Discord

В Sherlock Holmes The Awakened є бюсти Шевченка та Франка

Симулятор середньовіччя — і цим ця гра мене зацікавила: «Це найреалістичніший бій на мечах!» І її складні механіки це те, що її робить такою, якою вона є. Добре, що вони не переробили основу з ніг на голову.

Захоплююся цією студією, чехами, що вони змогли зробити таку круту гру про свою країну, її історію, на таку широку публіку.

Ну питання справді дискусійне.

-Чи мають гравці смак на ігри? Ну очевидно що так, бо вони можуть ідентифікувати позитивний та негативний фідбек у себе, який викликається складниками гри. Я б тільки зазначив, що й ґеймплей в купі зі всім іншим може викликати почуття своєї «краси» для гравця. Чи не завдяки смаку ми й визначаємо, чи подобаються нам ігри, чи ні, і наскільки ці ігри прекрасні для нас?

-Ігри, що зроблені зі смаком.
З одного боку, кожна гра може знайти свого гравця. Тож є люди, смак яких збігається з будь-якою грою. Чи можемо тоді ми казати, що якась гра немає смаку? І саме це відповідає частині парадокса, де краса це не самостійна властивість об’єкта, а тільки почуття суб’єкта.
Але! Якісь ігри, називають шедеврами, а якісь — катастрофами. І це визначається оцінкою більшості. Чи ця більшість визначає дійсність? Я схиляюся, що так. Адже наше почуття естетики, визначення краси зумовлене нашим досвідом. А на досвід впливає все — і пережиті події, і звісно контекст — культура, історичні події, сім’я, оточення тощо. Якщо розробники роблять гру, то перш за все вони роблять гру для людей, котрі будуть споживати її зараз, коли ця гра вийде, тож вони мають зважати на смак цих людей. Ба більше, на смак своєї авдиторії.

Особисто я вважаю, що краса в об’єктах може бути самодостатньою властивістю цього об’єкта. Але й не відкидаю суб’єктивність в її визначенні. Що можу сказати однозначно: краса є в живому. Природа прекрасна. Вона не під впливом людей. Якщо ми хочемо зробити свій твір «красивим», то ми точно маємо брати натхнення в природі.
Ще додав би, що гра може бути зроблена «зі смаком», якщо всі її складники гармонійно існують та співпрацюють один з одним, і роблять це з однією метою.

П.с сподіваюсь я правильно зрозумів питання та підняту тему.

Asus TUF Gaming F15 2021 року. Це звісно не про автономність, але для мене це не критично. Проте 3050, і5-11, 16гб тягне такі речі як Unity, Blender та інші подібні програми , відео 30 хв fullhd в Adobe Premiere рендерило за ≈15 хв. Звісно visuals studio code працює без нарікань.

Звісно нові моделі цієї лінійки будуть набагато кращі. Але я б дивився на ROG Strix. А взагалі раджу Asus або Lenovo.

Трейлер атмосферний, особливо чіпляє піаніно. Нагадало якісь вайби The First Tree

З випущених спадає на думку Tukoni: Prologe

Хочу книгу

Цікаве інтерв’ю!

Ще коли грав у демо, зрозумів, що це надто визначний проєкт. Можно було б заплющити очі на багато аспектів, якби гра позиціонувалися як ретро. Але начебто такого не чув. Для мене є дві найкращі гри в цьому сетинґу: Black Flag і Sea of Thieves. В Асасинах було гарне керування короблем, морські бої і абордаж, як для гри такого типу. У sea of thieves чудове все що пов’язано з кораблем і інша активність цікава. Граючи в демо Корсарів, я усвідомив, що тут не буде ні першого, ні другого.

Крутих персонажів багато, але я розповім про Максін з гри «Life is Strange». По-перше, вона дуже схожа на багатьох людей в підлітковому та молодому віці. Її хвилює її майбутнє, їй важко заводити друзів, вона відчуває себе дитиною, хоча їй вже 18 років. Макс можна назвати збираючим образом або стереотипом. Тому вона одразу емпонує гравцю. Але протягом гри Максін змінюється, і наскільки круто це пов’язано з кор механікою. Річ у тім, що і гравець змінюється з Макс Колфід, тому цей шлях так сильно зв’язує ґеймера й головну героїню.