Наснаги вам! Дорогу осилить той хто іде.
Ні, не суперечу. Просто замість ковки-пілотування-спорту будуть абсолютно нові сфери знань, які поки не автоматизували. І головне буде не освоїти ці сфери до рівня супер-професіонала (все одно не встигнеш, нейромережа навчиться раніше), а просто робити їх певний час, поки штучний інтелект буксує.
Тобто грубо кажучи краще мати по два роки досвіду в програмуванні, нейробіології і літературі ацтеків, ніж десять — тільки в програмуванні.
Люди майбутнього приречені бути вічними джуніорами. Зрештою, мозок людини саме для того і спроектований — щоби підлаштовуватися до змін, а не щоб зубрити напам’ять кожну літеру SOLID.
Бляха муха, в сучасному світі вміти програмувати і нити, що галера не дає вирости із формошльопства, це як у якомусь фентезі народитися магом і скаржитися на занудність збільшення приплоду корів. Куди рости далі? Може піти керувати фермою?
Перед тобою світ, де штучний інтелект захоплює сферу за сферою, де автоматизують все від знайомств до судових позовів. Де нейронні мережі пишуть музику і скоро накатають перший роман. Де за сотку баксів на чорному ринку можна купити персональні дані мільйона людей, разом з маршрутами їх щоденних походів за молоком.
Де алгоритми вираховують терористів, а інші алгоритми допомагають їм шифрувати свої розмови, де війни переходять потрохи в онлайн і хакери вирішують долю виборів у найсильнішій державі світу. Де показуючи різним людям різний контент можна примусити їх купувати те, що ти хочеш, голосувати за того, за кого сказано, підтримувати ідеї, які тобі видаються важливими.
Все, що треба — елементарне вміння складати докупи рядочки коду, готувати суп із опенсорсних бібліотек і деплоїти це все кудись у хмару. І все, в тебе в руках суперзброя, здатна міняти світ на всіх рівнях.
Але навіщо це все, якщо можна продовжувати міряти своє життя булшіт-личками і черговим MBA-сленгом. Якщо дістало бути сіньйором — стань екзек’ютів сіньйором. Whole new life!
www.arup.com/...5DD231034C34F03E9ECC1E046 Тут три деталі, перша була зроблена людиною, дві інші — машинним інтелектом. «Машинні» деталі можуть тримати ту саму вагу, але при цьому на 75% легші.
Творчість насправді, це просто багато ідей + спосіб їх валідації, не більше.
Базові правила написання текстів піднімаються за кілька місяців, ковка з правильними інструментами явно не більше, навчитися літати не важче, ніж навчитися їздити на машині.
Не обов’язково ставити перед собою завдання «бути першим», щоб отримати потрібний набір скілів. Правило 80/20 досі працює.
Та ні, провалилися вони тому, що нафіг нікому не були потрібні і нічого особливо робити не могли. Ті самі снепчат окуляри розходяться на ура.
Але серія, звісно ж, не про те, а про об’єктивацію ворогів і несприймання їх як людей. Щось подібне намагаються робити теперішні європейські праві (мусульмани — не люди, все в такому роді), але на даний момент цивілізовані країни досі в рамках гуманізму. Подивимось, що буде далі :)
А, я зрозумів :) ну, поки що до того не йде, навіть гугл-окуляри провалилися :)
В якій саме серії, про бджіл? :)
Я радше бачу майбутнє в стилі другої серії першого сезону, де вся активність зведеться до постійного продукування і споживання розваг :)
Ну «зміняться до невпізнаваності» це майже синонім до «зникнуть у нашому розумінні».
А більш радикальне вирішення — це яке? Масові розстріли? :)
assets.pewresearch.org/...15/04/Africa-phones-7.png Це 14 рік, підозрюю на даний момент цифри ще серйозніші.
Не всі лікарі роблять операції на серці. Мова радше про тих, що сидять у кабінетах, слухають пацієнтів і чи то направляють чи то просто дають таблетки. Ватсон уже робить це краще, доведено довгими дослідженнями.
