1. Почнемо з простого DOU та Djinni написані на Django і чудово працюють.
2. Хто сказав, що Django монолітний і на ньому не можна мікросервіси? Тут мабуть хтось плутає тепле з м’яким.
3. Якщо вам не треба керувати event-loop та використовувати asyncio — він чудово підійде для більшості задач. Якщо не одразу, то за кілька місяців проекту це окупиться. Навіть бачив проекти, де зробили його повністю асинхронним: django-ninja.dev та github.com/em1208/adrf (але не тестував)
4. У Django є купа готових ліб для більшості ваших задач та інтеграцій. REST/RPC/SOAP/WS, платежі, аналітика, логування, розсилки, воркери, адмінка, і т.д.
5. Досі велика спільнота розробників, яка працює з цим і може порадити чи розробляє якусь лібу

P.S. таке є FastAPI і купа інших, але кожен вирішує свою задачу

А яку свободу дій хочеться мати?

Тут або платна підписка, або власне «залізо» з LLM, або оптимізація того, що потрапляє в LLM, або перехід на алгоритмічну обробку.

З мого досвіду — коли ставалось вигорання і варіантів вирішення не було, то просто йшов з проекту чи компанії в свій «сабатікал» настільки щоб відновитись. А потім шукав без проблем нову роботу.
Якось пробував відпустку, повернувшись з новими силами напоровся на ті самі проблеми і мою ініціативу їх вирішення зупинили відсторонненям від проекту.

Все залежить від команди і процесів. Чув про такі історії від знайомих.
Але моя практика показує, що не завжди хочеться повертатись на ту саму роботу. Особливо якщо причина вигорання не вирішена.
Якщо питання вже стоїть відкритим, то я б пропонував це проговорити з керівником чи HR щодо такої можливості. Навіть якщо вам почнуть одразу шукати заміну — у вас вже буде впевненість що ви робите далі.

Гарна стаття. Завжди вважав це «хворобою» інженерів, які вміють зробити, але не вміють в маркетинг і продажі.

Теза

fake it till you make it

Мала б навпаки йти у підтвердження статті. Бо вона власне про те, що спершу не робити продукт, а вдати наче він вже є і продавати, тільки потім «make it».

Прикольно! Треба буде спробувати.
Часом лінь бігати додавати переклад до кожної мови, коли додається нове слово чи кнопка чи ще щось в шаблоні.
Раніше думав через LLM-ку генерити локально. Цей варіант теж локально можна оновлювати на рівні з тестами.

Як мінімум у двох аутсорс компаніях мав бонуси в кінці року. Можливо не

у розмірі ~2 місячних зарплат

Але це був вельми непоганий бонус.

чи варта того заочна освіта (чи свідчитеме вона про щось нашому роботодавцю)?

Ні, не свідчитиме. Але якщо будуть впевнені знання — то пояснюватиме звідки. Тобто спершу знання — потім все решта: освіта, сертифікати, і т.д.
Хоча були випадки, коли я після серії неуспішних інтерв’ю пріоритизовував тих кандидатів, хто має хоча б тех.освіту.

якщо за кордоном — чи можливо знайти першу роботу (скажімо, чому роботодавцю обирати мене, а не місцевого)?

світчеру складно знайти першу роботу загалом, безвідносно того чи закордоном чи в Україні

Така ж історія з топіками Pavlo Trepytion.

При тому, що сама по собі стаття «порожня» і не несе ніякого змісту. І це сумно...
Колись коли публікували — перед тим було якесь дослідження, опитування, опис власного досвіду. А зараз типу «ну, кажіть щось, бо щось тихо...»

Заходиш на статтю — а там порожньо і в описі, і в коментарах...

Стартапи — це безвідносно кількості людей ;)

Мабуть варто розпитати тих, хто отримує такі офери. Здається кілька років тому була схожа стаття.

Він міг це вже після найму встановити

Звучить амбітно, хоч назва вже заїжджена))
Успіхів!

виглядає переконливо, поки не починається діалог

На співбесіді дуже швидко стає зрозуміло, що важливо не те, що людина проходила, а те, з чим вона вже стикалась.

Якщо людина з цим не стикалась, то про що сертифікат? Якщо про слухання онлайн вебінару на годину — нема сенсу. Але якщо там практичні завдання з перевіркою знань та оцінкою — тоді стикалась і що має знати та вміти. Це все треба закріпляти практично.

Справа не у кількості. Сертифікати не заміняють співбесіду, але дозволяють інтерв’юверу підібрати складність та кількість питань, щоб краще і швидше оцінити.

Developers Org UA

Успіхів!
Pet-project для кандидата без досвіду чи з мінімальним досвідом — це той мінімум який його можна питати, щоб не обговорювати «суху теорію». Також часто під час інтерв’ю наводив приклади на базі проектів кандидата. Це дозволяє зекономити час всім.

Колись давно (можливо ще й досі) були одноденні хакатони, де ментори навчали дівчат з не-ІТ робити базовий блог на Django для того щоб залучати більше дівчат до програмування.
З цього хакатону і сформувався цей посібник.
В Україні теж такі проводились в рамках PyCon, двічі був ментором.

Посібник досі актуальний для початківців і не тільки дівчат.

А чим це краще ніж якщо просто тримати репозиторій на Github зі скілами?

Цікава ідея. Прикольно що описали методи захисту. Теоретично можна навіть окрему статтю потім про це. Щоб народ знав як зробити хоча б «базовий мінімум» захисту.

Ну і фінал статті — дуже неочікуваний)))