Пішли в хід емоційні аргументи?
Тоді скажіть, Ви обрали би варіант, не здаватися і втрати 34 відсотка? Війна це завжди людськи втрати, і завжди непередбачуваний розвиток подій. Можна виграти війну і зрозуміти що програли, можна програти та в підсумку виграти, можна здатися і майже нічого не втрати, можна здатися і всіх виріжуть під корінь. Наприклад, Франція під час окупації втратила 400 000 цивільних, в 10 раз менше ніж Польща.
І в самому моменті важко сказати який варіант краще, і до чого приведе один вибір, а до чого інший.

В цілому так, але має бути якійсь баланс. От Польща в 1939 році. Спробувала, зрозуміла що не тягне війну и здалася через 35 днів. Так, після цього Польща втратила ще близько 6 000 000 цивільних. Це 17 відсотків від населення. Але вони досі вважають, що правильно зробили, бо змогли вижити. Але і поступатися територією при любій загрозі може привести до того, що не буде де жити.

Так мосье страдает из-за границы, понятненько.

По закону жанра я маю спитати з якого окопу пан пише? :)

про ДЕмобилизацию

і про діда Мороза. Це яка країна проводить демобілізацію під час війни з супротивником, котрий сильніше?

Просто в 22-м ты надеялся, что Зеленский и Буданов сделают тебе хорошо, а сейчас переложил свои надежды на Трампа.

І на них? :) Я в 5.40 24.02.22. ранку вже їхав на виїзд з Харкова. А через 4 місяця виїхав за кордон.
Що я навчився, так це ні на кого не сподіватися.

Я би сказав, влада своїми діями убила мотивацію. Воювати примусово нема дурних. Мотивувати грошима — втрачається корупційний дохід.

Я би сказав, що влада зробила (і робить) системні помилки, що привели до такої ситуації. Тут тобі і совкове відношення до військових, і створення нових бригад, замість докомплектації старих, і ганебна інформаційна політика що привела до протистояння суспільства. І спроба котнратакувати, коли твій ключовий союзник не дає достатньо зброї на це, і затягування закону про мобілізацію, і зняття Залужного, ставлення ідіотів-любимчиків і т.д. і т.п.
Я людина сидячи на дивані, думає: «нема дурних, то якось без мене».

Ніхто не поки не знайшов.

Ворог сунеться потрохи. Переговорну позицію не послабляє. Я не бачу що ми воюємо на рівних?

Навіть якщо Парашка просувається з великими втратами — то таким чином їм до Київа ще повзти багато років.

Якщо так само буде продовжуватися рік-другий, то може попросту статися обвал фронту. Масова здача в полон і залишення бойових позицій. І не треба буде Київ брати.
Наше суспільство знаходиться в тяжкому стресі вже 3 роки. в рф, ну може Белгород чи Курськ щось там переживають. Це не рівні умови. Не рівні навантаження. А якщо не рівні, то позиційну війну хтось виграє, а хтось програє.
Коли Австро-Угорщина воювала з рф, вони також Москву не взяли. Почався політичний кризис, що привів до революції. І нова влада підписала Брестський мир.

У Мазепи та Пилипа Орлика було доволі прогресивне на свій час мислення.

Ну а жили вони коли? :)

А Чорновола вони (еліти) завалили як дикого лося, Камазом, а потім добили кастетом.

При всій повазі до Чорновола, але ми не знаємо яким би він був президентом.

Ну взагалі якраз через ППО. Причому якщо зараз це завдяки системам ППО люб’язно наданим нашими партнерами, то на початку вторгнення системи ППО які залишилися з радянських часів теж цілком собі справилися і не дали ворогам зруйнувати столицю нашої країни безкарно кидаючи бомби прямо з літаків.

Не знаю як там в столиці. Але в перші тижні війни ворожі літачки літали над Харковом.

