Багато коментаторів мені нагадують не метеликів, а сарану, що літає і вишукує де б «пожирніше» поле.
Ну і коли ж почнеться велике сходження серед аудиторії ДОУ? Після 2к баксів? За якої суми виникає питання: «ну от я наївся, і що далі?»
некоторые считают что чтобы реализовывать высшие ступени пирамиды Маслоу нужно всего лишь «большое сердце»
Це ж парафраз совкового мему «художник должен быть голоден». Я ж кажу, що прогуляний університет має наслідком дірки в логіці: бажання лише до заробітку ставиться в противагу до потреби інших благ.
Не з ІТ, але загалом цікаво читати форум. Я дуже часто реально офігіваю від зацикленості більшості на грошах. Загалом дуже сумно, наскільки люди, начебто з інтелектуальною працею, примітизують власне життя. Складається враження, що «жити» звелося до «consume», а людина зредукована до біомашини, яку потрібно заправляти їжею та емоціями типу ресторанів чи відпусток. Звісно — це класичний Маслоу. Але в мене було враження, що у більшості є хоча б уявлення та прагнення досягнути усі рівні з піраміди. Натомість я читаю про максимум перші два рівні від інфантилізованих дядьків: «де краще і більше пожрать», «де і в якій хаті краще поспать і посрать», «де нову цяцьку купить.» Все-таки прогуляний університет вилазить боком.
Якщо не любиш математику, ніяке «натхнення» в Амстердамі не допоможе.
Наука на Заході — це велика машина з величезним бюджетом. Коли стаєш професором, а особливо якщо додаються адміністративні обов’язки, то так — багато часу йде на організацію науки. Але це вже й інший рівень. Професор може самостійно думати над деякою проблемою, але зазвичай він вже формує дослідницьку групу, де є «зелені» студенти, аспіранти й постдоки. Так, після захисту дисертації тобі не гарантоване місце роботи, але якщо ти його знайшов (читай виявився кращим за інших), то отримуєш гарні умови праці й достойну зарплату.
В тому то й справа, що математика «по быстрому» за «21 день» не вчиться, це більше ніж просто набір знань.
Я загалом не в темі, але це дійсно може людина «проработав 6 лет на позициях Front-end Developer» наймати репетитора й вони «повторяли математику за
«Мне кажется, сейчас есть 3 перспективные сферы, за которыми будущее, — это Machine Learning, космос и робототехника» — як взагалі можна давати глобальні прогнози настільки некомпетентна людина. Особливо після слів «Заметил, что до вуза, еще в Grammarly, когда я расспрашивал коллег о Machine Learning, то довольно слабо понимал суть того, что они мне рассказывали.»
Так, потреба в друзях і повазі дійсно є на верхніх щаблях, але думати, що лічний бізнес-джет їх легко забезпечить — це якраз про інфантилізм. Друзів у дитинстві так само здобували? Принесли у школу круту цяцьку і все — мене тепер усі люблять і хочуть дружити?