Ну таке, в галузі вбудованих систем, контролерів, датчиків нічого не змінилося за останні 30 років. Сі — як була так і залишається домінуючою мовою. Використання бібліотек та «фреймворків» мінімальне. Хіба що з’явилися RTOS, але вони тільки ускладнюють те що і так працює при правильних підходах до проектування. Це скоріше інструмент для «десктопних» програмерів почати писати код для вбудованих систем. Без розуміння заліза — зайва витрата часу та грошей.
Все інше, так, згоден. Було цікавіше і це був клуб для обраних. Без Інтернету нам доводилося створювати інструменти власноруч. Здобувати інформацію методами реверс-інженірингу або експериментуючи з залізом та кодом. Наприклад, одного разу мені довелося написати дізасемблер для одного з мікроконтролерів. В фірмовій бібліотеці з плаваючою точкою був баг який блокував роботу Сі-шної програми, яка шукала рішення матричних рівнянь. Хоча компілятор та пакет розробки був придбаний за гроші, звернення до фірми-постачальника (паперовими листами) зайняло б купу часу. Отакі були часи. Швидше вийшло дізасемблювати код, виправити помилку в асемблері і зібрати його назад.
Але немає сенсу засмучуватися, сьогодня ми програмуємо, завтра може виникнути бажання зайнятися малюванням чи музикою ;) Життя цікава річ!
Отак. Лісом.. :)