З моєї точки зору — ні, але я по суті нічого не знаю ні про індійський ринок айтішечки, ні за якими рейтами ті команди працювали. А свій досвід складно назвати репрезентативним.

Наприклад, коли я лідив в ГЛ на автомотів проекті, у нас було в департаменті дві укр. команди і одна в Індії. Так індусів чуть не по рукам приходилось бити, бо вони бігали до менеджерів вендора з питаннями розряду «як встановити джаву, щоб проект з консолі зібрати». Так, в AOSP є багато нетривіальних речей для рядового андроїд дева, але не настільки ж. Наші деви без досвіду домену якось краще вигрібали, хоч і теж не без приколів.

З моїх спостережень — всі індуси, інтегровані в міжнародні команди, чудово вигрібають, як кодери, так і менеджери. Але якщо команди локальні в Індії, то треба прям мікроменеджети, щоб був результат. Можливо, в цьому є певна помилка вижившого, і просто більш амбітні і скілові індуси емігрують або виходять на прямі контракти, тоді як менш амбітні копирсаються в місцевому болоті аутсорса, де менш високі стандарти для найму, але й платять зовсі не ті рупії.

У Польщі є доступ до дешевих грошей ЄС і зовсім інший розмір економіки.
Україна перед повномаштабкою тратила 5% ВВП на оборонку, і це більше ніж тратить Польща зараз. Але коли в тебе бюджет всієї країни в 10 раз нижче, ніж ревеню епла, то ти хоч третину трать, це сльози на фоні нафтобаксів рашки.

Ну так. Паркуючи прям велику сумму в кеші, при смерті банку, він згорить. Паркуючи в америкнських трежерях на іменній депозитарній комірці, воно помре тільки разом з США. Тому для дійсно великих капіталів це безальтернативний варіант по суті захеджувати кеш, навіть якщо будеш на цьому втрачати гроші на транзакційних різницях.

Бо Рей Даліо так сказав. А те що він сказав це не при околунульових ставках та про менеджмент капіталу в десятки-сотні лямів, де тре не скільки примножити, скільки не просісти, то таке))

До речі, от конкретно зараз, при високій ставці, обліги вже не виглядають прям погано, як мінімум інфляцію вони покриють по ідеї. Але це знову ж таки історія про припаркування кешу, щоб він не знецінювався особливо, поки чекає потрібної угоди.

Не знаю деталей за альянс, але укрінвестклуб — це спосіб впарити неліквідні активи рітейл інвестору в першу чергу. Вони наче цього і не приховують, але і не особливо акцентують увагу на тому, що вийти з цих інвестицій ніяких нормальних варіантів немає))

З чого ви взяли, що я взяв, що це інвестиційна рекомендація. Це реклама. При чому, в не залежності від того, чи заплатили вам за це. Ви дали платформу і сказали що самі інвестуєте. Реклама саме так так і працює.

Любомире, чому ви не готові рекомендувати купувати окремі акції публічних компаній як консультант навіть в своєму «про» пакеті, бо це супер ризиковано, а при цьому рекламуєте ангельські інвестиції в українські (!) стартапи (!!) для початківців(!!!)? Послідовненько.

Чесно кажучи, я думав що ці чуваки закривають технічну сторону інвестицій — а ля як/де краще відкрити рахунок або на якому сервісі проводити угоди, шо по податковому декларуванні і т.д. А вникнувши детальніше, по факту виявилось, що тобі спеціалісти за 100+ баксів за годину скажуть «йди на IB купуй ETF» в кращому випадку, а інакше до всіляких інжурів відправлять за кешбек. А з тею ж податковою декларацією аж дадуть номер бухгалтера, кек.

Окремим маркером є те, що лідер цієї шаражки розпинався про те, що він залишається в Україні бо вірить в перспективи, а потім матеріалізувався на Делаверщині якимось магічним чином. Напевно показав погранцю фотку з Умєровим, чув від тайсього ТРО що це робоча схема.

Користувався коїном в проді на кількох середнього розміру проектах.

Мантра про проблеми рантайм компіляції максимально теоретична як на мене, і ніякої різниці з даггером не має, просто замість зафейленого білда ловиш рантайм креш відразу після старту, і йдеш фіксити що ти там не прокинув. Якщо у вас настільки складні скоупи, що цей креш може проявитись тільки с специфічних сценаріях посеред якогось флоу — то це не до коїна питання, а до того як ви граф збираєте.

В мене висновок наступний — допоки ви маєте один модуль і котлін-first апку, коїн на порядок краще.
А багатомодульність, в свою чергу, теж така штука, яка має сенс тільки для великих апок з командою в хоча б 8-10 інженерів, або специфічні кейси, коли з одної кодової бази можуть збиратись різні апки (сlient/driver для делівері, наприклад) і тре просто шарити спільні модулі. Фігачити мультимодульність, коли в тебе апка на 10-20 екранів і пару девів — це оверінжиніринг, бо не буде такого, що окремі люди працюють над різнимим модулями, всі робитимуть все.
Але якщо прям вже треба багатомодульність, то тіко даггер з його shenanigans.

