Я дививсь The Pick of Destiny більше десятка разів. Щось давно не передивлявся, доречі.
Ну, планування це про білети за 600 грн в обидві сторони. Спонтанно я, наприклад, літав на концерт Tenacious D, тоді квитки вийшли десь під 2к. Це в доковідних грошах, офк.
Upd. Глянув рахунок, 2472 грн за двох, Київ-Франкфурт, Wizz. Ех, були часи.
Це не про користь, це про фан для екстравертів. Як на комік кон сходити.
Якщо вийти з навчання з нормальною розмовною англійською, роботу знайти не так вже й важко.
потрібно навчати дитину у фізико-математичному ліцеї з високим рейтингом ЗНО
А там вступні взагалі є? Бо можливо там всі такі мотивовані не через атмосферу, а через відсіювання невмотивованих в першу чергу.
Тут суть впевненості не в тому, що вона в школі саме навчається
Я трохи про інше. Умовно, що вона в школі на чілі, вдома на чілі, а ти хочеш щоб вдома вона напрягалась, і це не виходить. Але не тому що в школі хороші педагоги, а ти поганий, а тому що в школі не вимагають, а дома вимагають. В школі акцент вчителя може бути на непосидючих дітях, яки заважають нормально вести урок, і просто за те що твоя дитина не заважає, вона отримує хороші бали за хорошу поведінку, а не хороші знання.
Коли донька навчається вдома, ні мені, ні дружині не вдається мотивувати її навчатися.
А ти взагалі впевнений що в школі вона саме навчається? Просто, можливо це не ви погані педагоги, а це в школі вчителі пофігісти, і там де ви хочете від неї навчання, в школі ставлять хороші оцінки просто за те що сидить тихо на уроці.
А ще може просто математика не її тєма.
В мене мати вчитель математики. Зі мною вона не займалась ніколи, та й вчили мене інші вчителі в школі, але я хватав відносно легко все, і на ЗНО набрав 192 бали, що в 2008 році для сільської школи було досить потужно. Правда, я ще на КПІшні курси ходив в 11 класі, де давали більше шкільної програми, якби не це, було б суттєво гірше.
В той же час моя молодша сестра займалась з мамою, сиділа-потіла, але здала на 107, що ***аний стид просто. Ну не її і все.
Ще на тему пошуку «свого» згадалось. В мене друг великий фанат комп’ютерних ігр, і дуже хотів в геймдев. Спочатку думав через розробку зайти. Намагався вчити програмування, мучив і так, і сяк, але не йшло. Потім кинув університет, куди «запхнули» батьки, і пішов в художній коледж. Трохи помотало його по різним напрямам, та зараз працює як художник в геймдеві. Синдром самозванця все ще має, але потихеньку проходить. Батьки у нього в цілому норм, підтримували його, але коли в селі час на пошуки себе, коли буряки не копані. І от він малювати повноцінно почав тільки в 20 років. Ну, правда, в 15 можна було поменше в лінєйку рейдити, тоді гляди й на малювання час знайшовся б))
Це шлях дійсно не для всих. Але,в цілому, то тут ще питання хто більше єбобо, батьки які займаються зі своїми дітьми і присвячують свій час дітям протягом дня і водять по гурткам, намагаючись найти що дитині більше всього заходить. Чи ті хто відразу спихують в садик/школу, а ввечері затикають телефоном чи планшетом.
Перший варіант ні разу не легший, і вимагає суттєвого комітмента. І якщо мова не йде про школу, з якої умовно половина в Стенфорд поступає, і в якій твоя дитина потенційно може рости в оточенні покоління наступних топменеджерів/науковців/бізнесменів, то великих плюсів я в «звичайній» школі не бачу.
Сучасні школи, за виключенням, можливо, декількох країн, досить архаїчні, і навчальний підхід за останні 100 років змінився тільки косметично. Але 100 років тому читати не всі дорослі вміли, а сучасні діти в дошкільному віці вже власні сервери майнкрафту підіймають.
Спілкуватись можна на гурту по умовному кайтсерфінгу, все те ж саме, тільки якщо не сподобалось, можна перейти в інший. А школу, якщо «не зайшла», змінити не так легко. При всих прогресивних прогресах, ймовірність що дітей експата травитимуть далеко не нульова.