Головне, із нового, це тотальна стома від війни і відсутність вмотивованого війська. І ми на знайшли своєї формули перемоги, не знайшли слабкого місця ворога, куди можна бити, і через пів року-рок отримати результат. А ворог знайшов.

Що не заважало мобілізовувати громадян і в Корейську і в В’єтнамську, мовчу вже про WW1 та WW2.

Я не проти держави як інституції. Бути людиною з білим паспортом теж таке собі задоволення.

Адже в випадку виведення України з війни, Росія не зобов’язана далі воювати на Донбасі, щоб почати війну з ЄС — у них є кордони в інших місцях.

росія просувається бо в неї є авіація і як слідство каби. У нас авіації майже немає. А та що є старє. У ЄС навпаки, є сучасна авіація в великій кількості.

Це — найважливіше питання свободи волі!
Якщо людина не готова померти за свій дім, свою країну — а хтось її примушує то де ж тут свобода?!

Взагалі з цією війною я зрозумів, що ніякої свободи не існує. Що насправді всі ми раби держав, просто в якійсь момент державі стало вигідніше зробити цей ланцюжок дуже довгим.
Якщо можливо в любий момент цю свободу відібрати, це означає що людина не вільна.
І це стосується не тільки України, це стосується багатьох країн, і не обов’язково авторитарних.

По-друге бійки будуть набагато видовищні: з вирваним волоссям і подряпаними обличчями.

Можна буде зробити біля трибуни ринг з желатином чи олією. — Вибачте цей сексізм, не зміг утриматись :)

В 22-м как-то без этого обошлись. Да и большую часть 23-го тоже.

Ви справді не бачите різниці в становищах між 22 і 25 роком?

Перше, це імідж. Особисто Трамп

Я вірю, що Трамп може щось зробити за ради миру. Але, пардон, імідж Трампа? :) Йому не президентом бути а сутенером.

Ніби якесь прокляття висить над Україною: кожного разу як вона отримує шанс на незалежність усе закінчується погано

Це називається відсутність у еліт державного мислення. Попросту його немає, бо не було такого досвіду. Якби нам вдалося би попетляти ще років 20-30 без війни, нехай хоч як так же РБ чи Казахстан (і вашим і нашим), може він би згодом і з’явився.

Уявіть собі будь-яку кількість розподілених/паралельних АІ-агентів, які можуть (якщо кандидатам так буде зручно) хоч на один і той же час призначити ВСІ інтерв’ю, наприклад у п’ятницю з 12 до 13. Зі всіма кандидатами паралельно зідзвонитися по відеодзвінку

і чому це плюс? По 3 співбесіди проводять з «штучним товаром». От людей в доставку набирати це може підійти.

а о 13:10 вже розіслати всім кандидатам розгорнуті фідбеки стосовно того, які у них сильні/слабкі сторони

І чому це плюс? да вже через пів року кандидати будуть блювати від цих машинних дописів, як зараз люди блюють від ШІ-контенту в соцмережах.

а також на основі всіх даних обрати найкращого кандидата на позицію і вислати оффер, а решті — відмову

В таких речах багато особистого. Чи є «хімія» чи її немає. Банально подобається людина чи ні.

Автоматизація і масові скорочення рекрутерів вже не за горами.

В деякій мірі погоджусь. Але в роботі рекрутера багато таких речей що ШІ зробити не може — банально зустріти кандидата в холі :)

Зрозумійте — на любу дію є реакція. Наприклад, пишемо ми бота з ШІ якій буде писати листи кандидатам скрізь. Як думаєте, через скільки часу кандидати перестануть дивитися таки листи? Особисто ви любите читати спам?

Ну для особливо чутливих людей, які бояться почути якийсь негатив у свій бік, Польща може і не найкраща країна.

Ну це загальна риса поляків, що вони за словом в карман не лізуть. І взагалі більш консервативні, ніж інші. Але для мене це і плюс. Польща назараз більше схожа на стару Європу, ніж та ж Німеччина чи ЮК з її еміграційною політикою.