Ну і незалежно від фреймворку, команда має мати явно проговорений протокол як що і куди прокидується, бо якщо хтось буде окшттп клієнт в актівіті інжектити, то ніяка магія від такої лапші не врятує.

1. Статистику Китаю перевірити нормально неможливо, більшість данних для кросс-аналізу закриті. Є небезпідставна думка, що її підмальовують.

2. Досить велика частина ВВП Китаю в бетоні (~25%). А це активи, які рухають економіку тільки в період будівництва, а потім лежать мертвим вантажем, майже не даючи ніяких мультиплікаторів. Банкротсво великих девелоперів запустило кризу, яку заливають грошима. І це аукнеться так же само, як і ковідні гроші. А т.я. юань далеко не такий сильний, як доллар/євро, відкат буде більш болісний.

Це канєшна не совок, Китай успішно інтегрувався з капіталізмом, але в цілому китайський ВВП не одне й те ж що і штатівський чи європейський. Наклепати ракет і танків теж бустить ВВП в моменті, але якщо потім ти їх не еспортуєш активно по всьому світу за ринкові гроші — то мультиплікатор в економіці від таких виробів прямує до нуля.

Коли я ще до пандемії був у Відні, у нас з дружиною зародився локальний мемасік «елевен ойро», бо шо шаурмічна, шо ходдожна, шо кав’ярня на двох стабільно обходилась в плюс-мінус цю суму, а щось більш повноцінне з посадкою, типу шніцеля чи рамена, вже на одного.

Олімпіади це шкільна дисципліна, вчителі відбирають та відправляють дітей, яких самі вчать. Скільки дітей на домашньому навчанні в принципі приймали участь у міський/районних відборах? Можу дати зворотній приклад — подивись скільки призерів міжнародних конкурсів з музики займались індивідуально, а скільки вихідці з музикальних шкіл. Я не маю статистики та на 99 відсотків впевнений, що там нуль дітей без індивідуального викладача.

Хороше індивідуальне буде пропорційно дорожче. Бо 1 педагог на 1 дитину, чи на 25 — ну очевидна економіка, чи не так?

При індивідуальних заняттях на освоєння одного і того ж матеріалу треба менше часу, тому дитина або більше знатиме, або менше вчитиметься, тому тут не прям лінійна залежність. Але так, я те ж саме по суті написав. Хороше домашнє навчання це дорого навіть на фоні приватних шкіл.

Так. Але індивідуальне навчання ще більший компроміс, просто в інших аспектах

Дискусійно. Якщо ти про соціалізацію, то це не про навчання. Є багато способів отримати навички і розуміння важливості тієї ж командної роботи, починаючи з командних видів спорту, і закінчуючи походом в ліс з палатками.

Ну наприклад, моя 12 річна донька розмовляє англійською і всі фільми які англійською дивиться в оригіналі

Круто! А наскільки в побуті англійська у ваших краях інтегрована? Бо ту ж російську я теж не в школі вивчив.

Домашня форма навчання не дуже сумісна з умовним Тайландом фулл-тайм, бо вчителі перевірити знання в Тайланд не підуть. Тобто треба буде на кожен прихід літати в Україну. це раз в квартал, кажись.

лонг терм в чому профіт

Очевидно, що хороше індивідуальне навчання більш якісне ніж хороше групове. Не бачити тут профіту треба постаратись прям. Покажи мені хоч одну дитину, яка вивчила іноземну в школі, наприклад. Школа — це компроміс з точки зору навчання, де група йде в темпі середнячка групи, на відстающих забивають, а найкращі учні ждуть поки до інших дійде. Але індивідуальні заняття суттєво дорожчі по часу та грошам для батьків, за виключенням хіба що сімей самих викладачів, ті на горизонтальних зв’язках можуть хоча б грошову частину зрізати, тому переважаюча більшість вибирає компромісну школу, максимум вибравши приватну, де є додаткові фільтри на формування груп, окрім географічного.

Не знаю як там в ельфіях, але в Україні домашня освіта це освіта вдома, а не бознащо. Тобто дитина вчиться по шкільній програмі і здає окремо екзамени і отримує атестат за кожен рік, просто не ходить в школу. А так вона все рівно закріплена за певною школою, і її відвідують вчителі періодично, і їм за це окремо платять. Зазвичай це діти-інваліди, які не можуть ходити в школу самостійно, але, наскільки я знаю, це не обов’язкова умова.

