инверторного генератора.

сцука имеет неслабое потребление при ЛЮБОМ размере цилиндра и соотв. номинальной моще. Это физика ДВС, его тупо невозможно сделать с вменяемыми ТТХ слабее 1 кВт. Поетому если у вас среднее потребление заметно ниже 500 Вт, к генератору нада буфер. Акум с зарядкой, могущие принять в идеале 1 кВт, или хоть 700-500 Вт. Иначе ваш генератор быстро кончится. Маломощные — ок. 200 часов до капремонта и 200 после. И все, неси новый. Ну бензина даже без нагрузки сожрет как 0,5-1 генератора.

Bluetti й Ecoflow — це для буржуїв. Поки Україна не має середньої(краще медіанної) з/п хоча б трохи схожої на європейську — дайош кетай або українське виробництво(а по ходу вже є).

випаровування?

Сірчана кислота не випаровується нижче +200С.
Це коли булькає(заряд вище 14,4(?) В), булька лопає і іноді дає крапельку електроліту в повітря. Вони утворюють т. з. кислотний туман, який невозбранно їсть легені. Гдетотак. Мож., у ньому є ще домішки всякої б/м отруйної хімії з пластин.

схема коли зарядка кидається на клеми акума, і з тих же клем відразу на інвертор, і таким чином коли струм в розетці пропадає то на виході інвертора завжди є.

Це називаєцця «on-line UPS» i використовується, коли треба ultimate надійність і непопадання всяких викидів з мережі на вихід. Інвертор має бути не як в упсі, на 15 хв., а бути здатним тягнути добу напроліт. + контроль заряду акума, на якому в чей час висить працюючий інвертор. Правильно це зробити не дуже просто, але можна. Я знаю людей, котрі серійно таке робили.
Недолік — ККД і потреба у досить потужних силових пристроях (зарядне й інвертор). З зарядним можна викрутитися, з"єднавши послідовно 2-4×12 В акуми і на вихід б/у телекомовського питальника 1+ кВт, який можна взяти занедорого. Тільки якось треба пересвідчитись, що він буде правильно поводитися з акумами. Я для такого робив спеціальний блочок. А ось де ви візьмете інвертор від 48 В — я ХЗ. Бувають такі питальники на 24 В і відп. інвертори, це більш реально.

Красава, напиши, як запрацює. Як давній розробник подібних штук, край не раджу ускладнювати проект і навертати навороти. Якщо хочеш мати працюючу річ за вменяемий час. «та реалізує правильний алгоритм заряду» — опиши будь ласка цей алгоритм заряду, мені цікаво.

«це найнебезпечніше, тому зазвичай використовують ракети» — а у чому небезпека? Наскільки я знаю, турельних кулеметів на КР поки що не ставлять. Що, КР таки мають звичку вибухати, коли їх підстрелять, чи БЧ детонує від 30 мм снаряду? На жаль, по ходу дійсно, щоб поцілити у КР з гармати, треба дистанцію до 100-200 м. І вибух КР на цій відстані досить небезпечний. + ти ще й летиш у цю хмару уламків. Якщо вибухає — є сенс використовувати зенітні снаряди дистанційного підриву. Уламок 30 мм снаряду — це не те, що цілий снаряд, здетонувати ним БЧ важко, а їх купа кришить КР куди впевненіше, ніж сам снаряд. + тоді можна сильно збільшити дистанцію. Тільки зробити такі набої для МИГ29 — це ціла історія :). + по ідеї дальномір і програматор снаряду. Але думаю, за 50-200 M$ це зробити можна.
Як варіант — мож., втулити туди 12,7 мм Browning M2. Все-таки КР — це далеко не СУ25, і 12,7 мм їй теж б/м норм.
Я собі думав, що небезпечно ганятися на МИГ-29 за шахедами, бо у МИГ-29 швидкість звалювання 350 км/год, а шахед летить на 190-200, і біля Вінниці літачок в процесі впав саме через це. Тому на шахеди треба б щось легше і повільніше.
«це на висоті (де розріджене повітря). біля землі (де зазвичай ховаються від радарів КР) — max 1.5M, що збільшує час на перехоплення» Ну так якщо вам треба доганяти КР за 50-100 км, таки є сенс набрати висоту, ні? Можна оптимізувати профіль висоти або по часу, або по витраті пального на кожне перехоплення. А 20 км ви виберете і на 1,5 М. Деякі калібри по ходу теж можуть набирати пару махів, за рахунок потужного ТРД. Але через витрату солярки далеко так летіти вони не можуть. Тому зручніше перехоплювати КР на значній відстані від потенційних цілей. На відміну від ЗУР, літак може робити багато дешевих спроб, коли є час. Ну і час повітряної тривоги зменшується. І ще цікаво, чи видно вихлоп КР у тепловізор, і з якої висоти.
За НУРС Гидра — ну я бачив макет для С-8, здається, КБ Луч, і теж лазерний, з таким смішним кільцевим крилом на носі. По ідеї, якщо замінити там датчик лазера на тепловізор за пару кілобаксів і додати трішки мізків, воно таки наведеться ззаду на гарячий вихлоп КР. І жодного охолодження матриці не треба. APKWS з літака по КР — це було б цікаво, але треба розумна автоматика, що тимала б КР у прицілі, з балістичним обчислювачем, щоб вести ракету по оптимальній траекторії. І ще треба добре тримати саму ракету при нестабільному літаку. Тобто наземна система може обійтись без відновлення захоплення ракети, що втікла з променя, а авіаційна — ні.

