Щасливий молодий ІТшник в компанії досвідчених менторів після старту стажування у мінцифрі:
i.imgur.com/nrLau5c.jpeg

Грайтеся словами скільки Вам заманеться. Але називати брехнею та збоченням теорію походження російської мови, яку ви не підтримуєте — це або хамство або невігластво.

Ось ще одна науково-популярна стаття:
www.pravda.com.ua/...​ticles/2006/09/6/3152582
Цитата:
«Слов’янськість російської мови могла утворитися трьома шляхами: або завдяки в’ятичам і радимичам, або через вплив князів і слов’янських переселенців з Київщини, або третім шляхом — завдяки адаптації місцевим фінсько-слов’янським населенням штучної церковнослов’янської — або так званої старослов’янської — мови, яку використовували в релігійних службах та в адмініструванні.

Більшість українських вчених упевнена, що російська мова сформувалась насамперед саме третім шляхом — за рахунок адаптації місцевим населенням церковнослов’янської мови, насаджуваної церквою та владою. Хоча не слід применшувати й роль слов’янських переселенців у первинному впровадженні церковнослов’янської мови в Росії.»

Ви вважаєте себе більшим авторитетом в мовознавстві ніж Палій? Ок, але я можу з цим не погоджуватися. І вважати що правий Палій а не Ви.
І скільки б Ви не вживали епітетів на кшталт: «брехня», «збочення» і т.п. переконливішим Ваші аргументи від цього не стають.

я нічого не ретранслюю.

ось цитата з української вікі:
uk.wikipedia.org/...​i/Історія_російської_мови

«Російська літературна мова є відносно спорідненою з церковнослов’янською мовою, слова церковнослов’янського походження складають ледь не половину всього словникового запасу російської мови.»

Ось посилання на науково-популярно статтю:
www.unian.ua/...​alasya-rosiyska-mova.html

Цитата:
«Мабуть, некоректно взагалі говорити про запозичення чи асиміляцію слов’янізмів у російській мові, оскільки процес проникнення їх у мову тотожний її еволюції. Інакше кажучи, якби не було старослов`янської — не було б і російської.

Радянські науковці чомусь „соромилися“ визнати той факт, що православ`я зіграло вирішальну роль у формуванні російського етносу. Вивчення генезису мови як віддзеркалення розвитку культури й становлення етносу допомагає відновити не зовсім ясну картину консолідації різноетнічних елементів у російський етнос.

Ще академік Олександр Шахматов на початку минулого століття підкреслював, що російська мова з`явилася внаслідок взаємодії церковнослов`янської мови зі східнослов`янською в Києві. Тобто, якщо називати речі своїми іменами, російська бере свій початок в українізованій слов`янській — книжній мові Х — XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.»

Те що я спрощено описав в коментарях — наукова теорія походження російської мови.

Ви притримуєтеся іншої теорії походження російської мови ніж я? Ок, але для чого займатися хамством?

ок, я вважаю що брешете Ви. На цьому думаю нашу дискусію можна закінчувати.

Наскільки я знаю, «володіти мовою» включає в себе поняття «розмовляти», «вміти виразити думки», «складати тексти» мовою якою володієш.

Сучасна російська і створена на основі церковно-слов’янською, бо розмовна мова в Росії дуже відрізнялася від регіону до регіону. Уніфікація мови була можлива тільки на основі якогось залальновідомого і загальновживаного діалекту. Таким діалектом була тільки церковна мова.
Та ж церковна мова вживалася в Україні в якості мови письма, деякими людьми (священниками наприклад) і в усному мовленні. Але Україна за своєю природою була набагато більш унітарна ніж Росія, мова майже на всій території була близькою, житель поділля цілком нормально міг розмовляти з жителем слобожанщини живою розмовною мовою, а не церковною. Але церковну всі освічені люди знали і вживали.
Це якщо пояснювати спрощено.

Я знаю кількох киян, з вищою освітою, які не вміють розмовляти українською. Правда їм за 50.
Зі мною на курсі вчився хлопець з донецька. Він доповідь не вмів нормально українською зробити навіть маючи повний текст перед очима. І це вже на 4-му курсі. До сих пір памятаю його «... з году в рік» і т.п. Але це було досить давно. Я закінчив ВУЗ в 2002-му. Може зараз ситуація набагато краща.
В нас в компанії працює хлопець з Харкова, трохи за 30 років. Я від нього українською слова ні разу не чув. Запитаю при нагоді чи розмовляє він українською.