Святославе, подумай над homeschooling. За відностно невелик гроші, якщо порівнювати з хорошими приватними школами, можна дати дітям дійсно хорошу освіту. Для тих предметів, які дитині йдуть, і по яким потім потрібно буде поступати, можна наймати окремих викладачів, для всіх інших підійде звичайний прогон. Весь профіт домашньої освіти в тому, що те, що проходять за 45 хвилин в класі на 20 дітей, можна пройти за 15 з однією. Відповідно, або займаєшся з дитиною пару днів на тиждень і вона шарить як всі, або 5 днів на тиждень, і вона рве всих випускників шкіл з топ 20 ЗНО. Для соціалізації дітей можна відправляти на гуртки по інтересам. Пару годин серед однодумців для мєнталочки краще ніж цілий день з рандомами.
Це допоможе тобі сконцентруватись виключно на місцях, де температура океану весь рік вище 26 градусів по цельсію.
Є ще більш екстремальний варіант. Купити катамаран і жити в океані. Зі старлінком, плаваючи по умовним карибам, можна бути онлайн практично 24/7, за виключенням, напевне, грози. Наприклад: www.youtube.com/watch?v=4oJLk9GJT-k
Зараз канєшно такє, але до пандемії, піти в офіс, попрацювати першу половину дня, пообідати, потім сісти в таксо, поїхати в жуляни, і через три годити вечеряти в якомусь Відні чи Франкфурті було досить просто, і відносно дешево. Живучи в Києві, злітати на вікенд в Європу було дешевше, ніж з’їздити в Одесу. Так, потрібно було трохи упоротись тікет хантінгом і планувати в перспективі
Як писали на одному ресурсі, корупція канєшна погано, але. В часи Яника 3 лями це була такса для районного суду. В перспективі 10 років, враховуючи те дно від якого ми відштовхнулись, пройдений досить суттєвий шлях, і вдовгу стає краще.
Якщо комусь це норм, бо ж зручно сидиться, то й заради бога. Гарна новина: зашкодити цим наш умовний айтішник може хіба що собі. Маю лише сподівання, що наш штаб і верхівка не сидять в тг.
Так в тому й проблема, поки умовно кожен другий сидить в тг, там будуть сидіти і ті, кому не варто, бо треба тримати зв’язок з кумом/сватом/братом.
Зараз ми воюємо в першу чергу. Гратись в демократію зараз — не найкраща ідея, а у нас до толітаризма ще срати й срати. Поки московські попи в центрі Києва промивають пастві мозок, а не сидять в підвалах СБУ, я б сказав, що цієї демократії аж забагато. Ні разу не фанат сильної руки держави, але щоб була демократична держава, треба щоб була держава в принципі.
Як мамкіному бізнесмену те, що тг зашкварений, мені достатньо одного аргументу. ТГ як бізнес лайно. У нього від’ємна юніт економіка, він не збирається продаватись умовним майкам, щоб вони відбивали кости на утримання тг з доходів всієї екосистеми, і йому нема куди рости, щоб зробити же х100 аудиторії і тоді почати монетизувати. Отже, якщо з точки зору бізнесу в нього інвестувати немає сенсу, то бабло вкидують з інших причин.
Просто так, брати і блокувати все, що заманеться, без доказів чи рішення суду і якогось обґрунтування...
Є чудовий прецедент з блокування контакту. Просто взяти і повторити. Чи це інше?
«Всі хто закликає не користуватись телеграмом через ризики доступу до нього спецслужб русні — сам русня». Нове комюніке від автора «користувачі андроїда живуть на теплотоасі».
Як зручно все на зраду натягувати. Ініціатором публічного обговорення був пан Ажнюк, і він неодноразово активно пушив це на різних платформах, і це розлетілось.
Звести заклик відмовитись від руснявого софту до змови української влади — це прямо браво.
Два останніх проекти на яких я працював були джавовим лєгасі. Так от, веслать з котліном в стартапі було на порядки легше, ніж вникати в геній азійських девів п’ятирічної давнини. Але й оплата була відповідна, надбавка за шкідливі умови праці то компенсувала. Але за стандартний рейт краще таки котлін.
У дідуся дружини рак. Лікують з горем пополам безплатно. Ну тобто, хімія безплатно, але по всіляким препаратам періодично проскакує «у нас чисто випадково закінчилося, але я можете сходити отуди і там купити», де отам не відділення аптеки, я телефон якогось мутного тіпа. Це десь 1-2к грн раз в пару місяців. По хорошому за таке треба заяву писати, але стрьомно щоб тоді і хімія чисто випадково закінчуватись не почала.