Ви не праві, на мою думку, в тому, що Ви узагальнюєте.
Просто знайте, що коли Ви заробите свої мільйони чесним шляхом, всі Ваші сусіди, однокласники Ваших дітей, люди в інтернеті в коментарях до статті про Вашу успішну компанію і тд, поливатимуть Вас і Вашу сім’ю брудом і зачислюватимуть Вас до олігархів і «божків». Бо так прийнято по дефолту.

Продовжуйте дотепувати на тему моєї еміграції. Це дуже вагомий аргумент, особливо в контексті цього обговорення.

Будь-який середній бізнес (50-200 працівників) здатен заробити сотню-дві зелених за кілька років і не треба для цього бути олігархом.

Я, насправді, то ж, як і Ви не знаю нічого ні про героя статті, ні про чесність доходів його батьків, але мене насторожує тенденція таких узагальнень, як Ви та інші коментатори робите.

Ще кілька років і підете, не перебираючи, з вилами розкулачувати «багатіїв».

І який ж це такий новий вид економіки було винайдено в Україні за останні роки, сакральні знання про який доступні лише в межах кордонів України? Є спеціальна база даних з секретними економічними показниками, доступ до якої можна лише по прописці отримати? Просвітіть?

Для чого заробляти саме таку суму на місяць? Можна заробляти в кілька разів менше і протягом кількох років відкладати гроші на навчання.

Як же без такого коментаря на українському форумі...

А по темі, мені здається не треба бути олігархом. Будь-який середній бізнес в Україні здатен згенерувати достатньо грошей щоб відправити сина/доньку в такий університет. Тим паче, він ці гроші відробить за рік-два роботи.
Тим паче, зі статті видно, що він працьовитий і оправдав такі інвеситиції.

Ви впевнені, що за одинакових фінансових умов, Ви б не зламались після першого семестру?

Клас! Дякую за доповнення

Ми дивимось на це питання з різних боків: я по дефолту вважаю, що на конференціях доповідачі реально щось знають і намагаються поділитись своїми знаннями в обмін на «PR», тоді як Ви, очевидно, вважаєте, що вони зазвичай нічого не знають і доповідають «булшит».

Згоден, що «Шкода, якщо Ви дійсно цього не розумієте» звучить трохи пасивно-агресивно. Я вибачаюсь, я не мав цього на меті.
Просто мене здивувало те, що автор коментаря взагалі не розглядає персональний брендинг як щось цінне.

Шкода, якщо Ви дійсно цього не розумієте.

Яка різниця між супер відомою музичною групою, яка заробляє 100к за виступ і локальною кавер-групою, яка технічно може навіть краще грає за оригінальну, але заробляє 1к?

Чи яка різниця між відомим шефом з телебачення, який заробляє в рік мільйон і шефом в локальному ресторані, який готує їжу такого ж рівня, але заробляє 50к?

Суть в репутації. Славі. Відомості.

Репутація дає неспіввідносно високі кар’єрні і грошові винагороди.

Замість того щоб самому ганятися за можливостями, а особливо за можливостями, які значно кращі середньостатистичних — репутація приводить ці можливості до Вас.

Цікаві і високооплачувані позиції до вас доходять ще до того, як вони офіціно будь-де опубліковані.

Репутація дає контакти і бажання одних цікавих людей знайомити Вас з іншими цікавими людьми без особливої роботи з Вашого боку.

Якщо нема сім’ї, то Neukoln i Kreuzberg дуже навіть підходять для цікавого життя. Так само Friedrichshain. З сім’єю добре в Prenzlauer Berg чи більш віддалених, зелених Steglitz, Pankow, Schoeneberg. Нормальними, але нічим не особливими районами є Charlottenburg, Wilmersdorf, Lichtenberg, Wedding.
Якщо хочеться супер спокою і більш стереотипного німецького життя, то Spandau.
Якщо хочеться совка і дешевих квартир — Marzahn.

