Намагатися все охопити за один раз немає сенсу ніде. Був у Берліні один день і наступного дня поїхав далі, так само в Римі і багатьох інших місцях. Але що заважає приїжджати потім знову «на вихідні» і проводити час по-іншому?

Вікно можливостей для таких реформ у стилі леніна-луначарського фактично закрилося, і давно.
Це можна було зробити тоді, коли основний пласт класичної художньої, а відтак і наукової літератури тільки починав створюватися — на початку модернізації суспільства, поширення масової письменності тощо, тобто десь у 19 ст. І то в нас це історично мало менше передумов, ніж, скажімо, в Туреччині, де арабська писемність була нав’язана з зовсім іншої мовної сім’ї, чи в Румунії, де мова латинського походження, але була кирилізована болгарами (а в Молдові потім росіянами). У нас кирилиця ще від Київської Русі, а що її використовують і на заліських окраїнах чи навіть у Монголії — це не має хвилювати ні нас, ні болгар тощо. Теоретично міг би прижитися подвійний варіант як у Сербії — але теж якби його впроваджували ще тоді.
Замість цієї маячні треба просто підвищувати рівень знання англійської та інших мов, а також навести лад із транслітерацією.
З.І. І в монобанку, коли був кіпіш із видаленням російської, — чомусь майже не звертали уваги на відсутність англійської версії, а дарма.

Прошу підтвердити акаунт, з прив’язаним linkedin

Головна проблема соцмереж — що юзер у них не клієнт, а товар. Йому підсовують стрічку контенту, над якою він не має прямого контролю, як у телевізорі. Були колись поширені побоювання, що соцмережі стануть платними, але їх розробники зробили гірше, перетворивши користувача на рекламного раба. Потрібно перебудовувати все, від персональної інфогігієни і технологій керування контентом, який споживається, до політичного тиску на соцмонополістів.

Взагалі цитувати Римський клуб = розписуватися в недалекоглядності та когнітивних викривленнях.
Хто забув, ця компашка на початку 1970х пророкувала світові швидку (!) мальтузіанську кризу та біг бадабум. Тоді ж виповз такий Ерліх, який лякав світ неконтрольованим зростанням населення і вимиранням від голоду не менше мільярда людей вже до 1980х. Натомість Борлоуг і ко «зненацька» здійснили зелену революцію, а темпи зростання населення почали знижуватися і це було передбачувано навіть тоді — демографічний перехід річ універсальна. У 1980 Джуліан Саймон запропонував цьому Ерліху побитися об заклад, що ціна будь-яких 5 ресурсів, які той вибере на власний розсуд, за 10 років зросте (за «очевидними» мальтузіанськими міркуваннями). Ерліх вибрав мідь, хром, нікель, олово і вольфрам — і програв. До 1990 усе це впало в ціні.
Мальтузіанці клінічно недооцінюють здатність людини до інновацій, а також роль у цьому ринкової економіки та соціального поступу. Також вони плутають поняття матеріалів, ресурсів і економічної цінності (абсолютної та відносної). Матеріал стає ресурсом і набуває певної цінності за наявності відповідної технології. Подальший поступ технологій здатний цю цінність збільшити (кремній — це фактично пісок, але з нього можна виготовляти все потужніші процесори), водночас ціна не факт, що зростатиме, бо збільшення попиту на певний ресурс стимулює пошуки альтернативних і/або збільшення ефективності його використання. У кінцевому підсумку більшість матеріальних ресурсів залишаються на Землі і єдине, що фундаментально необхідне для їх переробки, це енергія. Її наразі є на 3-4 порядки більше від Сонця на одній лише Землі, ніж використовує вся земна енергетика; в навколишньому космосі — ще на порядки більше, ну і на додачу до природного термоядерного реактора можна створювати ще й штучні. Освоєння цієї енергії, перетворення її на реальний доступний ресурс — це питання технологій, які створюють люди. І саме людина, її мізки є зрештою найціннішим «ресурсом» світової економіки.
Власне, щодо людей тема «повного світу» якраз є актуальною — у демографії, освіті, соціальному поступі. Причому передусім із гуманітарних міркувань, але вони мають і економічний вимір. Західна освіта з 19 ст. — періоду демографічного вибуху — базувалася на «доборі найздібніших» шляхом фільтрування великої маси людей, майже за Дарвіном. Натомість підхід так званого соціалізму був узяти наявних людей і прокачати їх усіх. Соціалізм факапнувся з інших причин, але за підходом до освіти він (заснований на ідеях західних теоретиків того ж 19 ст., таких як Енгельс і ко) навпаки дещо випередив час.
Сьогодні інтенсивний апгрейд (а не екстенсивне «сортування») людських ресурсів стає головним чинником подальшого прогресу, зокрема в таких аспектах:
— освіта протягом життя (life-long education)
— освіта для подовження життя (long-life education)
— підсилення інтелекту (intelligence amplification/augmentation, IA) в синергії з ШІ (AI)
— перехід із подовженням життя та підсиленням інтелекту на новий рівень мотивації до науки, соціального поступу та іншої масштабної діяльності в просторі та часі (освоєння космосу, інженерія екосистем тощо).
Власне цього якісного переходу (який вже почався) не розуміють ті, хто все зводить до фіксованих технологій обробки матеріальних ресурсів окремо взятої планети та дідівських методів роботи з людським потенціалом. І намагаються видати за «інновації» якісь сумнівні веб-стартапи, а за «школу майбутнього» — ейджистський проєкт із добору недооцінених студентів «до 30». Насправді ж освітою Майбутнього займаються ті, хто допомагає входити в ІТ (і не тільки) 45-65-річним і старшим. І взагалі всі, хто ламає усталені вікові, інтелектуальні та творчісні стереотипи. У сфері HR і менеджменту теж.

