Іронічно, що так і не знайшли. Або ж знайшли, та не так скоро як хотіли. Вакансія перевідкривалася не раз і не два, спостерігав (спочатку з цікавістю, а потім зі зловтіхою)

«але пропоную залишатись на зв’язку»

уже наслухався досхочу. Але був розвиток і після подібного. За місяць після неуспішного технічного інтерв’ю пишу рекрутеру, хто відповів таким чином, і питаюся щодо аналогічної вакансії у іншому департаменті компанії та миттєво отримую відповідь, що компанія (не департамент, а уся компанія) не має чого мені запропонувати і побажали успіхів у пошуках роботи. То навіщо на зв’язку тоді залишатись альо?

була робота, то донатив. 1/4 — 1/3 зарплати відлітало. не стало роботи (от у квітні) — перестав. взяти замість чувака призовного віку із Дніпра дівчинку з Львівщини хіба не праведний шлях для бізнесів нині? отож...

Поставили мені, manual QA, досить тривіальну задачу — мігрувати перелік тест-кейсів із одного засобу (де вони історично накопичувалися, але засіб не являв собою ані test management інструменту ані тим більш test execution рішення) до іншого. Після близько трьох місяців роботи (з помірним паралельним навантаженням іншими задачами проекту) задача була виконана, результатом був регресійний test-suite на майже 700 тест-кейсів, готовий до започаткування регулярних прогонів так званого full regression. Але ліцензію у новому застосунку продовжувати не стали, власне поховавши цей test suite за якийсь тиждень після завершення роботи над ним. Нашвидкоруч впровадив цей затребуваний менеджментом процес регресійного тестування на основі старого набору тестів і протестував кілька релізів і... згодом був звільнений за недостатній перформанс. Напевно самий дивакуватий проект, що трапився на 11-му році роботи у компанії.

Ну знаєте... Не вдаючись до спекуляцій, вочевидь що коли справжніх професіоналів (без іронії справжніх) по кілька десят на місце на ринку праці, то тут нічого не вдієш і маєш бути проактивішим ніж за іниших умов

а у Дніпрі живеш і від поуєхів польських чуєш, шо залип тут у зоні комфорту, просто жалієш грошей шоби незаконно з’їбнути.... ну да, глянув би на їх, поміщених у ту «зону комфорту», сьогодні зокрема

ass де мало би бути as👌🙂

Ото розмотало🙂 По топіку напевно всьо? В другій частині нема нічого

Ну ти просто пустобріх, про шо спілкуватись. Пишу тобі як є, як воно виглядає. Ти ж фідбек збираєш, от і думай. Може дійдеш до висновків чого на співбесідах всераєш. Не техскілами єдиними, повір.
Про повагу не заїкайся, бо реферити до батьків і подібних речей це дно🙂

Якби HR почитав цю xyєтy разом з коментами, то даю руб за сто, шо навіть скринінг під загрозою, не те що будь яке подальше інтерв’ю. На словоблудну відповідь калорій не слід гаяти — xyєти в треді і так через край😆

У Дніпрі напевно, ага...

Во-во, те саме у їхньому форумі писав, майже дослівно. Москалі набігали в мить і коменти у відповідь були такі, що ховайтеся усі. А далі про всяк випадок брали і банили. Мене

Саме цю машину я згадував у свому відгуку про сітроєн нижче. І озираючись на досвід з цим пижом хотів би дати трохи інфи до роздуму у контексті пробігу. Я її купував 5-річною. За цей час машина пробігла 150к км. Із них 133к за 4 роки у лізингу і усе зверху — наступною власницею. Я накатав ще 68к за майже 7 років. Далі — пані Іра. Це про пробіг за роки, порахувати нескладно.
Зараз на машині, котрій чотири з половиною роки і за межі міста вона виїжджає дуже нечасто, ми маєм всього навсього 43 тисячі пробігу. Тобто, купувати її наступний власник буде з таким прискіпливим оглядом і діагностикою, ніби пробігу там понад пів мільйона.
І доречі наш з Ірою фідбек щодо однієї й тієї ж тачки істотно різниться. Мені машина мізків не вийняла загалом. На СТО заїжджала 1-2 рази на рік і проводила там в сумі... ну до двох днів у невдалий рік, так скажемо. Усі дрібні ремонти були прогнозовані і легко відтерміновувалися до найближчого ТО. Сітрік зараз проводить там максимум півтори години на рік. Цикл інтервал ТО «1 рік або 10000км» у мене втримується в межах місяця-двох. Така вже та міська експлуатація

