загалом ТЦК треба дропати і робити нову систему, повністю цифрову, яка буде спиратись на незалежні клініки де будуть нормально оглядати людей. Бо з данною системою всі нові люди система буде поглинати і вони теж будуть брати хабарі. Це все дуже сумно.

на жаль не наврятчи, а це факт. Пакують айтішників в батальйони стрілецькі і призначають стрільцями

і це дуже сумно. Багато айтівців дають хабар і їдуть і це всім ок, але якби офіційно дозволили за регулярні платежі мати бронь — то одразу буде класова ненавість, бо журналісти це рознесуть як величну зраду. Систему ж можна дуже просто організувати, повістки через Дію, приходиш в ТЦК, підписуєш документи на обовязковий щомісячний платіж, якщо не заплатив — тобі блокують виконавчою службою всі рахунки, якщо далі не платиш — то отримуєш повістку на прибуття служити. Це все можна автоматизувати і зробити максимально прозорим. Якщо ти дійсно донатиш купу грошей на армію — то працюй спокійно і донать. У моєму випадку все максимально сумно: я добровільно пішов у армію, не загинув там за 2022 рік, після демобілізації кожен місяць або закидаю багато на збори, або сам своїм пацанам щось організовую і купую і мені всеодно не можливо за кордон виїхати у відрядження.

було б непогано розібратись з ТЦК і ВЛК для початку, що б толкових програмістів не забирали бусіком і не закидали стрільцями в окремі стрілецькі батальйони. Потім, якщо вони виживуть, їх можуть забрати в ІТ підрозділи служити, але не всім так щастить. Пишу це як людина, яка служила і брала участь у бойових діях і, можливо, ще раз піде служити бо мені подобається армійська тема, але є багато людей, які готові і донатити і допомагати, але не хочуть йти в наш військовий рандом. Треба вирішити купу проблем і зробити цю всю систему прозорою: якщо я хочу служити то я маю мати право піти в той підрозділ, куди я хочу, а не куди ТЦК мене хоче запхати. Якщо я не хочу служити я маю мати права офіційно платити пару тисяч доларів державі і мати бронь з правом їздити у відрядження і тд. Якщо я ветеран, то має бути алгоритм, що б міг спокійно виїзжати і приїзжати в країну бо я вже державі доказав, що готовий за неї померти. Було б непогано, що б від простих рішень держава переходила до якоїсь системи, особливо якщо ми збираємось воювати роками

Чи можна якось нормалізувати можливість ветеранам їздити у відрядження? Скажімо я пішов у військомат добровольцем в перші дні, учасник бойових дій, звільнився через 9 місяців у запас. Я не буду нікоди тікати, я стою на обліку. Треба мене назад — я одразу піду по повістці, але поки я працюю архітектором в ІТ я б хотів мати можливість за потреби їздити у відрядження що б приводити нових клієнтів, а зараз що б поїхати мені треба брати тата інваліда з собою, їхати з ним і вертатись з ним. Я так раз скатався, але тягати його туди сюди кожен раз тяжко і мені і йому. Якби наше міністерство звернуло на це увагу було б добре

хороша ідея, спробую описати у окремій статті. Вибачте, що не вдалось це зробити в цій — фокус був на інші речі

Так я займаюсь як архітектор системним дизайном, але суттєва цікавий нюанси роботи архіртектора в тому, що перед тим, як створити/мотифікувати дизайн треба зрозуміти суть проблеми, зібрати у замовників архітектурні драйвери, а вже потім будувати системний дизайн. Напевно найбільшим викликом для мене стала сама ця частина роботи архітектора тому я зробив великий наголос на мягких навичка/ вмінні комунікувати.

Також я вказав, що скіл будування складних систем я качав на різних проектах маючи досвідчених архітекторів як наставників + власні проекти + різнопаланове навчання. Це велика вдача — мати таких наставників, які одразу можуть пояснити чому обирається те чи інакше рішення бо мають багато років досвіду у архітектурі.

Прикол в тому, що б спроєктувати складне рішення з нуля( у мене є такий досвід ) треба дуже багато софтскілів для того, що б витягнути з клієнтів нефункціональні вимоги і потім ще отримати добре від їх технічних людей. Суб’єктивно мені оця вся комунікація і фокус на бізнес замовників виглядає складнішою, ніж спроєктувати саме рішення. Саме тому я звернув на це увагу. Щодо складності проектування рішень і факапів — це треба окрему статтю писати :)

мені пощастило останній рік займатись повноцінними рішеннями, розробка яких відбувається «з нуля» ( так, таке теж буває, у нас велика компанія і проекти дуже різнопланові ) Тож так, що б стати Solution Architect треба викорувати роботу Solution Architect чим я зараз і займаюсь :)

прототипи :) Тобто зовсім трошки, що б зрозуміти, що рішення має право на життя

Дякую за ваш коментар.
Моя суб’єктивна думка щодо 10 років: мені здається, що тут дуже залежить як ці 10 років проходять.
Якщо це 8 годин людина відпрацювала і більше в комп не дивиться, а на вихідних суто відпочиває — це буде одні 10 років.
Якщо людина зранку встає щось вчить, потім працює( при тому не просто кодує, а з якогось часу починає приймати різноманітні виклики аля менеджмент, складні переговори з клієнтами, складні задачі, вирішення складних ситуація як в команді так і з замовниками), потім знову вчить, на вихідних працює( оскільки вищенаведені виклики важко встигнути зробити за 8 годин ) /вчить/робить домашні проєкти — це будуть інші 10 років.
Щодо свого випадку: я багато часу приділив кар’єрі( робота, навчання, власні проекти ) і багато від чого відмовився. Це trade-off який я зробив для себе.

Тому є люди, які все життя працюють сініорами і це абсолютно ок.
І є люди, які стають архітекторами через 8 років і це теж ок. Випадки різні

Щодо викликів: які саме вам цікаві? Технічні чи не технічні?

Щодо доповіді англійською з задоволенням розпишу просто скажіть, що саме вам цікаво :)