Безкоштовна онлайн-конференцiя з Python від fwdays. 14 грудня. Реєструйся!
×Закрыть
программист
  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    За фоматом можна було порекомендувати тільки 5 книг :) Є ще багато чудових і цікавих книг, які фізично не могли потрапити до цього переліку, і SICP — безумовно, одна з них, але не моя улюблена.

    Поддержал: Vitaliy Kotlyarenko
  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    Ну, на це питання складно от так відповісти всеохопююче. Бо велика частина відповіді лежить в психологічній та соціальній площині.
    Якщо говорити суто про «технічну» частину: CL — більш стабільна та відточена мова з декількома якісними реалізаціями (з опен сорс — SBCL), які генерують досить швидкий нативний код (одні й тіж програми, написані на різних динамічних мовах, як правило, будуть найшвидшими саме в CL реалізації) і найбільш просунутим інтерактивним середовищем розробки. Мої програми на CL працювали з достатнім рівнем швидкодії у досить навантажених серверних сценаріях, в яких той же Python чи Clojure, мабуть, не змогли б задовольнити вимогам швидкодії. Втім, є сценарії (напркилад, низькорівнева real-time обробка), в яких CL не дає достатнього контролю для оптимізації (є приклад стартапу Teclo, які намагались реалізувати в CL власний мережевий стек для оптимізації мобільних мереж, але змушені були таки перейти на C++). В той же час, екосистема бібліотек в CL в деяких випадках відстає (іноді доводиться самому трохи влазити і доробляти, хоча це і буває цікавим :). Основна технічна перевага Clojure — це гарна інтеграція у Java-платформу (звісно, там, де це потрібно) і, відповідно, легших доступ до великого набору бібліотек Java екосистеми. Якщо говорити про інші цікаві технології Clojure, то всі вони або є в CL, або досить легко можуть бути відтвореними в ньому при потребі, а от навпаки — не завжди. При цьому, звісно, Clojure трохи більш «елегантна» в тому сенсі, що в CL є деякі артефакти його історичного розвитку, які можуть дратувати, хоча це і поверхневе, на мою думку, і не сильно впливає на загальний досвід використання. Накінець, суттєвою різницею на стику технологічному та соціальному є те, що Clojure як мова розвивається, а CL — ні (і не буде). В залежності від контексту та ваших преференцій це можна розглядати і як недолік, і як перевагу. Перевага в тому, що програми, написані 15 років тому, все ще спокійно запускаються і працюють, а розвивати потрібні можливості цілком можна на основі існуючого стандарту (в бібліотеках та всередині реалізацій), але і недоліки в цьому, звісно, теж можна знайти.
    Якщо ж говорити про нетехнологічні моменти, то тут можна легко піти у бік холівару. Звісно, з точки зору зовнішнього сприйняття, використання Clojure може бути подане як рішення взяти перспективну нову технологію, в той час як CL виглядає як мертва мова (хоча це, звісно, не так: на ньому продовжують цілком успішно програмувати у Гуглі і ряді інших компаній, є певна достатня кількість ентузіастів у світі).
    Загалом, CL як екосистема — дуже не типова. Вона, так би мовити, найбільш децентралізована і демократична серед усіх мовних спільнот. Навіть, мабуть, це можна назвати анархічною спільнотою. Тому її розвиток відбувається трохи за іншими законами, які треба зрозуміти, звикнути до них і прийняти, або буде не комфортно :)
    Тобто, якщо обирати CL для свого проекту, треба розуміти, що не так багато людей це підтримають і зрозуміють, і ще менше будуть готові до нього долучитись у разі потреби розвивати команду...

  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    Ну, вот этим и нужно было, наверно, ограничится: что вам, просто, не нравятся кришнаиты. Но, согласитесь, это вовсе не относится к «Бхагават Гите» (кстати, одной из примерно 80 томов переводов и других книг Прабхупады). И это явно не уровень аргументации для человека с высшим философским образованием. Получается, с одной стороны голословные утверждения про «сектантскую адаптацию», подкрепленные только сомнительными трактатами Дворкина (тот еще сектант, кстати), а с другой — мнение профессоров из Беркли и Принстона...

    Поддержал: Viktor Sovietov
  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    Это, просто, демонстрация вашей противоречивой логики (которая, в принципе, простительна человеку, воспитанному советской системой образования). Поясню. Согласно вашей логике, изначальный текст произведения и перевод носителя языка (чья атворитетность подтверждена многими учеными) является отсебятиной, а перевод человека, который никогда не был в Индии и, возможно, как часто бывает в нашей школе перевода, даже не знает толком языка, а переводит по подстрочнику, нужно считать эталоном. Также согласно вашей логике можно называть кого-то сектантами (довольно сильное утверждение, согласитесь) основываясь на не научном и не проверенном источнике (в то время, как ни закон, ни другие более авторитетные источники таких утверждений не делают). Ну, а Emeritus Professor в Беркли или Принстоне для вас — это просто препод в каком-то ПТУ :D Кстати, если вы умеете пользоваться Гуглом и не лукавите, то легко найдете про профессора Аткинса на сайте университета: www.princeton.edu/...​meritus-princeton-dies-91 Разумеется, вы также найдете эти цитаты на сайте, посвященной книге, как и на сайте книги Practical Common Lisp вы найдете отзывы на эту книгу: www.gigamonkeys.com/book/blurbs.html