Справа не в тому що російська мова власність чи не власність Росії. Звичайно ні. Як і англійська не власність англійців і нею спокійно на свій розсуд можут користуватися інші народи.
Але наприклад, хоча англійська в Індії є другою державною і нею в бізнесі та і в повсякденному житті користуються мільйони індусів, вона не є рідною для індусів. Це мова бувших колонізаторів.
З російською в Україні інша ситуація. Пра-російська була присутня в Україні ще до того як росіяни і українці розділилися на різні народи і використовувалася як мова церковна і мова писемності весь час існування України. Остання півтора-два століття російська стала розмовною мовою в містах на більшій частині території України.
З іншого боку, англійська в Індії не загрожує існуванню наприклад хінді, а російська існуванню української таки загрожує. Українська є неконкурентною у порівнянні з російською. І не тільки через величезний культурний вплив Росії. Навіть якщо відкинути сучасний фактор культурного поля РФ, українська в силу історичних обставин на території самої України є менш популярною і менш розвиненою в багатьох сферах. Без преференцій з боку держави українська буде зникати. Варто просто подивитися на приклад Білорусі.
Стосовно необхідності українізації.
Російською в Україні не володіють хіба що в деяких глухих селах на заході. Можна сказати що володіють всі. А українською часто не володіють навіть відносто освічені жителі міст в східних регіонах. І українізація потрібна не в тому сенсі щоб громадяни перестали користуватися і забули російську, а в тому що вивчили українську. Володіння обома мовами всіх громадян зробить суспільство більш цілісним і стійким до спроб РФ зруйнувати нашу державність і ідентичність. Хоча тут вже питання наскільки українським громадянам потрібна окрема ідентичність і власна державність.

Ви пишете:

українська мова та англійська мова

але

московський язик

 З моєї точки зору це вже хамство.
Так само коли я чую від російськомовного «малороссийская мова», «западєнская мова» чи щось таке то я спиймаю це як хамство і бажання принизити.

Мене, як україномовного, ніколи не дратувала власне російська мова. Більше того, я вважаю що російська не є чужою для України і українців, пра-російська (старослов’янська, староболгарська) була присутня в Україні з часів хрещення або й раніше. В значній мірі саме вихідці з України були творцями сучасної російської мови.
І люди які спілкуються зі мною російською мене ніколи не дратували і не викликали неприязні. Але, якщо російськомовний висловлював зневагу чи презироство до української, то моє ставлення до такої людини ставало різно неприязним і російськомовність вже починала викликати негатив.
Я веду до того, що автору статті варто не бути неадекватом і не висловлювати хамство до мови мільйонів своїх співгромадян. І боротися не проти російської, а за розвиток і розповсюдження української.
Більшість російськомовних громадян України, особливо молодшого віку, цілком спокійно чи позитивно ставляться до української, і навіть погоджуються на необхідність українізації і певних преференцій для українсткої мови (ми можемо бачити, що приклад Володимира Кожаєва як українофоба є відносно унікальним на DOU). Але неадекватна реакція на російську, зневага і презирство до російської мови, може виликати в російськомовних цілком зрозумілу рекцію неприязні до української мови і україномовних.
Українізація повинна бути спокійною, ввічливою, продуманою, комфортною для тих кого українізують.
І головне — українізація заради України, а не Україна заради українізації.

ТС, ось гарне завдання для сіньорів на співбесіді:

console.log(
(![] + [])[+[]] +
(![] + [])[+!+[]] +
([![]] + [][[]])[+!+[] + [+[]]] +
(![] + [])[!+[] + !+[]]
)

хай за 15 хвилин вирахують що виведеться в консоль і пояснять чому:)

Прошу.
Якщо будуть побажання стосовного того, що варто освітити в роботі mongoDB — пишіть. Постараюся відповісти або в коментарях або, якщо тема об’ємна, в окремій статті.

Можливо я помиляюся, але мабуть замість

Contains(y)

повинно бути

Contains(y.id)

Але ок, тепер Linq запит виглядає лаконічним, хоча навряд чи значно ефективнішим ніж мій.
І все ж питання, чому Ви наводите приклад .NET, якщо стеком може бути наприклад Ruby+MongoDB ?
Щодо методу монте карло і пробації — дякую за інфу, ознайомлюся.

1) З чого Ви взяли, що вхідний масив і масив units повинні мати однаковий розмір для проходження умови вибірки?
2) В першому реченні сказано, що це стання пізнавально-розважальна, для того щоб краще зрозуміти як працюють вибірки в mongoDB. І це для тих, хто використовує монгу.
Щодо практичного застовування — людина яка ставила питання на каналі дякувала, і казала що в них все працює чудово, документи швидко оновлюються по умові фільтрації. Мабуть той об’єм даних і структура документів для яких це рішення застосовується не призводить до проблем зі швидкістю. І звичайно для кожного випадку потрібно індивідуально підбирати схему, при необхідності доповнювати структуру документу і будувати відповідний запит.
І я взагалі не розумію, чому Ви наводите приклади коду на .NET, якщо рішення запропоноване мною може бути цікавим для зовсім іншого стеку технологій.

