А чим DOU взагалі відрізняється від своїх більш успішних іноземних побратимів? Та нічим!
Хоча, стривайте, все ж є одна відмінність. На DOU лунає українська мова! І чим далі, тим дужче й голосніше! В якій ще країні світу автентична мова змушена торувати собі шлях у нелюдських умовах?
Кажете, — модно? Та нехай і так, тільки б позбутися російського шовінізму в думках тих, хто під віянням тієї моди нарікає себе російськомовними українцями. Це ж вже досягнення неабияке! Бо ж ще рік тому усі дружно пишалися своїм російським єством.
Адміністрація DOU вагається, «мовляв, і треба...», «а то й зачекаємо...», «розхитаємося, то десь у 2015 році...» Ви тільки-но погляньте! Ще вчора ви були менш популярні, бо не приваблювали україномовних українців, збіднюючи тим самим свій авторитет. Натомість, Ви, Сергію, понукаєте свого користувача лиш за те, що материною мовою промовляє вперше, отримавши таку нагоду після зросійщених часів.
Про всяк випадок, ТС: материна мова — це мова, всмоктана з молоком матері під колискову.
Десь там хтось на DOU висміює українську мову. Ви ще й досі висміюєте? Ато, спробуйте! Скажу: не було б на Сході війни, якби усі там розмовляли українською мовою. Одразу було б видно, де свій, а де чужий.

Якось був дуже подивований з деструктивного здобутку Радянського Союзу. Це сталося вже після розвалу СРСР.
Усім добре відомо, що атеїзмом було просякнуто єство тієї епохи Рад. Тож мене здивував один цікавий факт. За радянських часів була історична спеціальність: «Релігієзнавець».
Мені пощастило спілкуватись з таким кандидатом наук (К.Н.)
Я розумію, коли релігійна спільнота вивчає теологію. Вже само собою закладено конструктивний підхід.
Але ж науковець-релігієзнавець в атеїстичній системі координат — то за своїм духом вже є глобальним деструктивом.
Отже, той К.Н. мав докорінні знання з усіх ссвітових релігійних доктрин. Коли він захопливо розповідав про різні історичні події, то складалось враження, що він був глибоко віруючою людиною. Та ви помилятиметесь так само як і я. На моє пряме запитання він підтвердив, що є переконаним атеїстом. Підстав сумніватись в цьому не було, осскільки ми з ним дискутували в середині 90-х, коли йому нічого було боятись.
Ви, Борисе, безперечно знаєте, про що кажете, але, напевно, хворіли, коли увесь курс вивчав розділ історії: «Ідейні натхненники світової ІТ-галузі». Ще Ви пропустили тему: «Основи наукознавства».

Можете звертатись до мене «Ваше Мавп’яче Бравіссімо!» (перекладіть на свій смак).
Ваше, Борисе, передостаннє речення містить щонайменше п’ять логічних помилок.
По-перше, я не стверджував, що весь Гугл помиляється з довільного приводу.
По-друге, я взагалі не казав про будь-яку помилку.
По-третє, я не анонім, оскільки пишу свої коментарі від першої особи. До того ж у моєму профілі подано обгрунтування щодо причин свого анонімусу. Це моє право і я ним скористався.
По-четверте, я не мережевий анонім, а лише відрекомендувався на DOU під псевдонімом. Це віковічне право авторів, яке ще ніким не оспорювалось.
По-п’яте, я не стверджував, що є провідником істини в останній інстанції. Тож свою правоту завжди піддаю сумнівам. Ви ж бо ведете мову від імені своєї безпомилковості, аргументуючи це Гуглом, і, не надаєте жодної предметної бази для конструктивного діалогу з Вами, Борисе.

