тоді жодних виправдань для Starfield

Поки що враження такі, що вона дійсно не надто оптимізована. Не впевнений, наскільки коректно їх порівнювати, але Cyberpunk і виглядав красивіше, і видавав більші FPS. З іншого боку, в Cyberpunk я грав в уже оптимізовану версію через 2 роки після релізу, а в Starfield — у перший день релізу

Можу виділити 2 поінти особисто для себе:

1. В моєму дитинстві доступ до нових ігор був обмежений, грали ми здебільшого у те, що могли виміняти, випросити чи скопіювати у друзів на дисках. Купували ігри дуже і дуже рідко. Як наслідок — кожну гру затирали до дир, бо кожен завжди знав, що альтернатива цій грі може в тебе з’явитись не скоро.

2. В дитинстві було не шкода витрачати час на ігри. Майже не було докорів сумління з того приводу, що «краще б чимось корисним зайнявся, або вирішив би якісь нагальні проблеми». Зараз такі докори є, тому якщо гра вимагає багато часу, або в ній повільний розвиток сюжету, то через внутрішні сумніви починаєш думати — «життя коротке, в усе на світі я зіграти не встигну, треба грати в найкраще». І якщо гра не відповідає внутрішнім крітеріям «найкращого», то витрачати багато часу на неї стає шкода. В дитинстві я міг грати десятки годин навіть у посередні ігри.

Дуже дякую!

До речі, у другій частині одяг/обладунки супутників змінюються разом із прогресом виконання їх квестів чи прогресом головного сюжету. Шкода, що власноруч не можна одягати їх у речі, які б пасували їх статам, тобто це зменшує їх кастомізацію. Але це краще відображає розвиток цих персонажів.

Дуже дякую! Надихаєте писати більше) Так, світ, персонажі, атмосфера дійсно добре продумані, прописані і реалізовані, моя пована розробникам

Дуже дякую за змістовний огляд!

Власне, скіфів, як етноніму у вказаний период вже не існувало. Але греки продовжували називати скіфами будь-яких кочівників із регіону приблизно на північ від Чорного моря принаймні до 11 століття н.е. Тому, в принципі, таке позначення має право на існування, хоч і дуже грубе

Свого часу мені дуже сподобався Тасадар, ще з першого StarCraft. Особистість, що проходить повну арку персонажа — спочатку ставиться зверхньо до «нижчих» рас, отримує відсіч, признає свої помилки, стає лідером для свого народу і тоді, коли інші представники його раси зациклюються на старих упередженнях, нарешті жертвує собою заради представників тих рас, яких колись вважав за таких, що можна знищувати не думаючи.

Але персонаж залишає свій слід і тоді, коли гине фізично. Він стає героєм своеї раси, а його цінності стають зразком для нового покоління протосів, що має ідти на ще більші жертви у StarCraft 2 Legacy of the Void. Таким чином, персонаж із першої частини продовжує жити метафорично і у продовженні.

Дуже дякую за відгук, Станіславе!

Цікаві роздуми. Дякую, що поділилися!

я б особисто сказав, що Сталкер та Метро не стільки стимулюють почуття ностальгії, скільки експлуатують його. Цікавість аудиторії до цих ігор ж лакмусовим папірцем, що вказує на потребу серед гравців до певної етики та естетики 90-х (саме дух цієї доби відображають ці ігри, як на мій особистий погляд, так і за твердженням розробників).
Але ця цікавість зовсім не тотожна ностальгії у розумінні повернутися у минуле — я б радше припустив, що такий тренд віддзеркалює бажання людей рефлексувати над проблемами, що з ними ми боремося і досі, але в минулому вони виявилися в особливо гострій формі і тому минуле пропонує для нас зручний полігон для такої рефлексії.

В будь-якому випадку, навіть якщо я не погоджуюся з окремими твердженнями, дякую за статтю.

Ще до переліку корисних книг та матеріалів:
Evan Skolnick — Video Game Storytelling: What Every Developer Needs to Know about Narrative Techniques

Не буду казати, що краща книга, але, на мій особистий погляд, доволі змістовно пояснює основні принципи будування історії взагалі, та специфіку у контексті ігор. Також книга стисло пояснює ідеї, що викладені у класичній літературі більш детально, наприклад — ту ж систему Джозефа Кемпбелла

Дуже цікаве запитання! Все залежить від художньої ідеї ігри, як твору.

Ящко розробники хочуть відтворити містичний сеттінг, в якому поєднується історія, містика, фентезі — дуже добре підійде період Русі (перед чи після хрещення), передусім через ореол загадковості, що оточує цей період через відносний брак історичніх джерел (порівняно с іншими періодами)

Якщо цікавить відображення найбільш романтичної доби, що може ассоцієватися с власне, украінським етносом — доба Гетьманщини (етнос періоду Русі важко віднести безпосередньо до українського, самі означення етнічної ідентичності в той період біли досить інакші)

Новітня історія (УНР/ЗУНР, період змагань між тоталітарними режимами та ін.) буде цікавий, як мені гадається, саме через специфічний антураж цієї доби, але цей історичний контекст — дуже специфичний. Його відтворення, як мені здається, буде цікаво побачити відносно вузькому колу потенційних гравців (хіба що ми говоримо про стратегії, але мені важно уявити, що такий сеттінг може принести нового у жанр, якщо розглядати історичний контекст, як поле для формування цікавих геймплейних рішень).

Нажаль, я мушу зазначити, що навряд чи не-український гравець буде зацікавлений у грі саме через українский історичний сеттінг, бо для цього такий сеттінг мусить мати якісь усім відомі та впізнавані образи-орієнтири. Наприклад, відтворити антураж Дрогої світової можна досить легко, якщо показати Шермани, BF 109 та інші усім відомі образи, але українські образи (ще) мало відомі широкому загалу. Я особисто маю певну надію, що козацька доба може дещо зацікавити західного гравця/глядача просто через виразну екзотику (колорит ранньомодерной східної Європи по-перше дуже відрізняється від західного, а по-друге — на на цей колорит зараз є попит і він продовжує рости)

Звичайно, це тільки мої думки, я можу і помилятися

Все залежить від художньої ідеї ігри, як твору.

Ящко розробники хочуть відтворити містичний сеттінг, в якому поєднується історія, містика, фентезі — дуже добре підійде період Русі (перед чи після хрещення), передусім через ореол загадковості, що оточує цей період через відносний брак історичніх джерел (порівняно с іншими періодами)

Якщо цікавить відображення найбільш романтичної доби, що може ассоцієватися с власне, украінським етносом — доба Гетьманщини (етнос періоду Русі важко віднести безпосередньо до українського, самі означення етнічної ідентичності в той період біли досить інакші)

Новітня історія (УНР/ЗУНР, період змагань між тоталітарними режимами та ін.) буде цікавий, як мені гадається, саме через специфічний антураж цієї доби, але цей історичний контекст — дуже специфичний. Його відтворення, як мені здається, буде цікаво побачити відносно вузькому колу потенційних гравців (хіба що ми говоримо про стратегії, але мені важно уявити, що такий сеттінг може принести нового у жанр, якщо розглядати історичний контекст, як поле для формування цікавих геймплейних рішень)

Підкажіть, будь ласка, чому айфрейм так повільно грузиться?

Дякую, що звернули увагу!

Схоже, що автоматично відео було автоматично замінено на фрейм. У будь-якому разі, ось лінка: youtu.be/y3GcTKbTrgc