Це російська пропаганда кладе 2 роки бруківку (+ іншу ...вку) та ремонтує тролейбусні зупинки по всій Україні замість того, щоб займатися наприклад ... оборонними укріпленнями на фронті?

Це російська пропаганда проводить розважальні івенти та музичні концерти з танцюльками, випивульками та реготульками в Києві?

Це російська пропаганда паскудно ставиться до поранених в госпіталях та лікарнях деяких міст України?

Після жахів в Молдові в 1992 році та війні в Грузії (Абхазії) в 1992-93? Рілі?

Тобто, подивилися західні військові «експерти» на те, що росіяни накоїли в Тірасполі, Молдові та Гагрі, Абхазії (очолював звірства росіян в Грузії відомий чеченець Басаєв, який тоді воював за рашку), і вирішили рекомендувати українцям роззброюватися та віддавати зброю ... росіянам (це ж логічно, кому ж ще!?) в обмін на потужні «гарантії безпеки» Заходу?

Зараз переглядаю архів новин УТН (колись основна передача новин на УТ-1) з 1991 до 1999 роки. Там регулярно розказується про те як США та західні «партнери» вмовляли Україну розброюватися в обмін на обіцянки безпеки.

Зокрема цим активно займався держсекретар США Воррен Крістофер з 1993 по 1997 роки.

Станом на 1991 рік населення України складало 52 млн.
В 2001 було 48,5 млн. В 2021 було десь 35 млн.

Яке населення зараз? Чи є хоча би 30 млн?
Місто Ізюм, до 2022 населення 50 тисяч. Зараз десь 1,5 тисячі.
По Херсону, Оріхову, Куп’янську ситуація аналогічна.

Буде добре, якщо кожен українець купить карту (атлас) України з демографічними показники по областям, містам.

Можна припустити, що рекрутер вже знає «рівень» цього кандидата, бо пам’ятає його ім’я з минулого.
«Чорний список» неофіційно існує в багатьох організаціях. Там відхиляють кандидатів просто по імені та прізвищу (навіть якщо там хороше, професійне резюме). Але цього публічно вам ніхто не скаже.

Конкурс рефератів серед інноваційних та патріотичних бізнесів колишніх регіоналів?

Те, що жінки не воюють, напевно, це нормально та правильно.
Але чи жінки турбуються про військових в госпіталях, в сфері харчування та побутових потреб (прання, прасування, прибирання) — це питання.
Там в госпіталях, напевно, є проблеми та потреба.

А хіба рабство вже відмінили?
В ращці, в КНДР та ще одній взірцево демократичній державі рабство все ще досі (де-факто) існує.

Цікаво, як часто (регулярно) доу-жінки та українські феміністки відвідують (допомагають) шпиталі та лікарні, де лікують сотні військових чоловіків?

Там можна (?) побачити та відчути ситуацію з гендерною рівністю наживо.