В світі Archlinux та подібних йому встановлення до біса просте sudo pacman -Sy (назва того що бажаєш), або yaourt -Sy ..., в Manjaro ще є щось подібне до центру встановлення з Ubuntu, де можна мишею все робити, у разі якщо підключено AUR софт з нього також). Для пошуку є sudo pacman -Ss (назва того що шукаєш), або yaourt -Ss ... Все, ніяких танців з бубном та пригвинчування репозиторіїв не треба, бо головний девіз тут K.I.S.S ( keep is sample stupid — дотримуйся простого дурню).

Фактично Manjaro це старий добрий Archlinux де багато дій можна виконувати без консолі в GUI, до переваг можна віднести найсвіжіший софт, який на відміну від арчу трохи тестують на стабільність, також це rolling release, тобто ваш дистр постійно новий і немає головняку з переходом на нові версії, від слова взагалі, не треба махатися з пригвинчуванням уйми репозиторіїв (усього 3 офіційних), та AUR в якому безліч софту, що підтримується спільнотою (фактично там є чи не все що заслуговує на увагу в світі Лінукс-софту). Встановлення Manjaro досить просте, навідміну від встановлення Archlinux, я вже мовчу про «секс» із таким у Gentoo.