І юристи не всі в судах гризуться, більшість просто копаються в документах і систематизують дані: явний кандидат на автоматизацію.
Я працював в Рокеті, ми орієнтувалися на Африку і бідну Азію. Мобільні телефони там практично в кожного, вони переказами мобільного рахунку за хліб в магазинах платять. І враховуючи дешевизну китайських андроїдів старі нокії поволі міняють на щось із інтернетом.
90% трафіку центральної Африки — мобільний. Ринок росте удвічі-втричі кожного року. Так що так, саме в цих категорій якщо нема смартфона зараз — то з’явиться протягом кількох років.
Телефони вимагають менше інфраструктури ніж унітази, а вихлоп дають більший і швидший. Instant gratification наше все :)
Вони то може досі какають у дірку, але в руках у них при цьому смартфон, при чому ймовірно з інтернетом :) ІТ захоплює ринки набагато швидше, ніж засоби гігієни :)
Радити «Clean Code» джуніорам це як пропонувати Шекспіра початківцям у вивченні англійської: якась дуже крута, але при цьому абсолютно незрозуміла хрінь, яка до того ж і застаріла на кілька сотень років.
Гарний спосіб відбити бажання вчитися взагалі.
Або хитрий план, щоби донести думку: ти занадто тупий, щоб розібратися самотужки, чекаємо тебе на курсах ;)
Ну, окрім знань і знайомств університет дає папірчик, з яким потім набагато простіше отримувати різного роду блу карти і робочі візи.
А так — молодець, звісно!
Та ну, це радше карикатура на Старшого Брата, Чаплін в ролі диктатора. Ви б іще Кіма згадали
«Нейронні мережі» — це тільки красива назва. По-суті — це просто ще один спосіб знаходження взаємозв’язків у даних, один крок вперед від лінійної регресії.
«За зразок» взяли «біологічні мережі» ще Піттс із фон Нейманом. На той момент нейрони бачилися чимось на кшталт атомів для Демокріта: «щось маленьке і чарівне».
Ну і наостанок: «штучний інтелект», «нейронні мережі», «машинне навчання» — це засоби маркетингу, а не науки. Вчені натомість просто мають задачу і вирішують її старими добрими формулами і обчислювальними експериментами. Нічого особливо нового за останні півстоліття там не з’явилося :)
Мою статтю можеш почитати тут на ДОУ. А так: спробуй все і дивись що сподобається :)
Говорив недавно з нашим ейч-ар хедом — він розповідав про дуже крутий сайт www.siliconarmada.com Там і штати і європа.
Але в чому різниця між нормальними вакансіями і «вакансіями на релокейт»? Прокататися на співбесіду не так вже й дорого, нормальні компанії ще й вам квиточки куплять. Враховуючи можливість отримання блу-карти компаніям взагалі не треба паритися з документами. Контракту достатньо.
Та і вакансії самі по собі — дещо переоцінена штука. Достатньо мати знайомих (одногрупників, однокурсників, навіть алумні) в компанії і попросити переслати резюме ейч арам. Вони вже там самі розберуться, на що співбесідувати.
З.І. З роботою в Британії зараз повний швах. Навіть самі британці або сидять поголовно на погодинному фрілансі або валять на континент. Все через ідіотизм бюрократів і шизофренію «незалежників».
Німеччина якраз релокейтить пехопешників, аж гай шумить. Джавістів при чому не релокейтить практично, потрібні або скалісти або пехопешники. Стартапи піднімаються на 90% на симфі з ларавелем, а потім, як вистрілило — переписують найважчі частини на скалі і Го (ну або на джаві, якщо старовіри, але це рідше).
Переходити на пітон — тільки в науковомістке щось, в рубі — точно ні, фронтенд — на любителя, голанг — тільки якщо подобається девопс. Якщо потягнеш — можна спробувати скалу, але там весь фокус на хай лоад, може дістати швидко.
Як на те пішло, роботи купа в усіх напрямках, ти краще визначся, що тобі самому подобається і на що готовий витрачати час чисто для задоволення. Тоді і робота підтягнеться.