Для номадів є ще варіант приватної онлайн-школи, в яких також можна отримати атестат на виході, і там навіть заняття якісь будуть. З короною, до речі, такі школи стали навіть краще на певний період, бо вони реально вміли в онлайн, на відмінну від традиційних.

Іноді задумуюсь над тим, щоб купити якусь прям вулицю та стати місцевим агробароном. Але потім з’їзжу до батьків, і згадую чому я звалив в 16 років звідти) Хоч мені і не треба в цілому міська інфраструктура прям кожного дня, все таки є різниця жити в субурбії і в 100 км від найближчого великого міста.

Ясно, месьє теоретик і не відстрілює сільського життя надніпрянщини. Десь в карпатах чи бесарабії реалії інші трохи, але відмінності тільки в культурах, які краще ростуть та пасовищах. Тому вангую, що ти максимум приїзжав на літо до бабусі, на цьому твій досвід закінчується. Я описав прям типове хазяйство середніх розмірів на участку в аж пів гектара. Я такий участок зараз можу купити буквально з однієї зп, це ж не про Київську область йдеться з її 2-3к за сотку.

До однієї сотки причепився ти, я тобі втретє кажу, що це різні кейси. Різні розумієш. Не прокормиш сім’ю з однієї сотки з петрушкою та часником, це абсолютно інший кейс.

Арівідерчі кароч.

Скільки ти виростив зерна для муки\хліба\макароні?Скільки виростив рису, гречки та інших каш?
Скільки виростив квасолі, гороху? Скільки виростив соняшинка для олії? Скільки ти виростив птиці та худоби для мяса? Скільки ти надоїв молока та скільки зробив сиру? Скільки ти виростив бакші (диня, кавун)? Скільки ти виростив яблук, бананів, апельсинів, слив? Скільки ти виростив буряка цукрового? Скільки ти зібрав меду? Скільки ти виростив горіхів? Скільки твої кури знесли яєць? Скільки ти виростив картоплі, капусти, огірків, помідорів, броколі? Скільки ти зібрав полуниці, малини, та інших ягід? Скільки ти зловив риби та раків?

як джун в тімі селюків я за сезон приймав участь в вирощуванні кілька тон зерна, около 10 кг квасолі, обміну кількох мішків соняшника на нерафіновіну олію, збирав яйця від двох десятків курей, годував двох-трьох свиней, пас корову, косив і заготовлював сіно, сир батьки продають на ринку, тому його було десь під 10кг на тиждень на піку з 2 коровами, баштан давав кілька сот динь і кілька десятків кавунів(ці погано росли, але ми міняли херсонські на картоплю), кілька тон кормового буряка, 5-10 відер вишні, 5-10 мішків яблука(більшість їла корова, бо одне дерево плодоносило так, що освоїти весь врожай було складно, а те яблуко не зимувало), викопував більше тони картоплі, частково з якої весною догодовували худобу, вибирав огірки/помідори відрами раз в кілька днів протягом десь місяця, качав 40-60 літрів меду, збирав кілька мішків горіхів (доречі бити горіхи і продавати на базарі кашку було моїм першим підробітком, купив собі двд-програвач десь в 2005 за 600 грн з пари мішків горіху), ягоди були по мінімумі, хоча в бабусі була велика плантація млини, і її я теж іноді збирав. Очевидно, це було не з 1 сотки, а з порядка 30 основного городу, половина якого засівалась зерном, окремого берега на 10 соток під сіно і десь 5 соток пасіки/саду, все на напевно найкращому в світі надніпрянському чорноземі, удобреному органічним гноєм від життєдіяльності худоби. 1 сотка під зеленуху то очевидно не про цей кейс, і я явно про це проговорюю, а в тебе змішалось все в одне. Почнемо з того, що купити 40 соток під києвом ніякої сенйорської зп не вистачить, а я не хочу прям далеко від міста від’їзжати, і закінчуюючи тим, що я їбав повторяти той експірієнс. А от на мінімалках в землі покопатись та сад на 10 дерев виростити, це так, чудова отдушина від строчіння коду.

Ви щось своє особисте на мої слова натягуєте. Хотіли макнути гарадского хіпстора в реальність життя історіями про крутіння томатів і чавіння жуків, але я оті томатт садив, поливав, сапав, вибирав, крутив і стерилізував буквально відрами, бо то якраз мої тасочки в дитинстві були. І так, томатний сок домашній на голову вище магазинного. Але знову ж таки, читай про другу роботу.

Мій пойнт простий, здорову їжу можна виростити і готувати самостійно. Це відповідь на те, як багато українців з неайтішної бульбашки живуть на ті гроші, на які живуть. Кейс з умовними 200 баксами — це прям крайність, в якій знаходяться зазвичай пенсіонери. Інші жителі сільського конгломерату комбінують по мірі сил/натхнення/відсутності альтернатив. А так то краще з грошима, ніж без них, з цим ніхто не сперечається.