Свого часу робив аналіз шкільних сайтів Києва. Якщо комусь цікаво, то це «Кто во что горазд». Які тільки студії (здебільшого це однодневки) не беруться за цю справу?!
Ось ми тут на DOU один одному пики вимащуємо, а ті, кому дійсно потрібна наша з вами робота навіть й не здогадуються, що в Україні взагалі існує більш-менш розвинена ІТ-галузь. При чому, такої думки притримуються й ті школи, що спеціалізуються на інформаційних технологіях :)))
Висновок такий, що Український веб-осередок вже давно очікує на певне впорядкування. Я запитуюсь, чи на сьогоднішній день задовільняють всілякого роду бази даних та наявні подібні рейтинги реальний попит на нашому ринку? Щодо мене, то змушений констатувати, що не задовільняє! І з цим треба щось робити!

Вельмишановне Панство!
Дякую всім, кого не залишила байдужим дана тема! Особлива подяка всім (без винятку) хто доєднався до обговорення!
На мою думку, підняте питання НАМИ ще не вичерпано. Тож й надалі очікуватиму на тих, хто ненароком забреде у цей топік.
Щиро ВАШ!

Так, звісно ж Ви маєте рацію! Та це вже залежить від професійного рівня розробників та впроваджувачів готового ІТ-продукту. Зрештою, якщо носій ідеї шукатиме розробника й впроваджувача за критерієм позитивного ставленя до виконуваної ними роботи, то це вже й буде запорукою їх професійності.

Цікава думка. Дозвольте висловлю свої міркування.
Математика є абстрактною наукою. Ви хочете мене переконати, що я мушу лякатись тих знань, що складають зміст математичних дисциплін?
Що Ви на це скажете?

Тобто, співробітник достеменно знає поточну мету, що її керівник переслідує в той чи інший момент часу? Й постійно (з плином часу) намагається підлаштовуватись до невисловлених очікувань керівника. В чому тут виявлення креативності співробітника?

Є компанії з логістики, що мають справу із залізничними перевезеннями. Вони не державні, тож можна спробувати податись до них.

Якби я складав дане тестове завдання, то обмежився б: «57, 75, 59, 95...»
Бо в оригіналі надто вже очевидна підказка для усіх, хто вважає число 36 повною відповіддю. Тобто, шах, можливо і був, але до здачі шахової партії ще далеко.

Оскільки, вочевидь, Ви вже стали моїм прихильником, то насмілюсь висловити припушення щодо вірогідного плану дій. Треба увійти на DOU; перейти у відповідний розділ; знайти топік «Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...»; з’ясувати власну зацікавленість в обговорюваному питанні; детально ознайомитись з думками усіх, хто вже висловився з даного приводу; обміркувати своє особисте ставлення; скласти план своїх подальших дій...
Не стримуйте себе!

Якщо в резюме співробітника значиться, що він творча особистість або має хоббі творчого спрямування тощо, то керівник вправі очікувати виявлення відповідних якостей під час виконання співробітником своєї роботи. Ще такого виявлення слід очікувати у професії, що апріорі є творчою, наприклад, програмування.
Окрім того, керівник просто може випробовувати співробітника щодо його ініціативності. Тож наляканість «докумекай сам, що він мав на увазі» лише зіграє з таким співробітником злий жарт!

Давно туди не заходив та не думаю, що щось змінилось.
Якщо брати до розгляду загальний рух інвестування за схемою стартапів, то це своя філософія. Можна розглядати Кремнієву долину провідником цієї філософії з кількома дочірніми розгалуженнями. Ми ж в Україні лише мавпуємо вже доволі тривалий час. Але ж вагомих досягнень у цій царині все ще не маємо. На мій погляд так відбувається тому що мавпуємо лише схоластичний процес проект-стартап-інвестиція, відкидаючи закладену в нього філософію.
Тож я не дивуюсь, коли наші «доморощені» адепти кажуть, що найкращі їх здобутки відбувалися лише у Кремнієвій долині. Це тому, що там їм не дозволяють ліпити, відкидаючи грунтовні підвалини процесу. Коли ці адепти повертаються сюди, то їх вже нема кому стримувати. Тому маємо те, що маємо.
Маючи абсолютно інший шлях розвитку в ІТ-галузі України ми здатні утворити власну філософію інвестиційних процесів на підтримку своого творчого потенціалу за ментальністю наших людей.
Щодо подібності до моєї ідеї, то не думаю, бо закладаю ініші організаційні підходи.