  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    Ну, смотрите, во-первых, вы пишите об исходниках, а потом говорите, что „естественно” лучше почитать перевод (который, очевидно, не является исходником). Потом вы приводите далеко не академический трактат Дворкина как авторитетный источник, но затем утверждаете, что вольная адаптация — это плохо и нужно придерживаться академичных источников. Ну ок, вот есть несколько цитат от академических профессоров, которые подтверждают качество именно указанного перевода:

    I am most impressed with A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupada’s scholarly and authoritative edition of Bhagavad-gita. It is a most valuable work for the scholar as well as the layman and is of great utility as a reference book as well as a textbook. I promptly recommend this edition to my students. It is a beautifully done book.
    —Dr. Samuel D. Atkins, Professor of Sanskrit, Princeton University
    There is little question that this edition is one of the best books available on the Gita and devotion. Prabhupada’s translation is an ideal blend of literal accuracy and religious insight.
    —Dr. Thomas J. Hopkins, Professor of Religion, Franklin and Marshall College
    The scholarly world is again indebted to A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupada. Although Bhagavad-gita has been translated many times, Prabhupada adds a translation of singular importance with his commentary.
    —Dr. J. Stillson Judah, Emeritus Professor of the History of Religions and Director of Libraries Graduate Theological Union, Berkeley, California
  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    bhagavadgita.ru

    а где там, собственно, исходники? Т.е. оригинальные тексты, а не переводы? ;)
    На счет сект и т.п.: не думаю, что это тот форум, на котором стоит обсуждать эти темы. Если хотите, можем обменяться мнениями в личном общении...

  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    Если вы загляните в книгу, то увидите, что там как раз есть исходники (оригинальный санскритский текст и пословный перевод). А какое издание «исходников» Бхагават-Гиты вы читали, можете дать ссылку?

  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

  • DOU Books: 5 книг, которые советует Всеволод Дёмкин

    Не понял, это шутка, тонкий троллинг или что-то другое. Так или иначе, в качестве оправдания могу сказать, что K&R уже рекомендовали: dou.ua/...​/articles/dou-books-rssh ;)
    (Кроме того, я ее не читал, поэтому не могу ничего сказать ни за, ни против. Это если интересен именно каминг-аут...)

    Поддержали: Vasiliy Sobol, minodvesP Vasya
  • Анонс lang-uk: створюємо умови для повноцінної обробки україномовних текстів

    Вітаю, я думаю, найкраще звернутись з цим питанням до Василя Старко, який є головним упорядником корпусу: www.facebook.com/vasyl.starko

  • Алгоритмика. Продвинутый курс

    Основная литература — блоги и, в целом, интернет. Из книг наиболее используется Skiena, Algorithm Design Manual. Задания, в онсовном, не из литературы. Вот здесь материалы предыдущей итерации: github.com/vseloved/prj-algo2

  • Анонс lang-uk: створюємо умови для повноцінної обробки україномовних текстів

    цікаво, а як краще всього зв’язатися?

  • Анонс lang-uk: створюємо умови для повноцінної обробки україномовних текстів

  • Анонс lang-uk: створюємо умови для повноцінної обробки україномовних текстів

    Поки що так — github.com/...io/blob/master/support.md

    Поддержал: Sergii Voloshyn
  • Анонс lang-uk: створюємо умови для повноцінної обробки україномовних текстів

    а вже є бажання перевести гроші?

  • Реконструкция технического образования

    Та ні, людина вчиться і змінюється все життя. Можна навіть у длорослому віці опанувати якісь складні фізичні навички, хоча і ціною надзусиль. Все залежить від бажання.

  • Реконструкция технического образования

    Собственно, анализу (части из) этих причин и посвящена статья. Одна из компонент низкой заинтересованности студента — перегрузка, другая — отсуствие права выбора, треья — низкая культура учебы в нашем обществе. Ну и, разумеется, плохие преподаватали — тоже

  • Реконструкция технического образования

    Ваша гипотеза опровергается моим личным опытом: я, в принципе, давно по работе имею отношение к тому, что преподавал, но это не вызывало особой заинтересованности у большинства студентов

    Поддержали: anonymous, anonymous
  • Реконструкция технического образования

    Ну, це трошки інша гуманітарка. Розвиток цих т.зв. «софт скілів» можна вбудовувати в сам процес навчання. Наприклад, ніхто не заважає приділяти увагу (як на рівні вимог, так і підтримки з боку викладачів, в тому числі і виділених спеціально для цього) тому, щоб якісно презентувати курсові проекти, виконувати командні проекти і т.і.

  • Реконструкция технического образования

    В этом списке много разного. И притча во языцах «rocket science» (хотя, говорят, что не такой уж он и сложный, как принято думать) и такие вещи, как аэронавигационные или геоинформационные системы, которые точно не сложнее computer science

← Сtrl 123456...12 Ctrl →