Але чому я не люблю узагальнення про райони, так це тому, що Kreuzberg, наприклад, буває як таким: goo.gl/maps/reH6cAJNgQL2
так і таким: goo.gl/maps/nGZXhqPHXxn
і таким: goo.gl/maps/EahS8TyLSKU2
і таким: goo.gl/maps/xQFecqZBBNB2
і ще багато яким. (Street View вже не оновлювався 10 років, щоправда. Зараз все виглядає сучасніше)

Про «турецькі райони» — це все доволі відносно. Навіть в межах одного району дуже часто відрізняється стиль життя і люди, які його населяють.
Найкращий варіант — це приїхати самому і подивитись на все своїми очима, живучи в AirBnB.
Ціна 2км квартири на 70м2 в середньому зараз буде складати 1100 євро, але це дуже грубо, бо залежить від багатьох факторів. Може бути в результаті як 800 так і 1400.

В двох різних компаніях навіть кавова машина рідко буває одинакова, а Ви порівнюєте таку складну річ, як і без того ефимерне поняття «team lead», яке залежить від сфери і типу бізнесу, бізнес процесів, технологій, розміру команди і тд і робите якісь недоречні, іронічні коментарі, недостойні професійного інженера.

Aleksey Rayev
Freelancer в Self-Employed

¯\_(ツ)_/¯

Незважаючи на трохи невдалу, на мою думку, спробу перевизначити всім зрозумілий акронім, основний меседж — дуже правильний. Впевнений, що команді автора доволі комфортно з ним працювати.

Забудь про «Я». Его больше нет, а на смену приходит «Мы». Любой успех или факап — результат поведения команды.

Після багатьох років роботи як «code monkey», вирішуючи таск за таском і розраховуючи лише на себе, перехід в цей тип мислення дався мені не одразу і не легко, але відколи я відчув як це — працювати в подібній команді, я більше не хочу назад.
Більше того, такий підхід став для мене одним з вирішальних показників при пошуку роботи тепер.

Від себе додам, що також дуже важливим є створення культури психологічної безпеки в команді. Про це є доволі цікава стаття в New York Times Magazine — на жаль одного коментаря буде недостатньо для пояснення «чому» окрім «як».

Дякую! Насправді, це переклад мого блог посту, який першопочатково написаний саме англійською: nywkap.com/...​ther/miserable-teams.html

Дякую, це чудова порада! Обов’язково додам про Брограммерів! (en.wikipedia.org/wiki/Brogrammer)

Мені дуже шкода, що в Вашому житті стільки негативу і ненависті.
Мене дивує наскільки мало самоповаги треба щоб ось так з легкістю викидати стільки отрути в сторону людей та ситуацій, про які Вам насправді нічого не відомо? Це такий збочений спосіб самоствердження?

Схоже на стандартний контракт. Також додам, що 45к на одного в Берліні — нормальні гроші для старту. Вам — блу кард, їм — трохи дешевша робоча сила (вони самі розуміють, що це не надовго, тому економії їм буде, мабуть, 10-15к за весь час). Win-win. Можна, звісно, трохи повдавати невпевненість, не відписувати тиждень-другий, потім написати і запитати про 55к, якщо дадуть — ок, якщо ні — піти на компроміс і просити 55к після випробовувального терміну.
Перших 6-12-18 місяців і робота в стартапчику не дасть реального усвідомлення життя і перспектив в Німеччині. Одразу після переїзду і всіх побутових-бюрократичних процедур, раджу ходити на всеможливі мітапи і займатись нетворкінгом (не сидіти мовчки з пивом в кутку) і вже в наступних компаніях будуть і гроші і цікаві проекти.

Єдина причина переїжджати в іншу країну — це щоб бути якомога далі від таких людей, як Ви.

Скоріше «раз в тиждень-два заглядаєш на сайт з курсом і радієш, що росте, бо ти збираєшся тримати свої біткоїни ще кілька років поки ринок не заспокоїться»