Агент з впровадження ідей
  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Як прозаїчно-о-о-о-о!

    Девайсов на электронной бумаге где то между дофига и очень дофига
    Та невже? Щось я не помітив, щоб хтось в Україні зчитував новини в «Союздруку» на розрекламовні Вами девайси! Я Вам про Український ринок, — Ви мені про квасолю!
  • Українська версія. Нема. Чи буде? Чи потрібна?

    А чим DOU взагалі відрізняється від своїх більш успішних іноземних побратимів? Та нічим!
    Хоча, стривайте, все ж є одна відмінність. На DOU лунає українська мова! І чим далі, тим дужче й голосніше! В якій ще країні світу автентична мова змушена торувати собі шлях у нелюдських умовах?
    Кажете, — модно? Та нехай і так, тільки б позбутися російського шовінізму в думках тих, хто під віянням тієї моди нарікає себе російськомовними українцями. Це ж вже досягнення неабияке! Бо ж ще рік тому усі дружно пишалися своїм російським єством.
    Адміністрація DOU вагається, «мовляв, і треба...», «а то й зачекаємо...», «розхитаємося, то десь у 2015 році...» Ви тільки-но погляньте! Ще вчора ви були менш популярні, бо не приваблювали україномовних українців, збіднюючи тим самим свій авторитет. Натомість, Ви, Сергію, понукаєте свого користувача лиш за те, що материною мовою промовляє вперше, отримавши таку нагоду після зросійщених часів.
    Про всяк випадок, ТС: материна мова — це мова, всмоктана з молоком матері під колискову.
    Десь там хтось на DOU висміює українську мову. Ви ще й досі висміюєте? Ато, спробуйте! Скажу: не було б на Сході війни, якби усі там розмовляли українською мовою. Одразу було б видно, де свій, а де чужий.

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Брависимо.
    Щоправда, прозаїк з Вас кепський.
    Ви, Борисе, дуже полюбляєте висмикувати цитати з моїх роздумів. Тож, будьте ласкаві, покажіть, де я стверджував щось протилежне до наведених Вами фактів? Так, дійсно задана Вами тема патентних війн досить цікава (я ж ввічливо натякав недоречність її розгляду в заданій мною темі). Окрім того, Ви ще й підміняєте поняття. Головну ж роль відіграють патенти. На сьогодні це надзвичайно врегульована сфера захисту інтелектуальної власності. Я б не став так вільно оперувати приналежністю ідей до певних осіб чи історичних періодів.
    Якщо брати українське законодавче поле, то ідеї стають інтелектуальною власністю з моменту їх висловлення суб’єктом (краще у письмовому вигляді).
    Щодо 50-60-років, про що я говорив, то мав на увазі взаємне науково-промислове шпигунство США та СРСР. Київ як один з провідних осередків у світових ІТ того часу був під особливим прицілом агентури Білого дому. Надзвичайно потужний поштовх у розвитку ІТ був зініційований Глушковим.
    технологический базис для них уже был.
    Ідея електронного паперу кружляє у повітрі вже скільки років? І технологічного підгрунтя теж вистачає! Час для визрівання теж пройдено чималий. А «толкнуть старую идею в нужное место» все ніяк не виходить? Чому б це?
  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Якось був дуже подивований з деструктивного здобутку Радянського Союзу. Це сталося вже після розвалу СРСР.
    Усім добре відомо, що атеїзмом було просякнуто єство тієї епохи Рад. Тож мене здивував один цікавий факт. За радянських часів була історична спеціальність: «Релігієзнавець».
    Мені пощастило спілкуватись з таким кандидатом наук (К.Н.)
    Я розумію, коли релігійна спільнота вивчає теологію. Вже само собою закладено конструктивний підхід.
    Але ж науковець-релігієзнавець в атеїстичній системі координат — то за своїм духом вже є глобальним деструктивом.
    Отже, той К.Н. мав докорінні знання з усіх ссвітових релігійних доктрин. Коли він захопливо розповідав про різні історичні події, то складалось враження, що він був глибоко віруючою людиною. Та ви помилятиметесь так само як і я. На моє пряме запитання він підтвердив, що є переконаним атеїстом. Підстав сумніватись в цьому не було, осскільки ми з ним дискутували в середині 90-х, коли йому нічого було боятись.
    Ви, Борисе, безперечно знаєте, про що кажете, але, напевно, хворіли, коли увесь курс вивчав розділ історії: «Ідейні натхненники світової ІТ-галузі». Ще Ви пропустили тему: «Основи наукознавства».

