З одного боку, якщо резюме вже готове, то його також не потрібно переформатовувати кожен раз. Відкрив, дописав новий параграф з останнім місцем роботи і готово.

З іншого — робота над резюме це сама високооплачувана робота.
Технічно це те ж саме, що і AppStore Optimisation.
З такої перспективи ясно видно, що яким би не був формат, немає ідеального. Через рік-два все рівно захочеться трохи полірнути.

У ідеального рекрутера резюме має бути поганим.

Здогадуєтесь чому?

Ну от чесно, кому потрібні ті компанії, які роздруковують резюме?

Може там ще й анкети потрібно буде ручкою заповнювати?
І з ксероксом диплому обов’язково приходити!

Нічого не заважає.
Просто фото прям тут, а на Linkdedin потрібно ще заходити.
А якщо в LinkedIn розлогінило або з чужого компьютера відкрив резюме...

их тут же начнут делать «под ключ» и смысл исчезнет едва появившись (вместе с доверием).

Практично всі круті команди звертають увагу і на «брендовість» кандидата, і на його портфоліо.
І ніби всі про це знають, але реально цим займаються одиниці.

Із власного досвіду (провів десятки тех. інтервю і розглядав порядка сотні кандидатів після рекрутерів):
Навіть spell-checker не кожен використовує і відправкою CV з помилками.
Власне портфоліо чи організовані приклади коду також є далеко не у всіх.
В цьому контексті ідея про пошук платного виконавця для портфоліо під ключ виглядає дуже малоймовірною.

Є приказка, що «покращення власного CV, портфоліо і т.п. — це сама високооплачувана робота».

Людина з бездоганним CV, доступними прикладами власної роботи — це не тільки зручність для тих, хто наймає.

Це хак, як виглядати на голову вище інших кандидатів і швидше знаходити саме більш круту роботу.

А що означає «епл захоче продатись»?

Вони самі собі не належать, тому не можуть вирішувати такі питання.

Якщо пам’ятаю, найбільші долі у Apple мають Blackrock, Vanguard і т.п., тобто пенсіонери. Ну і це ще й відповідь щодо «невідомо звідки гроші» — там значна частина досить «реальних» грошей людей, які все життя працювали і відкладали (або ж продовжують це робити) на пенсію.

Ну може хоч це научить компанії набирати не кого попало, тому що «дуже потрібно, дедлайн позавчора»?

А якщо моєму другу сусід наклав під двері, чи варто другу опускатися до того ж рівня і відповідати помстою? ;)

Ну, не экономьте, попросите юристов-хозяйственников (с практикой работы в судах) правильно составить договора.

Але тут є і протилежний підхід — мати справу тільки з перевіреними партнерами.
Коли немає заслуженої репутації і підстав для довіри — або не працювати взагалі, або хоча б починати з некритичнх справ.

Якщо захочуть кинути, то ніякий договір не врятує.
І навіть виграш у суді не компенсує всіх незручностей, які доведеться подолати, щоб все довести.

З сторони ФОПів обізнанність взагалі майже нульова.

Десятки разів цікавився у коллег, чи вони читали свої договори.

Тільки одиниці читали.

І навіть не памятаю, чи є знайомі, які розбиралися у деталях і прояснювали незрозумілі моменти перед підписуванням.

Ну от на це також можна і навіть варто звертати увагу на співбесідах.

Грамотні кандидати уміють і ясно описати, що саме вони зробили, і не сказати нічого зайвого.

А якщо кандидат на співбесіді почне показувати приклади свого коду з минулої компанії, то це буде очевидно, що через 1-2-5 років він так само буде наш код показувати всім бажаючим.

З іншого боку, якби КПК гарантував присутність обох сторін, то цим би також могли зловживати.

А якщо на когось чекає явно програшна справа?
Недобросовісна людина буде відразу тікати за кордон, щоб засідання не могли провести.

часто їм просто треба мама і все.

Це актуально перші пару років.

Через ~ пів року після завершення годування у тата є всі можливості побудувати свій звязок з дитиною не менш міцним.

Раджу відразу нагуглити відос «Живи в колі однодумців!» ;)

А как это работает? Т

Як я можу судити, тут 2 моменти — позиціонування і власне відбір.

Самий яскравий прояв позиціонування — це трійка вірусних відосів (ватніки їх називають «провокативним» ;)), де розіграна сценка, де прямо на шлагбаумі не пропускаюють «а я в Криму загарал» або «героя» зі списків Миротворця і т.п.
Частина небажаної публіки самоусувається після такого.

Наступний етап — це особиста робота Михайла. Там поки що невеликі масштаби, тому він встигає всіх особисто оцінювати. Починаючи з ФБ профайлу і закінчуючи зустріччю.

Ну і як бонус, це коли когось знатно бомбоне відмовою, то це зайва нагода запостити скріншоти палаючої вати (і влаштувати «перекличку порохоботів» ;)).

Я також задумувався над подібними проблемами.

Про те, що світогляд і культуру сусідів, хоч і важко сходу оцінити, але мають фундаментальний вплив. Починаючи із зіпсованого фасаду кондиціонером, здатності скинутися на ремонт дверей у підїзді, сміттям мимо баку і закінчуючи відстрілом бездомних собак чи зустрічі танків з триколором і хлібом-сіллю.

Тому також мріяв про «як би було гарно побудувати район з адекватними людьми».

А потім наткнувся у ФБ на Михайла Джамаля. Там довга історія.

Суть у тому, що він тоді вже побудував Кримський Квартал з таунхаусами. І на той момент його наступний проект з дуплексами Mallorn був у розпалі. Це Крюківщина.

І він якраз особисто займався продажами, перевіряючи адекватність клієнтів — «Я поряд живу, тому я собі сусідів вибираю».

Ну це, власне, і було одним із ключових факторів, тому ми вже пів року, як заселилися в той ЖК ;)

Можу поділитися релевантним досвідом — купили таунхауз у забудовника, який особисто відбирає клієнтів. Ніяких «какая разніца» чи тим більше ватніків серед сусідів.

Поделитесь линками на статистику?

Зачем тогда для одного субъекта использованы два разных названия?