Всім привіт!

Дякую за дискусії в рамках посту про бенчмарку ідеї. Завдяки бесіді ідея вже еволюціонувала і стала кращою.

Ця ідея може бути цікава людям знайомим із розробкою які хочуть вивчати так практикуватися у досі незнайомих галузях і хотіли б робити це через сумісні проекти разом з однодумцями.

Попри загальний інтерес до програмування, ми шукаємо співбесідників які не мають значного досвіду, але хотіли б практикуватися у створенні компіляторів, штучного інтелекту або основах процедурного генерування реальностей. Ідеально — молодшого віку.
Досі найкращий відгук ідея знайшла у головах тих, хто має постійну практику і кому бракує простору для втілення власних ідей або вподобань.

Ми визначили абстрактні нариси ідеї яку хочемо покласти в основу проекту і плануємо зібрати невелику (3-5) групу людей які мають спільні інтереси навколо цього проекту. Ми хочемо разом деталізувати ідею, беручи до уваги інтереси всіх учасників, визначити ключові моменти проекту і вже потім перейти до простих прототипів, поступово додаючи складності.

Наша мета — організувати комфортну робочу групу учасники якої отримували би задоволення від дискусій навколо цікавих тем і праці над спільним проектом.

Теодор — dou.ua/users/thereisnosun Skype — keepmefromdecay
Ярослав — dou.ua/users/yko Skype: ykorshak

Ремарка про Амстердам і інші вело-міста:
Ось типова валопарковка в Амстердамі де і я зберігаю свій транспорт: i.imgur.com/qoY9LJp.jpg
Кожен велосипед пристебнутий таким ланцюгом i.imgur.com/nRa4guq.jpg бо ніхто тросики не вважає за серйозну заваду. І незважаючи на це велосипеди регулярно зникають. Мій перший велосипед тут поцупили за 15 хвилин під торговим центром бо я полінувався пристебнути ланцюгом — все ще не зняв рожеві окуляри на той час.

І не зважаючи на це всі їздять на велосипедах. Гаманці теж відрощують ноги не залежно від країни, і все багато людей всього світу користуються гаманцями.

Щоби залишати знадвору велосипеди у власному місті треба щоби їх (велосипедів) було багато довкола. Так багато щоби нестача одного велосипеда була радше непомітною і постраждалий потиснувши плечима просто купив собі інший велосипед. Кажучи це, корінні голландці їздять на старих скрипучих розвалюхах і мають на то причини.

Відповідаючи на питання:
Експерименти проводять. Був у 2013 здається експеримент з парковкою на Володимирській, поблизу делегації Європейського Союзу. Першим саме туди хтось і приїхав велосипеді, пристебнув на ланцюг і пішов на півтори години всередину. Далі сталося очевидне. Тільки одне робить цю ситуацію гіршою ніж на посередній вулиці Амстердаму/Копенгагену/Брюселю/Леону — парковкою більше не стали користуватися (і пізніше, здається, демонтували).
Рік назад я бачив велопарковку у парку Шевченка. У березні в БЦ Іллінському на Подолі відкрили велопаркінг+душові.

Прогрес є, він просто повільний. Не допомагають крадіжки як і той факт що велосипедисті радше воліють їздити на дорогих велосипедах і тяжко переживають втрати.

Не чекаючи доки хтось зробить щось для нас, як ми можемо впливати на ситуацію? Як велосипедисти можуть долучитися до прогресу? Чи ви пробували працювати із Асоціацією велосипедистів Києва? Вони, здається, прогресують. Можливо є інші менш загальні ініціативи до яких можна долучитися. Я маю думку що якщо довкола просто будуть траплятися мініатюрні велопарковки на яких буде стояти хоча б якийсь старий мотлох то ними так чи інакше почнуть користуватися. Я маю на думці саме такий маленький проект і буду радий обговорити його.