Зачем это все.

Тим хто використовує Монгу може бути корисно. Ну і задача сама по собі цікава з точки зору вирішення в mongoDB.

var docs =_dniproDbClient.GetWhere(x => x.Units.Length == testArray.Length)
.Where(x => x.Units.All(y => testArray.Contains(y)));

Ну і чим це краще ніж:

db.collection.find({
units: { $not: { $elemMatch: { id: { $nin: inputArray } } } }
})

Ця програма ще попереду — коли Офіс Президента відкриє курси по підготовці програмістів. А потім Найвеличніший прозвітує, що завдяки цим курсам кількість ІТшників зросла на 12% за рік.

«Цифрові перемоги допоможуть Україні вже восени цього року увійти в режим „без паперів“. Важливо, що Президент Володимир Зеленський та Уряд Денис Шмигаль підтримують цифрову трансформацію України. Ми разом будуємо цифрову країну та хочемо зробити її найзручнішою для життя та бізнесу.» © Михайло Федоров.

Нарешті Велике Цифрове Будівництво розпочалося.
І ми з вами, колеги, тепер зможемо долучитися як мулярі, прораби та архітектори до цієї грандіозної події. Кожен з нас зможе покласти свій цифровий камінець, який стане хоч і маленьким, але кроком вперед до Великих Цифрових Перемог!

П.С. Новим важливим завданням для кіберполіції буде відслідковувати, щоб в кожному написаному в Україні ІТ продукті при виборі опції «About» користувач в першу чергу бачив лейбл: «Реалізовано за сприяння/ініціативи Президента України».

Будуть налагоджувати виробництво колумбійської лікувальної пудри по ліцензії.

Т.к. данные по своей природе по большей части реляционные

Можете дати посилання на статті, де це детально пояснюється і аргументується? Поки що я з цим твердженням не погоджуюся. ІМХО — оптимальність моделі зберігання даних залежть від різних умов. реляційна модель просто найрозвинутіша і найкраще теоретично обгрунтована.

а при увеличении кол-ва сущностей до реальных кейсов «правильный дизайн» уже может не сработать, т.к. окажется, что там везде одни lookup’ы на кверях

у мене досвід трьох великих проектів з використанням монги де все спрацьовує. я не можу стверджувати що монга скрізь буде краще для використання ніж РСУБД, але ІМХО точно є випадки, коли таки краща.

При этом, если хотим хранить иерархию — нужно убедиться, что вложенные массивы не будут часто апдейтиться, иначе локи просадят перформанс. И чем больше уровней вложенности, тем сильнее это будет выражено.

тут погоджуюсь — зберігати mongodb документи де у нас масив в масиві в масиві при чому розмір цих масивів перевищує навіть десятки тисяч — точно не варто.
і є статті і відео різних експертів по монзі, де описується коли модель варто тримати в одній колекції, коли варто розбивати на кілька колекцій, коли варто робити вкладені масиви, коли варто робити денормалізацію і т.п.

Вам варто все ж спробувати реалізувати пару проектів середньої складності з використанням монги, думаю після цього Ваша думка про монгу зміниться.

тобто, у такий простій задачі вже три relation

я описав мабуть дещо сумбурно і не зрозуміло.

relation у нас два, між двома колекціями. коментарі знаходяться в одному масиві, який є полем документу Blog Post і посилаються один на одного (по якомусь нашому власному внутрішньому ІД а не ІД монги) для того щоб їх можна було впорядкувати в ієрархію на клієнській стороні (на вебі наприклад). можна додати глибину в ієрархії для коментаря і підтримувати певний порядок розташування коментів у цьому спільному масиві для легшої побудови ієрархії на клієнті а також для порційного пошуку коментів.
а взагалі я хотів показати, що небовязково коментарі поміщати в окрему колекцію і необовязково вибудовувати фізичну ієрархію коментарів прямо в монзі. все залежть від умов.

П.С. на всякий випадок (в звязку з вашою прискіпливістю) ще додам.
і в самому пості і в коментарях потрібно містити не тільки посилання на юзера, але і інформацію про юзера, необхідну для відображення на UI. це денормалізація, яка в монзі широко використовується. референс на юзера порібен для зворотнього лукапа — коли ми шукаємо пости і коментарі для вказаного юзера. але нам не потрібно буде шукати дані юзера для посту чи коментаря, дані повинні бути вже на місці.