

Опускаем планку запросов еще ниже: просто вывести фильм (скачанный или онлайн) с компа на телевизор и там значит на большом экране все это посмотреть. Казалось бы, есть Wi-Fi на сколько-то там Гбит/с, все девайсы в одной сети сидят... и нет, HDMI-кабель наше все, без него никак.

Загалом така штука придумана: Netflix, Sky, Amazon... Якраз вони і зробили революцію в кіноіндустрії. А «качати фільми» — застаріла технологія, вчорашній день, нмд.

Ну це вже інша тема: чи могла уявити Катерина Ющенко, пишучи «Адресну мову програмування» для ЕОМ, що люди будуть на ці ЕОМ фото розкішниць один одному відправляти?

Нічого поганого немає в тому, що проривних відкриттів немає. Це нас інформаційно бомбардують «прогресом». А зараз період вдосконалення вже відомих технологій. Новий прорив буде, коли будуть революційні наукові відкриття.

Вже давно минула ера технологічної революції. Порівняно з Belle Époque ми рухаємося темпом черепахи. Гарним індикатором цього є світові виставки. На них вже і не звертають увагу, бо по суті нічого там і не показують.
Як правильно підмічено останні роки були роками розвитку комунікації, для бізнесу — це оптимізація контактів, для споживачів — радикальне скорочення «дистанції» до послуг («Весь світ у твоїй кишені»).
Гарний прогрес у напівпровідниках: все зменшилося до мінімуму. Нанотехнології не вистрілили, хоча в 2000х це був хайп.
Але ми на порозі енергетичної революції думаю: відхід від викопного палива. Хоча ця тема ялозиться вже досить довго. Особисто моя надія — біотехнології.

Я оце читаю і дивуюся. Мішають людей і коней в одну купу і поливають вчорашньою кавою.
1) Одні немов вампіри лякаються від одного слова «християнський», наче це слово «сатанинський». Відразу спливають картикатури журналу «перець» за 72 рік про п’яного і жадібного попа, чи паші-мерседеса, який тільки й хоче залізти у кишеню батьків а дітей перетворити на войовничих фанатиків під його керівництвом.
2) Інші кричать «буддизм!», «крішна!» і всіляка інша шантарам. Не розуміючи очевидно різниці між Катехізисом, Божим законом, Релігієзнавством і етикою.
3) Ліберали торочать про якусь абстракту етику, якої насправді не існує. Наші поняття про добре і погане, що таке морально що ні, базуються на християнському світогляді. Вся західна цивілізація — вирощена на Біблії, а теперішній світогляд оформлений європейською філософською думкою. Індія чи Китай — то зовсім інша планета. Діти ж й так вивчають українську літературу, що також формує систему наших цінностей.
4) Вивчати етику в школі корисно. Громадяни повинні знати, що таке справедливість, милосердя, покарання, емпатія і т.д. Можна цілий трактат написати чому.
Але все це не стосується нашої поточної ситуації, коли ми обговорюємо проект переведення «християнська етика» з варіативної до обов’язкової частини програми. В наших реаліях вчителів справді базових предметів катастрофічно не вистачає, директори шукають предмети, щоб заповнити години непрофесіоналами чи просто вчорашніми прибиральниками: всілякі ОБЖ, Я і світ, Києвознавство дозволяють «вчителю» просто говорити що завгодно не напружуючись. Християнська етика — туди ж.
Тому важливо залишати всі такі тільки потенційно корисні предмети у варіативній частині, щоби батьки могли в кожному конкретному випадку вирішувати, чи може особа зі школи хоч чомусь навчити школяра в рамках такого предмету, чи це просто директору треба прилаштувати потрібну людину.

С моей точки зрения, этика не имеет принадлежности ни по религии, ни по вероисповеданию, ни по национальности. Она или есть, или ее нет.

Ну вона ж не з неба звалилася! Більше того, етичні (чи моральні) засади постійно змінюються. Це можна помітити хоча б на прикладі биття дітей (ще 100-150 років тому фізичне покарання у школі було нормою). І етика українського народу, як і всіх європейців, дуже базується на християнській етиці. Звісно філософська думка пішла далі, тому зараз європейська мораль стоїть на основі Канта, Спінози, природних прав і т.д.
Навіть якщо назвати предмет «етика», то майже до всього матеріалу можна додати прикметник «християнський» і суть не змінитися.

ни по национальности.

Наша етика не тотожна європейській і ми відрізняємося від сусідів. Приклад: на питання «чи морально допустиме повстання і за яких умов» відповідь буде різною для кожного з європейських народів.

Хто працював у Франції, той знає що еліти там керують країною і бізнесом. А один з тих самих герцогів де Рішельє попрацював і на розвиток українського міста. Пам’ятник досі стоїть.

А загалом дивує які люди в Україні темні й забиті. В Одесі вже майже 200 років стоїть пам’ятник 5-му герцоґу де Рішельє, а Ви питаєте

откуда у него вобще дети?