Про який ідеться? Опель останніх кількох років і давніші нічого спільного не мають. І порада ваша... ну така собі

У листопаді 2017 року собі взяв Citroen C-Elysee 1.2, 82к.с. на ручці у середній комплектації Feel. Авто не перше, навіть не друге. Тобто купувалося цілком свідомо, задачі до нього були сформульовані абсолютно конкретні і авто з ними успішно порається. Сюрпризів не очікувалося та, власне, жодного й не сталося. До IT працював у продажу та обслуговуванні бренду Peugeot. Думав взяти Peugeot 301 (це машини двійники і мають лише дрібні відмінності у зовнішності), але колишній колега, що працює у Сітроєні просто дав більшу знижку:)
Отже, машина досить скромна у оздобленні загалом, місцями її бюджетність прямо таки видно неозброєним оком. Але по техніці питань до неї не виникає. Так, досить скромно по динаміці, їздити слід більш проактивно, обгони планувати. По керованості ані на трасі ані у місті питань не виникає. Тримає дорогу гарно, керма слухається вправно. Витрата пального залежить від ряду факторів, що логічно. Так, містом в міжсезоння та зиму вкладаюсь у межу 6.5 (так, Дніпро не надто затичне місто у сенсі пробок), влітку кілька сот грамів понад того забирає кондиціонер — при невеликій потужності мотор вимагає обертів, тут дива теж немає. Взимку без снігів і дужих морозів — у межах 6 зазвичай. Трасою з суттєвим навантаженням у швидкості у межах 110км/г — вкладаюсь у 5.5. Без навантаження і в межах 70-90км/г (досить часто їжджу і так, областю, де на шляху багато населених пунктів) — 4.5л /100км. Нормально навалюючи 120-130км/г з кондиціонером у напрямку моря (раз-два на рік на Азовське влітку навідуюсь) із навантаженням у двоє дорослих і малу дитину у кріслі і половиною багажника — у межах тих самих 6.
За чотир и з половиною роки пройшов 4 планові ТО. Два з котрих вартували 1900 з копійками — «маленькі» ТО, де міняється мастило та фільтр. Та два більш ємні — по щось близько 3.5к грн. На 40000км замінив свічки запалювання. З неприємностей — кріплення вихлопної труби досить такого тендітного виду було з одного боку відвалилось. Приварили на СТО за 200грн. І це, власне, все.
Вважаю, що серед нових авто на ринку по співвідношенню ціна/якість кращого годі й шукати. Окрім 1.2 є також більш канонічний 1.6. Цей доступний як з автоматом, так і на ручці. Дуже подібного мотора мав на попередній своїй автівці — Peugeot 206. Як авто з пробігом міг би радити загалом, але з жменькою «але». Просто машина ця уже досить немолода, мала проблемний автомат, мала хитру задню підвіску, кілька приколів з електрикою і таке інше по дрібницях.
Є у 301/C-Elysee і дуже гарний дизель. Але комплектується тільки ручною КП і особисто для мене своєї ціни не виправдав. Плюс з урахуванням переважно міської експлуатації я не люблю дизель за його холодність взимку. Дуже вже він довго гріється. Загалом з такою машиною дуже добре був свого часу знайомий, бо мав кілька різних службових таких. Загалом приємна машина, але собі не взяв. Зокрема, різниця у ~70000грн на авто у ідентичних комплектаціях зіграла на користь мого 1.2.
Щодо можливих зауважень про надійність і загалом, що типу не зв’язуйся з французом бла-бла-бла — усе в топку. Так, були і є у PSA нюанси, і деякі досить фундаментальні. Як от не надто вдалі мотори, як той EP6 у різномаїтті варіацій. Була трешова атоматична коробка AL4 а потім дивакуваті роботи 5- та 6-ступінчасті. Але були і є досить гарні і надійні авто. Три роки спілкування з переліком службових авто від крихітного Peugeot 107 до буса Expert та досвід володіння 206 протягом 7 років не дали приводів для сумніву. І C-Elysee от не дає, тьфу-тьфу:)

Ну а чего, после сотни на 600 явно жить начинаешь лучше:) И опять же богатство оно относительно, у каждого свое