Захоплююся людьми, яким вистачає розуму і особливо стійкості нервової системи, щоб продуктивно використовувати Linux на домашній машині. Щоб вправно і швидко переборювати різні проблеми, які з’являються знов і знов. Я, на свій сором, за роки користування цією ОС так і не досяг такого рівня.
Респект, тезко.
Виявляється, на Україні є ціла мережа курсів, де викладають програмування дітям на волотерських засадах: codeclub.com.ua.
Якщо хочете відчути щось подібне до того, про що пише автор — приєднуйтеся! Я — вже :)
Як людина, в якої було крісло Kulik абсолютно згоден з автором. Це — низькоякісне сміття, яке через рік-два починає люфтити у всіх механізмах і по факту стає гіршим ніж нове найдешевше крісло з Епіцентру (яких можна купити десяток за ціну Куліка).
А ще я дуже радий що ви все-таки придбали крісло kreslalux.ua, бо я в свій час брав у них крісло на тест-драйв, сидів цілий день в магазині, шукаючи ідеальне, але так нічого й не придбав. Своєю рекомендацією хоч якось віддячив за приділений мені тоді час.
kreslalux.ua
У них досить таки непоганий асортимент в шоурумі
А ще дуже допомагає поволонтерити на заходах для дітей із особливими потребами. При спілкуванні з їхніми батьками (дуже мужніми і морально сильними людьми) розумієш як важливо радіти кожному новому дню. І що ніяких проблем в твоєму житті немає, а час від часу бувають лише дрібні неприємності.
Кількість грошей і наявність речей, які за них можна купити не гарантує щастя. Цікаво, що їх ще треба навчитися правильно витрачати, щоб результат дійсно приносив відчуття задоволення від життя, і на цю тему люди книги пишуть. Ось одна хороша:
Happy Money: The Science of Happier Spending.
Взагалі зациклювання на матеріальних благах і порівнянню себе з іншими — надійний і науково підтверджений шлях у прірву. Рекомендую глянути на курс A Life of Happiness and Fulfillment і книгу написану по його мотивам If You’re So Smart, Why Aren’t You Happy?. Зокрема розділ «The 2nd sin: Chasing superiority».
Особисто мені в складні в емоційному плані моменти допомагає сам процес читання книжок, бо він дає можливість вийти із метушні, мозок перепочиває від стресів, з’являється стимул підняти голову із рутини і подивится вперед.
Цікаво, а читають теж на англійський манер? Тобто notebooków -> [ноутбуков]?
Ну чому ж? Я просто маю на увазі, що не пропонував бігти й вигадувати нові слова для усіх підряд понять із IT-сфери. Але можна принаймні спробувати знаходити відповідники для більш загальних речей (як от «таск»).
Для наочності наведу приклад. Ось ви вжили слово «чушь», хоча багато хто в IT-середовища сказав би «bullshit». Обидва слова близькі по смислу та емоційному забарвленню, тому я схиляюся саме до першого варіанту, необхідності в прямому запозиченні немає.
А взагалі ніхто ж не може заборонити комусь використовувати будь-яку лексику, якщо вона тільки не є образливою для оточення. Ну а всі ми, учасники цього сайту, легко зрозуміємо про що йде мова, коли почуємо будь-який варіат: хоч «собака», хоч «at», хоч «равлик».
Про компілятор — аналогія цікава, однак особисто я з нею не зовсім згоден.
В любой науке/ отрасли знаний есть свой профессиональный лексикон, и никто в угоду того кто не шарит отказыватся от него не станет.
Згоден, я такого й не пропонував.
Кроме того, эти самые статьи лучше всего писать на английском, чтобы все проблемы расстворялись сами собой.
Хто ж забороняє?
Про формули — це трохи інше. Їм відповідають імена змінних, ключові слова, фрагменти коду і т. д. Використовувати для цього кирилицю, звичайно ж, не варто.
В такому випадку не зовсім зрозуміло як вимовляти слова записані латиницею. Саме тому в офісах чуємо «Ява» — «Джава», «Генту» — «Дженту».
Крім того як бути тут з лінгвістичної точки зору? Не розширювати ж українську абетку латиницею.
Ми при перекладі Gitlab зійшлися все ж на прямому запозиченні «коміт», бо слово передає досить таки специфічну операцію. Крім того воно достатньо технічне, щоб попасти в категорію сленгу.
До речі долучайтеся: crowdin.com/project/gitlab-ee/uk :)
+100500, але по третій категорії я все ж запропонував би транслітерацію, бо суміш латиниці та кирилиці читається досить таки складно, а вимовляється ще складніше, адже в англійській мові пишуть «Ліверпуль», а читають «Манчестер»)
Їм простіше, бо в них також латиниця
Ну, без глибокого розуміння рідної мови марно намагатися вивчити іноземну. Роздуми про те які терміни вживати в тій чи іншій ситуації якраз такому розумінню сприяють (на відміну від механічного копіювання з інших мов).
Звичайно, в робочій дискусії часто ефективніше використовувати професійний сленг («віра», «майна», «коміт»). Але коли ми пишемо статті і книги, варто принаймні спробувати пошукати влучний переклад для більш-менш загальновживаних слів, як наприклад «майлстоун». Тим більше, що часто він існує.
Найголовніше те, що навіть у такій складній ситуації Ярема та Євгенія не втрачають оптимізму. Значить все обов’язково буде добре.
Дякую за змістовну відповідь!
Дякую. А хто був прораб і яка вийшла ціна за квадрат? В кошторис вписалися?
Можна відповісти особистим повідомленням.
Коли користувався Linux на робочому стаціонарнику із JVM, Docker, Intellij Idea, браузером, та чат-застосунками, то проблем вважай не було: бо працювало швидше, ніж Вінда і логічніше, ніж Мак.
Вдома користувався ноутбуками, але частина проблем повинна бути актуальною і для стаціонарників. Якщо коротко, то життя було сповнене несподіванок:
— Я не міг знайти достятньо якісний потрібний мені софт. Наприклад любительських відео- і фоторедакторів, який працювли би на рівні iMovie і Mac Photos, або файлового менеджера рівня Nimble/Total Commander
— Вбудований мікрофон працював погано
— Я ніколи не знав чи прокинеться ноутбук коректно після сну. Тому на практиці завжди вимикав.
— Непередбачувана робота із залізом. Підключення до незнайомих проєкторів і принтерів завжди було для мене випробуванням долі
— Не зовсім чисте встановлення нових релізів дистрибутивів. Час від часу при цьому щось збивалося. Тому на практиці в таких випадках перевстановлював систему з нуля