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Можете звертатись до мене «Ваше Мавп’яче Бравіссімо!» (перекладіть на свій смак).
    Ваше, Борисе, передостаннє речення містить щонайменше п’ять логічних помилок.
    По-перше, я не стверджував, що весь Гугл помиляється з довільного приводу.
    По-друге, я взагалі не казав про будь-яку помилку.
    По-третє, я не анонім, оскільки пишу свої коментарі від першої особи. До того ж у моєму профілі подано обгрунтування щодо причин свого анонімусу. Це моє право і я ним скористався.
    По-четверте, я не мережевий анонім, а лише відрекомендувався на DOU під псевдонімом. Це віковічне право авторів, яке ще ніким не оспорювалось.
    По-п’яте, я не стверджував, що є провідником істини в останній інстанції. Тож свою правоту завжди піддаю сумнівам. Ви ж бо ведете мову від імені своєї безпомилковості, аргументуючи це Гуглом, і, не надаєте жодної предметної бази для конструктивного діалогу з Вами, Борисе.

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    «Дорогу осилит идущий!»
    Щодо стартапів, то це не лише суто економічне питання. Візьмемо шлях розвитку США з 1900 року. В них виробничий менеджмент супроводжувався теоретичними обгрунтуваннями за кількома напрямками. Кожен з цих напрямків мав внутрішню логіку вдосконалення з плином часу. Конкуруючи між собою ці напрямки лише підсилювались і лягали в основу тієї чи іншої домінуючої економічної доктрини.
    Коли було започатковано стартап-рух, то такого ж розвитку зазнав відповідний менеджмент, спираючись на попередні досягнення. Ми такого шляху не проходили, то ж звісно маємо запозичити, але робити це потрібно з розумом, а не так як у нас. Тож коли ми отямимось, то й наявний вільний капітал (він в нас є!) охочіше почне вливатись в Ідеї з грамотним менеджментом. Ми ще станемо свідками, коли наш капітал змушений буде вигризати свою нішу з напору зовнішнього інвестиційного капіталу. Все тому, що наш капітал неповороткий (тому й відсоток захмарний).
    .
    Щодо Вашої ідеї, то теж нічого непідйомного не бачу. Ви правильно кажете щодо державної підтримки. Та хіба Ви забули:

    нам никто ничего не должен.
    Тож бізнес історія США нам не в приклад? Сама собою держава не розпочне робити гаразди ані людям, ані бізнесу! Все, на що здатний держапарат, так це дійсно МММ собі у кишеню. Чи щось змінилось — анічогісінько! Так само і в США, тільки вони роблять це в цивілізований спосіб. А чим ми гірші за них?
  • Есть ли на Украине нечто вроде Рейтинга Рунета по веб студиям?

    Свого часу робив аналіз шкільних сайтів Києва. Якщо комусь цікаво, то це «Кто во что горазд». Які тільки студії (здебільшого це однодневки) не беруться за цю справу?!
    Ось ми тут на DOU один одному пики вимащуємо, а ті, кому дійсно потрібна наша з вами робота навіть й не здогадуються, що в Україні взагалі існує більш-менш розвинена ІТ-галузь. При чому, такої думки притримуються й ті школи, що спеціалізуються на інформаційних технологіях :)))
    Висновок такий, що Український веб-осередок вже давно очікує на певне впорядкування. Я запитуюсь, чи на сьогоднішній день задовільняють всілякого роду бази даних та наявні подібні рейтинги реальний попит на нашому ринку? Щодо мене, то змушений констатувати, що не задовільняє! І з цим треба щось робити!

    Підтримав: Оля Кравченко
  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    “Борис! Ты не прав...” (М. С. Горбачёв)
    Стережіться! Гугл вводить Вас, Борисе, в оману...
  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Вельмишановне Панство!
    Дякую всім, кого не залишила байдужим дана тема! Особлива подяка всім (без винятку) хто доєднався до обговорення!
    На мою думку, підняте питання НАМИ ще не вичерпано. Тож й надалі очікуватиму на тих, хто ненароком забреде у цей топік.
    Щиро ВАШ!

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Так, звісно ж Ви маєте рацію! Та це вже залежить від професійного рівня розробників та впроваджувачів готового ІТ-продукту. Зрештою, якщо носій ідеї шукатиме розробника й впроваджувача за критерієм позитивного ставленя до виконуваної ними роботи, то це вже й буде запорукою їх професійності.

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Дякую, Дмитре! Як на мене, то Ви заодно відповіли й на питання, де слід шукати позитивних розробників.

    надо брать и делать.
    Если это своя личная идея, тоже самое, лучше в начале написать что должно быть, а потом делать
    Погоджуюсь з Вами. Якщо дозволите, то ці Ваші слова узяв би за епіграф до свого топіку, який раніше вже подавав на розгляд DOU. Ви мене надихнули ще раз заявити ту статтю для друку.
  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Цікава думка. Дозвольте висловлю свої міркування.
    Математика є абстрактною наукою. Ви хочете мене переконати, що я мушу лякатись тих знань, що складають зміст математичних дисциплін?
    Що Ви на це скажете?

