Перш за все, дякую, що ви це все прочитали!
Також дякую за конструктивний фідбек.

Так, тут багато питань, які перетинаються між собою і з якими в такому хаотичному вигляді доводиться працювати девелоперам (якщо цими питання задаються в стартапі на певних етапах його існування).
Обовʼязково врахую ваші коментарі в наступному матеріалі.

Дякую за коментар!

За час, поки моя стаття публікувалась, відбулись суттєві (негативні) зміни в підтримці України Сполученими Штатами, проте загальна картина дефенс-теху має деяку інерцію. Як структуровані наші стартапи, ви, напевне, знаєте. І те, що головні клієнти/тендери — це в першу США, а потім Європа, також.

Всі передові організації щодо безпеки даних, опенсорсного коду, які проводять дослідження і випускають гайданси, — американські. І так буде, поки Європа не почне створювати такі організації та дослідження самостійно. Тоді напишу наступну статтю :)

Є ризики — визнання трудових відносин, ви про них писали вище, і всі пов’язані з цим санкції. Навіть якщо все оформлено правильно.

Через ризик визнання — теж.
Щоб платити фопам з укр. товки, потрібно, щоб на цій укр.товці завжди було достатньо грошей (скажемо так — достатньо багато). Щоб на укр.товці були гроші, треба щоб ця товка сама заробляла, тобто щоб всі клієнти компанії (чи то аутсорс, чи продуктова компанія) платили на цю укр. товку (не вносити ж кожного разу фінансову допомогу). Про те, що в Україні немає PayPal, який компанії активно використовують в усьомі світі, казати не будемо.
Відповідно якщо всі платитимуть на укр.товку, навіть вираховуючи витрати з бази оподаткування на загальній системі, доведеться платити нормальний такий податок на прибуток (18%). Але це не найгірше у порівнянні з тим, що при постійних надходженнях валюти на укр.товку від контрагентів, вона стає об’єктом надмірної уваги від всіх, кому не лінь (правоохоронних, контролюючих органів etc) зі всіма наслідками (перевірки, обшуки).
Також не всі ІТ компанії є супер-гігантами з моменту виникнення, багато позиціонують себе як стартапи, і у зв’язку з цим інвестиції для них є актуальними. Проте який інвестор захоче донейтити в укр.товку? І через джерело підвищеної небезпеки у вигляді правоохоронних органів, і через відсутність інвестиційних інструментів, які дозволяють конвертувати позику в акції компанії за умови спрацювання певного тригера, передбаченого в договорі (convertible note тощо), і загалом через застаріле правове регулювання діяльності укр.товок інвестори краще працюватимуть із компаніями в зрозумілих та передбачуваних юрисдикціях.

це все, звичайно, так, але фопів, яким платять з укр.товок, не так вже й багато. майже всі іт компанії працюють з фопами через іноземні компанії, і в договорах про надання послуг зазвичай є арбітражне застереження, яке підпорядковує вирішення всіх можливих спорів арбітражам. А це відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України — підстава для припинення провадження у справі (пальцем в небо — перше рішення за запитом в гуглі щодо непідпорядкування спору укр. господ. суду: vgsu.arbitr.gov.ua/docs/28_3887872.html). Тобто навіть зі всіма доказами і претензіями господарський суд за це не візьметься, а доведеться пакувати валізи і вирушати ген-ген за кордон, відповідно до місця проведення арбітражу, як зазначено в Договорі. Досвід цікавий, але коштувати може більше, ніж неповернена остання зарплата.

Правильно, це називається провокація підкупу — ч. 2 ст. 370 Кримінального кодексу. Той, кого працівник правоохоронного органу спровокував, відповідальності за підкуп не несе.