проблеми дійсно були з відставанням бо йшов час на копіювання, потім на випуск, випускали це все малими партіями і коли воно взагалі застарівало, але це наша історія якою можна гордитись, бо на той час Київ був серйозним комп’ютерним центром. Тодішня ситуація з комп’ютерною технікою нагадує ситуацію з сучасними книгами з програмуванню, коли підручник на заході видадуть книга по суті уже застаріла, а коли її перекладуть і випустяь то проходить ще 3-5 років, коли технологія уже часто зазнає значних змін. Хочем менше відставати треба підтягувати ангілйську:)

ну Шевченко тут не при чому, в Англії і США Байроном та іншими власними письменниками теж мучать і читати заставляють і напам’ять вчити, оскільки це додатково розвиває навички мовлення та ширину мислення, а от підручники покращити варто і систему по прикладу американському поміняти варто, щоб уже з дитинства люди думали про вибір і розвивали те що хочуть... а то по кожному предмету понаписували як для університетів, взяти хоча б біологію навіщо 90% учнів біологічні терміни на латині на кожну тему в підручнику, які через пару тижнів забуваються. Це корисно якщо ти ідеш на біолога. Теж саме стосується хімії, фізики. Однозначно що потрібна математика, програмування, англійська, оскільки це зараз базове майже для всіх прикладних спеціальностей, усе інше можна в меншій мірі викладати.

Щодо інтернету, то ідея глобальної мережі уже існувала в 50-60-х роках 20-го століття після появи перших комп’ютерів, принаймні тоді уже ряд вчених висловлювали такі ідеї.

І того найменший рівень корупції у Києві:)

«авторитетна оф. організація» — так це непогано, тільки цих організацій і так багато і вже є куча запропонованих ними термінів.
«всенародне голосування» — ні, термінологію потрібно добре продумувати, а за що можуть голосувати люди які далекі від ІТ і лінгвістики :)

Початкова розробка для startup якось не дуже конає, як на мене. Вже краще стартова розробка:) Початкова розробка більше викликає асоціацію з якоюсь бетаверсією. Власне слово стартап уже прижилося, так що чи є сенс перекладати. А взагалі терміни треба дивитися в комплексі. якщо братися за application program, тоді треба давати переклад і суміжним термінам як то API (Application program interface)... Плюс варто брати різні вживання слова англійської в текстах і перекладати звідти.

Одночасно довгоживучі, потужні, стійкі до зовнішніх умов, мініатюрні елементи живлення — найбільша проблема сучасної мікроелектроніки.. Зробити можна зараз багато чого, але все найчастіше впирається в елементи живлення. Якщо її колись вирішать, то це буде значний новий стрибок в еволюції мобільних пристроїв, і не тільки їх.

а) якщо в начальника важкий характер
б) ніхто не любить коли «нагружають» :), нелюбов до начальника прямопропорційна кількості роботи покладеної на працівника :)
А взагалі, якщо менеджер справді хороший, то може йому і будуть обмивати кісточки, але й поважатимуть... усі керівники різні...

Хороша, толкова книга Щоправда для тих хто уже основи програмування освоїв і хоче вивчити ООП на Java та її класи. 1-й том написаний прекрасно, другий як на мене слабувато.

Поживем побачим. Нехай придумують. Насправді усе буде ясно через декілька років, як і що там. А зараз, коли іде різка зміна обстановки і кожен місяць інша ситуація, то говорити щось рано, як про ситуацію в Криму так і в Україні.

Задайте пошук Українська технічна література і знайдете. ukrtechlibrary.wordpress.com Щоправда все це переважно для початківців. Для школярів та студентів, які тільки починають вивчати програмування згодиться. Зустрічав кілька хороших книг написаних для більш підготовлених спеціалістів, проте її мало. А взагалі книжки українською та російською це добре, але без англійської справжньому програмісту не обійтися, тож вчіть її. Може колись і хорошу книгу українською перекладете, або ж самі напишете.