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Отак усе просто? Ви відкинули мою ключову умову і продовжуєте розв’язання найлегшої частини. Але ж чекайте! Те, що Ви так сміливо відкинули є нічим іншим як перефразування Вашого ж твердження:

    креативність може бути направлена у протилежний бік від очікувань керівника.
    Щодо Вашого розв’язку, то чому ідея А не може бути такою креативною, що задовольняє умову задачі?
    Навіть, якщо ідея А співпадає в керівника й співробітника, то завжди є варіації ідеї А для продовження пошуку оптимального рішення.
  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Тобто, співробітник достеменно знає поточну мету, що її керівник переслідує в той чи інший момент часу? Й постійно (з плином часу) намагається підлаштовуватись до невисловлених очікувань керівника. В чому тут виявлення креативності співробітника?

  • Программирование для железной дороги

    Є компанії з логістики, що мають справу із залізничними перевезеннями. Вони не державні, тож можна спробувати податись до них.

    Підтримав: Gennady Dogaev
  • Впечатления от поступления на курсы в Epam

    Якби я складав дане тестове завдання, то обмежився б: «57, 75, 59, 95...»
    Бо в оригіналі надто вже очевидна підказка для усіх, хто вважає число 36 повною відповіддю. Тобто, шах, можливо і був, але до здачі шахової партії ще далеко.

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Оскільки, вочевидь, Ви вже стали моїм прихильником, то насмілюсь висловити припушення щодо вірогідного плану дій. Треба увійти на DOU; перейти у відповідний розділ; знайти топік «Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...»; з’ясувати власну зацікавленість в обговорюваному питанні; детально ознайомитись з думками усіх, хто вже висловився з даного приводу; обміркувати своє особисте ставлення; скласти план своїх подальших дій...
    Не стримуйте себе!

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Якщо в резюме співробітника значиться, що він творча особистість або має хоббі творчого спрямування тощо, то керівник вправі очікувати виявлення відповідних якостей під час виконання співробітником своєї роботи. Ще такого виявлення слід очікувати у професії, що апріорі є творчою, наприклад, програмування.
    Окрім того, керівник просто може випробовувати співробітника щодо його ініціативності. Тож наляканість «докумекай сам, що він мав на увазі» лише зіграє з таким співробітником злий жарт!

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    Давно туди не заходив та не думаю, що щось змінилось.
    Якщо брати до розгляду загальний рух інвестування за схемою стартапів, то це своя філософія. Можна розглядати Кремнієву долину провідником цієї філософії з кількома дочірніми розгалуженнями. Ми ж в Україні лише мавпуємо вже доволі тривалий час. Але ж вагомих досягнень у цій царині все ще не маємо. На мій погляд так відбувається тому що мавпуємо лише схоластичний процес проект-стартап-інвестиція, відкидаючи закладену в нього філософію.
    Тож я не дивуюсь, коли наші «доморощені» адепти кажуть, що найкращі їх здобутки відбувалися лише у Кремнієвій долині. Це тому, що там їм не дозволяють ліпити, відкидаючи грунтовні підвалини процесу. Коли ці адепти повертаються сюди, то їх вже нема кому стримувати. Тому маємо те, що маємо.
    Маючи абсолютно інший шлях розвитку в ІТ-галузі України ми здатні утворити власну філософію інвестиційних процесів на підтримку своого творчого потенціалу за ментальністю наших людей.
    Щодо подібності до моєї ідеї, то не думаю, бо закладаю ініші організаційні підходи.

  • Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

    она должна быть сильно проще, чем сегодняшние фондовые биржи и по сути давать возможность гражданам как выдвигать и реализовывать бизнес и технологические инициативы, так и собирать вокруг этих инициатив средства и знания для их реализации.
    Цілком підтримую! Десь на початку 90-х років хтось був започаткував газету. Якщо не помиляюсь, то вона так і називалась: «Ідея» (треба пошукати в себе в архіві). Були статті. Також були об’яви приватних осіб, щось накшталт газети «Аviso», але виключно творчого характеру. Мені вже тоді вдалось налагодити певні контакти. Та, нажаль, проіснувала та газета не дуже довго.
    Ваша ідея заслуговує на увагу! Із задоволенням приєднався б до здійснення задуманого Вами! В коло моїх знань не входять механізми фунціонування біржевої діяльності. Тож мій підхід до вирішення даної проблеми лежить в іншій площині. Але можна було б наші ідеї об’єднати в одну течію.
    Мій підхід теж грунтується на механізмі, що існував здавна. Це може бути агентство (на зразок літературних агентств), до якого звертаються люди із своїми ідеями. Теж ратую за прозору систему, бо інакше виникатиме ризик крадіжки ідей. Агентство виступатиме посередником. Якщо це посередництво налагодити за біржевими механізмами (як пропонуєте Ви), то може вийти непогана справа. Як на мене.
← Сtrl 1234 Ctrl →