Допускаючи реліз через staging-сервер, наявність системи контролю версій і QA, варто допустити що й QA команда під час релізу виконує тести саме на staging-сервері.
Якщо це не можливо з технічних причин, то я би допустив що QA тестують саме staged стан продукту. Якщо deploy-процедури передбачають можливість виконання hotfix, то й QA мають підтримувати такий режим. А така комбінація дає надзвичайно гнучкі інструменти для деплою та оперативного латання дірок.

Зовсім інша ситуація, якщо ні deploy-інфраструктури, ні процедур, ані моніторингу не має і зміни і правда здійснюються прямо під навантаженням і без SCM. Але це знову ж таки сильно залежить від навантаження на продукт і від вміння команди і менеджменту вчитися і адаптуватися до росту і нових проблем.

Денисе,
— Цікаво, наскільки комфортно в таких умовах почуваються ваші колеги?
Ревью та тестування допомогають, але рано чи пізно помилки прослизнуть в робоче оточення.
— Як ви відстежуєте що зламалося?

В підході є як і недоліки так і переваги, але він пагано сприймається аутсорс-моделлю, як зазначено в більшості коментарів: «замовник не погодиться/не зрозуміє/не буде платити за рефакторинг». Чи це тільки моє враження?

Із матеріалів для підготовки General Practitioners:

The diagnostics focus on distinguishing between mild and severe throat infections...
In mild throat infections (or a mild form of scarlet fever), patient education is sufficient.
In severe throat infections .... or when there is an elevated risk of complications, a narrow-spectrum antibiotic should be used.

І от коли GP замість танцювати навколо пацієнта починає його навчати, пркатичніть голландців не вписується в стереотип про казкове життя і доброго дядька. Неприємні відчудтя часто підкріплюються ксенофобією і мовним бар’єром.

Хворіти нормально. Природа так побудувало тіло людини шо воно за певний час справляється з хворобою. Допомога потрібна лише тоді, коли вона справді потрібна. І ось в таких випадках лікарі і вступають в гру.

Преїзд до іншої країни — досить серйозна інвестиція часу і зусилль — штука цікава, часто корисна. Але в той же час складна і вимоглива, тож вимагає відповідального підходу. Перед тим як серйозно замислюватися про підписання контракту варто відвідати місто та й країну в цілому. Подорож для інтервью часто не залишає часу для дого щоби оглянути місцевість, а це важливо. Чи не приїхати спочатку просто в гості, пройтися вулицями міста, випити того самого пива і з’їсти оселедця. А може й відвідати офіс до потенційного роботодавця, приміритися.

Додам між тим що iOS dev штука не обов’язкова. Ми теж радо вітаємо натхненних профессіоналів яким подобаєтья дух компанії і маємо достатньо відкритих Backend Dev та Data Scientist позицій без прив’язки до мови програмування.

Зараз, згадуючи свої перші місяці в Амстердамі, я розумію що і сам не відразу почав розуміти людей на велосипедах, тим більше в дощ.
Амстердам (як, думаю, і вся Голландія, та й всі Нідерланди напевно) міняє відношення до дощу і переміщення із точки А в точку Б.
По-перше, відстані тут зовсім інші. По-друге, набагато чистіше на якомусь рівні (так, місто часом виглядає брудним зовні). По-третє, дощ має іншу динаміку.

Через 3-4 місяці я вже викинув поламану парасольку і просто ігнорував дощ, якщо вже траплялося під нього потрапити. Через рік я знову придбав парасольку, але для тих нечастих випадків коли вона дійсно потрібна.

Щодо температурного режиму, то він став вагомим бонусом для мене. Останні 5 років я погано переношу температури вище +28, а літо в амстердамі як раз між 15 і 28С. Мені вистачає цих 5 днів спеки у місті. За сонячними ваннами я радше контрольовано подорожую в більш теплі локації. Але, знову, тут беруть верх мої власні вподобання.