Найс!

По скріншотах видно, що розробники не гидують використовувати СССР тематику (в пропагандиських плакатах, ще й ШІ наче). Зображаючи це як невід’ємну частину сьогоднішнього українського суспільства, чи може влади? Питання: «шоб шо?»

Цікаво!

О, дуже цікаво! Грав у половину міні-ігор, все правда. Дякую за статтю.

Не уявляю як можна робити гру дев’ять років. Круто, що все ж змогли довести її до релізу.

Можу сказати за себе. Як я б діяв у подібній ситуації. По-перше, я теж вивчав ази «рушія», але не вистачало ідеї й мотивації сісти й почати робити гру. Тому першу гру я почав робити на джемі. І зараз роблю другу гру, теж на джемі. Це до того, що треба зловити натхнення: сукупність ідеї, бажання, обмежень, обставин т.д. Тож цього треба просто дочекатися.
Моє основне правило, це в будь-яких обставинах робити щось, що наближає мене до мети. Якщо експерименти покращують розуміння і навички, то це вже краще ніж нічого. Якщо цікаво тільки програмування, то, мабуть, треба шукати роботу або проєкт, де тобі делегуватимуть тільки ті завдання, що тобі цікаві.

Свого часу я, зайшовши в юніті, відчув відторгнення організму до цього рушія. Тому відклав його, і обрав навіть не Godot, а ще менш популярну річ. А все тому, що обраний рушій був мені цікавіший. Тому, якщо тобі подобається Godot, то користуйся ним. Якщо ти цілишся на якусь посаду в AA/ΑΑ проєкті, то мало ймовірно там буде Godot. Але якщо ти хочеш бути соло — використовуй те, що тобі подобається. Ну і можна пошукати команду, яка працює з цим рушієм.

Я також був у розпачі, коли намагався обрати рушій для вивчення, бо не хотілося, щоб витрачений час був марним. Проте як я написав раніше, з правильним рушієм у мене було розуміння як зробити, і від того бажання робити. І уже зараз, я починаю замислюватися, що скоро можу сісти й за Unity. Тобто, просто прийшов цей час.
Так, скоріш за все в Unity більше потенціалу і перспектив. Але з чим можна мати результат уже зараз? Якщо з Godot, то залишайся на ньому. Ніколи не пізно вчитися, тому коли ти відчуєш, що тобі його не вистачає, чи він набрид, чи ти хочеш перейти на Unity, тоді переходь. Адже головне, як на мене, це навчитися розуміти задачу. Юніті й годот, це тільки інструменти, що вирішують одні й ті самі задачі. Тому, навчившись робити щось на одному, буде не складно навчитися це ж на іншому рушії.

Загалом говорити про мотивацію складно. Це дуже індивідуально. Але базові речі працюють. Треба мати довгострокові й короткострокові цілі. Коли короткі виконуються, це приносить достатньо задоволення, щоб йти до довгої цілі.

Це так, назвати одну важко. Є різні проєкти, які визначні в різних аспектах. А щоб ще й назвати якісь конкретні ігри, треба мати досвід грання у велику вибірку відеоігор. Тому, наприклад, мені важко визначити єдину гру, яка була б найвпливовішою в наративному аспекті.

Знаю ще таку історію. Коли Нотч програмував Майнкрафт, постала задача зробити бедрок (блоки, що заповнюють останній, найнижчий шар землі. За ними нічого немає) незламним. Тобто скільки б гравець не бив блок, він не мав зруйнуватися. А руйнація працює так: з кожним ударом значення міцності блоку зменшується, поки не досягне нуля. Рішення було несподіваним, але дуже простим. Бедроку надали від’ємного значення міцності. Тож скільки б гравець не бив блок, міцність була від’ємною, все більше і більше віддаляючись від нуля.

Якщо дивитися на англомовний ютуб, то там всього більше. Чого на українському ютубу достатньо, мені здається, так це всього про найпопулярніші ігри.

> гравець буде грати за певного персонажа (українця, поляка, московита чи кримського татарина

Трохи не в’яжеться з тим, що написано далі. І краще зосередитися на одному ігровому класі — бути тільки українцем. Це все полегшить.

Має бути якась рушійна сила, що мотивуватиме грати. Це сюжет?

Як щодо історичної достовірності? Проводили дослідження? Є консультанти-історики?

Радий, що вам сподобалося!

Цікаво інтерв’ю. Вітаю з хорошим релізом.

На GameDev DOU укр. грою року написав Menace from the Deep.

Цікавий текст

Discord

В Sherlock Holmes The Awakened є бюсти Шевченка та Франка

Симулятор середньовіччя — і цим ця гра мене зацікавила: «Це найреалістичніший бій на мечах!» І її складні механіки це те, що її робить такою, якою вона є. Добре, що вони не переробили основу з ніг на голову.

Захоплююся цією студією, чехами, що вони змогли зробити таку круту гру про свою країну, її історію, на таку широку публіку.

Ну питання справді дискусійне.

-Чи мають гравці смак на ігри? Ну очевидно що так, бо вони можуть ідентифікувати позитивний та негативний фідбек у себе, який викликається складниками гри. Я б тільки зазначив, що й ґеймплей в купі зі всім іншим може викликати почуття своєї «краси» для гравця. Чи не завдяки смаку ми й визначаємо, чи подобаються нам ігри, чи ні, і наскільки ці ігри прекрасні для нас?

-Ігри, що зроблені зі смаком.
З одного боку, кожна гра може знайти свого гравця. Тож є люди, смак яких збігається з будь-якою грою. Чи можемо тоді ми казати, що якась гра немає смаку? І саме це відповідає частині парадокса, де краса це не самостійна властивість об’єкта, а тільки почуття суб’єкта.
Але! Якісь ігри, називають шедеврами, а якісь — катастрофами. І це визначається оцінкою більшості. Чи ця більшість визначає дійсність? Я схиляюся, що так. Адже наше почуття естетики, визначення краси зумовлене нашим досвідом. А на досвід впливає все — і пережиті події, і звісно контекст — культура, історичні події, сім’я, оточення тощо. Якщо розробники роблять гру, то перш за все вони роблять гру для людей, котрі будуть споживати її зараз, коли ця гра вийде, тож вони мають зважати на смак цих людей. Ба більше, на смак своєї авдиторії.

Особисто я вважаю, що краса в об’єктах може бути самодостатньою властивістю цього об’єкта. Але й не відкидаю суб’єктивність в її визначенні. Що можу сказати однозначно: краса є в живому. Природа прекрасна. Вона не під впливом людей. Якщо ми хочемо зробити свій твір «красивим», то ми точно маємо брати натхнення в природі.
Ще додав би, що гра може бути зроблена «зі смаком», якщо всі її складники гармонійно існують та співпрацюють один з одним, і роблять це з однією метою.

П.с сподіваюсь я правильно зрозумів питання та підняту тему.

Asus TUF Gaming F15 2021 року. Це звісно не про автономність, але для мене це не критично. Проте 3050, і5-11, 16гб тягне такі речі як Unity, Blender та інші подібні програми , відео 30 хв fullhd в Adobe Premiere рендерило за ≈15 хв. Звісно visuals studio code працює без нарікань.

Звісно нові моделі цієї лінійки будуть набагато кращі. Але я б дивився на ROG Strix. А взагалі раджу Asus або Lenovo.

Трейлер атмосферний, особливо чіпляє піаніно. Нагадало якісь вайби The First Tree

З випущених спадає на думку Tukoni: Prologe