Ліваки (не просто ліві) за визначенням регресивні, як би вони себе не називали.
Звертали увагу на однотипні статті на зразок «ууу, цей Ілон Маск хоче катати багатіїв туристами в космос, а діти в Африкі недоїдають», або «цим егоїстам із Долини не вистачає 75 років життя, вони хочуть 150»? Це воно. Підозрюю, що в багатьох випадках вони кооперуються з такими ж упоротими праваками, тільки ті кукурікають про «духовність», а ці про «привілеї» і т. ін.

А яке відношення має оця ваша culture war до того факту, що пітерсон — рашист і мудак?

Тільки при цьому він «чомусь» не критикує таких реально упоротих ліваків як Хомський, за підтримку рашизму, а називає «лівацтвом» нормальний поступ західного суспільства. Захист прав меншин — це не лівацтво, а от коли під цим приводом намагаються загальмувати поступ в інших сферах, бо це нібито дасть комусь «привілеї», або на тих самих підставах виправдовують агресію, то це вже клініка. Але пітерсони навіть не намагаються відрізнити те й інше — вони відпрацьовують путінські вказівки.

Гуманізм за визначенням передбачає свободу і рівність. Не плутати з совком, де не було ні того, ні другого, ні третього.

Будь-яку адекватну людину, яка не страждає скрєпами і вважає, що люди мають прагнути до збільшення свободи та рівності. пітерсон — тупикова гілка історії, як і росія або «третій рейх». Останній теж «успішно просував ідеї в маси» до певного моменту.

Чомусь зовсім не здивований. А як розпиналися пропагандони «інтелектуального консерватизму» кілька років тому, що це ж не дугін якийсь навіжений, це сам пітерсон, він «інтелектуал», у нього «наукові аргументи»...
Гниль неможливо аргументувати науково, бо це гниль. Гниль у питанні не «як є», а «як має бути». «Будь як лобстер» — тобто забудь про гуманність, права людини, свободу, рівність і т. д. Хоча справа не тільки в абсолютній нерелевантності прикладу з зовсім іншої еволюційної гілки. Ми є цивілізацією, оскільки прагнемо до більшого, ніж отримали від дикої природи. «Природно» — зовсім не означає «добре» або «гуманно». Якщо навіть якийсь елемент нерівності є еволюційним спадком, це суперечить нашій людській гідності, нашим цінностям — і ми будемо шукати спосіб його змінити та/або компенсувати, власне в цьому суть Людини. Взагалі вся «аргументація» пітерсона заснована на naturalistic fallacy та інших когнітивних викривленнях, якими він намагається прикривати гниль — свого роду соціал-дарвінізм (який не є і не може бути наукою).
Загалом, це так як із «колишніми друзями дугіна». Хто цим зашкварився хоч якоюсь мірою — той лайно. У нього гниль на місці того, що робить людину Людиною. Він може як завгодно імітувати «інтелектуальну діяльність» і «наукову аргументацію», але там лайно, і воно смердить. Що ж, навіть добре, що ця бульбашка з лайном так показово луснула і позбавила багатьох людей небезпечних ілюзій. Лайно, як бачимо, завжди тупе і відкрито шквариться. Традиціоналісти, а тим більше «ідейні», ЗАВЖДИ спираються на невігластво і дефіцит гуманності. Винятків нема.

Це вже з епохи текстових комунікацій, на зразок вайбер-груп або ще вк-пабліків. І це поганяло з’явилося, коли відповідні райони за щільністю забудови перетворилися на «Азію».

Є такий підвид ІТ-вати — фанати трійкових ЕОМ. На ІТ, щоправда, розуміються слабо, щось читали про переваги трійкових систем у певних застосуваннях, але в їхньому розумінні це щось на зразок вундервафлі, що наближає їх до фанатів «Русского Счёта» (тм) з запереченням нуля:)
Пропоную автору краще взятися за CRISPR-проєкт із додавання шостого пальця. А то їх незручна кількість, ні на що толком не ділиться. А так буде гарне число і взагалі прикольний апгрейд для гри на музичних інструментах, наприклад:)

Це ми ще побачимо.

але конкретно в наших краях англійська запанувала як «іноземна за промовчанням» фактично аж після 1945, до того вона не мала геть аж такого світового статусу і вчили переважно німецьку.

Шо вы говорите! Одесса всегда была мультикультурной, а не «русской». И не «русскоязычной», а таки одесскоязычной.

Спробуйте замінити російський контент, наприклад, польським. Теж сусіди, але адекватні. Заодно й мову краще вивчите. І можна буде щось цікаве запозичити, чого в нас ще немає.

Це якраз перед тим як зайшов російський т. з. шоу-бізнес і почав давити все баблом. Десь у 2002-2003 було дно, коли почалися різні «фабрики», «за стєклом» і що там ще (наших проєктів такого типу ще довго після того не було).

В Угорщині тепер саме такі одномовні угорці — лохторат путінського дружка орбана. У той час як Сорос, наприклад, «вроджений» есперантист. Або сестри Полгар. Немає чого радіти такому невігластву. А розуміти мову ворога — корисно і навіть необхідно в наш час. Ватництво — не в мові, а навпаки в невігластві, лінгвістичному зокрема. Тільки одномовним залісянам задорнов міг впарювати сРАнь про «счастьє-свастьє» і т. ін. х.

Так цей контакт треба відновлювати, як у цивілізованому світі.