Не, титанат по ходу ще круче. Ну 2 Ач банки VTC4A Макіта ничтоже сумняшеся заряджала по 9 А кожну, з продувкою. Сам бачив. Звісно, не до кінця, після 70-80% струм падав, але літій нормально терпить неповний заряд. І в генераторному буфері добивати до повного його нема сенсу. Скільки таких циклів банки мали витримати — то питання. Думаю, 100-150, 200 за щастя. Свинець — так, для такого буфера мало придатний. Навіть якщо ви використовуєте в норм. режимі тільки верхніх 20-30% його ємності — його треба добивати малим струмом. Бо книжка пише, що скільки-небудь недозаряджений свинець досить швидко деградує. Але, як кажуть, на безриб"ї можна і його. Плюс — маєте нижніх 70% ємності як аварійний запас. А так щоб таке будувати, для оптимізації треба рахувати капзатрати на кожен кВт вхідної потужності та ізнос на кожну кВт-год пропущеної енергії. Підозрюю, що титанат буде найвигідніший.

Ну як Вам сказати? В умовах пропажі розетки, коли 220 В треба для роботи, окупність зовсім третя. Майже кожен магаз у нас завів собі по генератору. Видимо, вирішили, що окупиться. У ТЦ якось користуються колективно. Цікаво, як вони там ділять витрати. Навіть в Сільпі коло нас вчора нарешті завели собі якесь автономне живлення, на третій місяць. Таке живлення треба тоді, коли працюєш і нема мережі, і замінити тут паливний генератор сонце і вітер можуть далеко не завжди. Тобто вони, канешно, не зайві, але для підстраховки генератор необхідний. Окупність сонячних панелей по мережевому тарифу — це коли ви зливаєте генерацію в розетку, у вас її приймають і враховують, чи як мінімум(гірший випадок) компенсуєте нею частину свого споживання.

Не, я втік зі школи. Ок.

