Ну тоді куди слати нафронтниць — чоловіча справа і не дивуйтеся, що ваша думка ваги не має

Наші героїні ❤️
Дякую редакції доу за цікавий, актуальний та своєчасний матеріал про таких неординарних колегинь

.

Я маю маю що сказати по темі але навіщо, якщо риночок недорепрезентованих і ображених вже порішав? It’s over Anakin, I have the high ground!

Вітаю з першим коментарем на доу! Ви помилились, треба було написати «злочинців-махінаторів-ухилянтів»

Ти такий тупий, що аж посмішку викликаєш

Ви написали правильні речі, але питання автора коментаря все ще лишається без відповіді. Думаю, тут багато хто готовий би йти працювати в мілтек, але не за втричі менше, ніж зараз заробляють

?

Ото білих лицарів набігло, комент буквально відповів на заклик авторкині

Ви справді думаєте, що люди емігрують з кінцями бо їм не замінили труби в домі? За 30 років незалежності позитивні зміни, звісно, є і їх багато, але темп змін поки що точно не той, щоб навіть я (26 років) застав до пенсії (якої не буде лол) нормальне життя тут. Майже всі хто дориваються до кормушки чи приходять у відповідні органи влади — ідуть туди не змінювати Україну на краще. А люди за інших і не голосують, цікавитись хто там в тій партії і що обіцяють — це не «по приколу», нафіг треба, думалку включати боляче. Згідно з двома свіжими опитуваннями центру Разумкова та КМІС, 73-75% в нас довіряє президенту, а більше половини — уряду, ОВА та місцевій владі. Маємо ситуацію, коли роботи антикорупційних органів тотально недостатньо, СБУ внутрішніми зрадниками не займається, президент просить журналістів не писати про корупцію «до перемоги», а більшість людей все влаштовує. Ми сміялися з русні і радіоактівного пєпла, а в самих тепер пес-патрон-телемарафон-перемога-буде-люде і байрактари у вишиванках. Не думаю, що люди, які не готові класти життя на вівтар боротьби за кращу країну (я не про війну зараз) — це інстасамки. Скоріше менш наївні та розумніші за мене, які змогли правильно і без ілюзій оцінити ситуацію

Проблема в тому, що поточний державний устрій багато кого не влаштовує не тільки достатньо для того, щоб за нього воювати, а і щоб тут залишатись жити (я говорю про великий потік мігрантів до повномасштабної війни). Як писав хтось в цій же темі, нема механізму зворотнього звʼязку, люди не бачать як вплинути на навколишнє лайно і виправити ситуацію в ті сроки, щоб ще за їх життя пожити нормально, і їм залишається лише голосувати ногами. Думаю, багато кому буде абсолютно не проблема сказати: «Онучку, я прожив десятки років в незалежній Україні, держава була ********* (тут сам додумайте, спектр варіантів широкий), перспектив для неї і для себе там я не бачив, тому зʼїбався, сильно напрягся, освоївся на новому місці і саме через це ти тепер живеш в країні першого світу». І якщо на момент тої розмови повоєнна Україна не зробить шалений ривок уперед — і дід і онук думатимуть, що все було зроблено правильно

Та ні, причин багато і вони різноманітні, але катастрофа відбувається точно не тому, що в нас не враховується думка людей, які «рад, что хватило мозгов оказаться на безопасном расстоянии от мобилизации и фронта»

Не важливо, твоя думка проти аргументованої і конструктивної думки діючого військового важить стільки ж, скільки ти з-за кордону важиш для оборони країни — нуль. Можеш скільки завгодно кликати модераторів, більш жалюгідно виглядати вже все одно не будеш

Втік? Тоді захлопнись, голосу на тему зниження боєздатності ЗСУ в тебе нема