відправляйте і не думайте. націлюйтесь відразу на Університет а не Hochschule. відомі на весь світ універи RWTH Aachen University, Technical University of Munich, Technische Universität Berlin, знаю девелопера з України який закінчив у Мюнхені Університет і зараз в Каліфорнії працює на BMW. Думайте скоріше бо в двох землях навчання для іноземців уже не безкоштовне.
так і є. знову ж таки в Німеччині майже не реально списати під час екзамену у вузі. за це в деяких землях можуть впаяти штраф 600 евро. але можна вийти в туалет. так от в туалет виходять, в більшості, тільки вихідці з соц блоку — росіяни, українці, болгари...
на заході вчать дитину в початковій школі любить науку, вчать пізнавати світ, працювати в групі людей, презентувати інформацію. в Україні вчать зубрить. Не забувайте що більшість з нас вчилися 10 років (та щей 6 днів на тиждень) у школі а в Європі вчаться 12 років. в Німеччині на технічних спеціальностях, хоч на програмах бакалаврів хоч на магістерьских, «погибають» однаково студенти з усього світу. єдині хто себе вільно відчувають з точними науками це вихідці з Китаю, Вєтнаму і інших країн східної і південно східної азії.
правда. в Німеччині визначаться в 4 класі. дитина після початкової школи може піти у гімназію або у звичану школу. якщо у гімназії не встигає за програмою то через пару років можуть перевести у звичайну школу. Після гімназії можеш напряму вступити в Унверситет а після звичайної школи Hochschule — це теж університет але прикладних наук, більш практичний напрямок. у Hochschule наприклад не можна здобути освіту лікаря але інженером стати можна.
если ты воруешь у государства, то ты воруешь не у политиков, а у других сограждан что заплитили налоги. У государства денег нету, это налоги твоих соседей и друзей. Принцип у меня государство забарало и я у него заберу еще работал при совке когда у всех государство забрало имущество в колгоспы. При рыночной экономике этот принцип не работает, но некоторые деятели все еще подавляют им когнитивный дисонанс.
1)немає корупції від слова зовсім2-3 семестру на бакалавраті
2)молоді і не дуже професори з досвідом роботи в науці та індустрії у кого є власні стартапи чи успішні продуктові компанії чи просто консалтниг.
3) маса проектів з індустрією починаючи з
4)освіта зачасту ведеться двома мовами німецьки і англійська
5) черга компаній з сіліконової долини за випускниками цих універів.
список можна довго продовжувати. Не хочу нікого образити але порівнювати ХНУРЕ і Мюнхеньский технічний універ це як порівнювати МIT та KPI. Інженери після ХНУРЕ в США це скоріш виключення, інженери після Аахену чи Мюнхену це закономірність і масове явище.