І не вам

Підкажіть, будь ласка, де саме ви побачили інфантилізм?
Де ви побачили, що я сплачую податки в іншій країні? Чи то може трошки уважніше прочитати і побачити, що я попереджаю, що це потрібно буде робити, якщо хтось буде тут перебувати довше. Та мені здається, що я написала, що сплачую податки в Україні.
Про свої обов’язки я знаю і я їх виконую. Я не повинна перед вами звітувати, як я допомагаю країні. Моя стаття не про це.
А ви мабудь просто марнуєте тут час, пишучи такі великі коментарі про те, яка ви героїня. А могли б ще одну сітку сплести. Можете ще завітати до Львова, там багато людей відвідують кафе та, судячи з усього, можуть вам домогти.
Ця стаття не про мене, а про те, що можуть робити люди тут. І сюди приїжджають навіть ті, в кого вмирають родичі. І якщо ви вважаєте, що вони повинні сидіти і плести сітки, то в мене інша думка. Я про це і написала.
А якщо ви думаєте, що українці тут тільки розважаються, то мені прикро, що ви так думаєте. Намагайтесь дивитись трошки ширше. Саме з Європи відправляється дуже багато гуманітарної допомоги, грошей, речей для армії, які неможливо купити в Україні та багато іншого.
Мені здається, що ви відчуваєте себе безсильною, тому так агресивно себе поводите. Я закликаю вас бути добрішою. Ви не одна, хто допомагає країні. І всі допомагають так, як можуть.

Слушне зауваження щодо «бути корисним для держави». Я вирішила, що це очевидне. Я знаю, що кожен допомагає як може і сам для себе вирішує, як він може допомогти. І навіть ті, котрі виїхали закордон.
Для тих, хто хоче долучитися до волонтерства, в своїй статті я порекомендувала звернутися до групи у Фейбуці.
Якщо ви досі не знаєте як можете бути корисним, то можете запитати це в наступному коментарі і я спробую вам допомогти.
Я вирішила недоречним плакатись, або виставляти себе героїнею. Кожен сам відповідає за свої вчинки.
Спробуйте уявити таку ситуацію, що деяки люди опинились тут не через гарне життя. В когось вже немає домівки, або чоловіка, або усієї родини, в когось дитина кожен день питає чи живий тато. Я запропонувала інформацію, яка допоможе людям продовжити жити. І неважливо чи то айтішник, чи того його сім’я, чи хтось інший.
Якщо ви думаєте, що можливо забути про війну, то глибоко помиляєтесь.

Так, не малі. Але зрозуміло куди вони йдуть.

Дякую за коментар. Якщо вам так огидно, то ви можете не читати. Та, мабуть ви і не читали, якщо не побачили того, що у Швеції я була ще до війни. Ця стаття розрахована на відповідну цільову аудиторію. Тобто, запропонована тим людям, яким вона стане в нагоді.

Дякую за ваш коментар. У вас така гарна уява з приводу того, скільки в мене грошей, на що я їх витрачаю, чого досягла і що я взагалі роблю в цьому житті. Я можу тільки уявити, як вам прикро, що в вас немає можливості чогось досягти і через те ви такі неуважні та думаєте лише про себе. Навіть в своїх коментарях ви суперечити самій собі.
Ця стаття має чітко визначену тему. Якщо ви бажаєте побачити мою статтю на якусь іншу тему, ви можете зробити запит до редакції.
Я вам бажаю бути трошки уважнішою та проявляти емпатію.