«сотка на годину паливо, плюс ще триста амортизація самого гєни.»
Ну мені казали, що ресурс ширпотребовського генератора 600 годин. Почитав — від 13-15 тис. гр. 2 кВт. Якщо цьому вірити — амортизація виходить від 30 гр/год.
Я вважав собі, що ККД десь 2-3 кВт генератора 0,2. По 33 МДж/л це 0,55 л/кВт-год при повному навантаженні і 1,1 л/год для 2 кВт. Холосте споживання — наче 0,5-0,6 л/год. + Ну нехай у нас навантаження 1 кВт, тоді мож. 0,9 л(50 гр.)/год, + 30 = 80 гр/кВт-год, а при 2 кВт —
1,1*55+30=90,/2=45 гр./кВт-год. Я десь сильно помиляюсь у вихідних даних? Може, насправді ресурс 300 годин, а ціна 18 тис. гр. Це 60 гр/год., + 50-60, /1-2 = 110-60 гр/кВт-год. Капець. «Золоті кіловати))» — ну таки да. Як бачим, при малій потужності навантаження ганяти генератор край невигідно. Тому я давно пропоную буферизувати його енергію важким упсом, що може взяти зарядну потужність хоч в половину номінальної потужності генератора. Ресурс точно зекономить. Тільки акумулятори мають бути літієві або ліфер, хоча лише на 1 рік може бути вигідний і свинець. Якщо вітряк дає малу потужність, або не всю добу, буфер теж треба.
Щоб стверджувати за окупність вітряка, треба мати статистику вітру в конкретному місці, графік «вітер-потужність» для конкретного вітряка, + як накладеться виробіток на необхідність у автономній енергії. А якщо мережа у вас є, важко передбачити, коли вона пропаде. От у вас пропала мережа, акумулятори сіли, а сонця і вітру нема. Що ви будете робити? Запустите генератор. Якщо мережі нема в принціпі, а вітер за прийнятний час окуповує вітряка порівняно з генератором — тоді варто. Бо мож., воно Вам треба не більше, як на 1-2 роки. Тоді вітряк не окупиться. Якщо добре продасте — інша справа.

Смарт-резистори — прикольне збочення, ніколи не чув :). То на пост. струмі ці смарт-резистори коротитимуть все. Я б поставив посл. йому 100-220 кОм, і нехай тягне 2,2-1 мА, 0,5-0,22 Вт. Я міг би обійтись і без переходів через 0, контролюючи вхідний струм напр. по відкриванню діодів випрямного мостика. Тільки це не дуже просто, видимо доведеться передавати сигнал ВВ ключам парою оптопар. Зате на пост. струмі працюватиме. Закриті обидва діоди полумоста — ВВ ключі відкриваються і вмикають по 100 кОм на розряд тих конденсаторів.

Газенваген? Антиресно. Не, я таке не пропонував, я ж писав про 2-трубний теплообмiнник. Ставиться прямо на вихлоп циліндра, без всяких глушників, інакше швидко падає ефективність. Дуже гаряча труба дуже швидко скидає теплову енергію, тому любий патрубок від циліндра до обмінника треба теплоізолювати, на 500-600С.

Решпект діду, як мінімум він напрацював досвід.

В Бучі придалася б купа замаскованих керованих по оптоволокну вистрибуючих мін, + засоби спостереження, щоб підривати їх, коли поряд достатньо цілей.

Цікаво. Тільки незрозуміло, чому не один великий. Може, якраз через шум?

І ще посадка біля будинку з того боку, для шумопоглинання.

«вітряною станцією» — по Україні практично нема вітру, годного для малих вітряків. Робитиме до пари тижнів на рік, порівяно з бензиновим генератором мабуть окупатиметься 20 років.
Біля великого вітряка жити неможливо — шім і вібрації, це приблизно як аеродром.

Тоді треба мати зо 4 «гарпуни» в трюмі, а то у москалів є трохи кораблів.

«ЖК Diamond Hill» — по ходу київський ринок нерухомості впав сильно і надовго. Об«єктивна реальність, шовихочте. «то Версаль би мене ціклом влаштував» — витрати на обслуговування — як на утримання танкового батальйону :).

Якщо купувати ППО за свої гроші, проти КР я б вибрав 10-20 МИГ29 чи типу того, з засобами виявлення — 2-3 РЛС. Ще б локаторний дрон типу АВАКС, але зараз у продажі нема. З ПКР(1 км/с) Х22 і Онікс, і балістичними типу Іскандера/Кинжала складніше, є надія, що справиться NASAMS етс. Звичайно КР запросто розстрілюються з штатної гармати МИГ-29, це найдешевше. Злітати за 200-300 км за КР для нього проблеми не складає, швидкiсть десь до 2,2 М. За виліт 1 літачок може збити з 5 КР.
КР — дуже проста ціль і для авіаційних ракет, так що можна б пускати не нормальні по 400 к$, а щось таке занедорого, типу перших Sidewinder, зроблених на базі НУРС Гідра. Причому якщо пуляти ззаду, то охолоджуваної ГСН не треба, це сильно здешевлює.