Мені вигорання вилікувалось звільненням. Втім, є нюанси:
— я мав подушку, включно з тим, що закінчував будову дому;
— за кілька місяців переключився на фріланс (20-30 годин в тиждень) — до рівня старої зарплати досі не дотягую, але сам факт вибору знімав стрес. Мова про вибір, чи братись за мініпроект;
— на базі попереднього пункту зрозумів, що хочу невелику альтернативу заробітку, типу: «це я так таксую, для душі. а так, то в мене бізнес»...

Я б не сказав, що тут була якась відправна точка. Навіть статус батьків не дав старт проблемам, а більшою мірою підкреслив наявні, або ті, що «дрімали».

В дружини були фрустрації через невідповідність очікуванням, вимушений догляд за дитиною та нездорової атмосфери в домі батьків (переїхали після народження малюка).

Я замість того, щоб грунтовно розібратись в ситуації сприйняв верхівку айсберга як корінь проблем і промалював технічне завдання: мовляв попрацюєш як проклятий і зможете переїхати та найняти няню.

Якогось простого/переломного вирішення тут не було. Банальна рутина: декомпозиція і фокус.

Там не все так сумно (прогрес пішов далі з моменту світлини).
Увесь периметр дому утеплений. Є котел, бойлер та тепловий акумулятор на 500л. Стабілізатор напруги та набір для блекауту з батареями на 400 Аг.

Другий рівень має внутрішню обробку (грунтовка, малярна сітка, фінішна штукатурка). Розкинута електрика. Бракує лишень дверей та ламінату на підлозі.

На першому рівні залита стяжка під теплу підлогу. Для переїзду на мінімалках бракує плитки, облаштованого санвузла та підключеного опалення.

Хоча, складно не погодитись: попри малу площу дому (~65квадратів) і суттєво скручені вимоги — доведеться постаратись, аби уникнути «китайського досвіду».

— всередньому на вільних хлібах маю 40-70% від попередньої зп;
— частину робочої рутини вдалось поставити на правильні рельси, частина ще залишається в списку TODO;
— зараз по-новій сформував для себе портрет середнього клієнта — підгянятиму під це свої пропозиції й вибудовуватиму маркетинг;
— є один постійний проект. Через міжнародну біржу долучаю ще клієнтів, паралельно берусь вкорінитись на кількох локальних французьких ресурсах, там удвічі-тричі нижча конкуренція (прокачую другу іноземну).

цим моментом і був обумовлений ліміт часу в 5 годин на тиждень.

як показали минулі 4 місяці: присутність та допомога мотивованого батька принесли більше користі за менший час )

присилають, в моделюванні я ще толком не розбирався

два типи:
— мінікорпуси для електроніки;
— моделі, які використовуються для підготовки форм для лиття.

:)

ну... якщо так кажете, отже Вам видніше ))

креативний простір?
нівроку ідея і якщо вона розрахова на місто з населенням більше мільйона, то мала б вистрелити.

уточніть )

і так, і так.
коли щось тривіальне то користуюсь готовим. Коли потрібно оптимізувати ресурси заліза — пишу з нуля

мммм, жир — це куди веселіше, ніж піднімати самому всю інфраструктуру
був би в Києві, туди б і подався

ні, нажаль не чув, хоча підозрюю, що в компанії всі мої просування були б швидшими

як виявилось відладка мікроконтролерів (працюю з ними, а не з малиною) теж відволікає від вебу — не питайте як так...
Щоправда на це припадає 1/10 часу.

нет є. Ставитиму фотокамеру на спрацьовування раз в хвилину, працюватиме скоріш за все через той самий Wemos D1.

є пара заморочок, чому поки краще орендована майстерня. Основна — це розташування, як би я не жалівся на час, але якби робити гак в гаражні кооперативи, то на роботу зовсім нічого б не залишалось

це фото приміщення мені скидали під час переписки про оренду

scontent-ams3-1.xx.fbcdn.net/...​1622d016b9949&oe=5C59DB9A

наступного разу почну з фото термокожуха, то заодно зніму і приміщення.
Плекаю надію, що до того часу приберу боай частину непотребу ))

загалом ведення записів допомагає систематизувати процес. Також є не нульова ймовірність, що окрім хейтерів в коментах проскакуватимуть адекватні поради.

Якщо буде бульше проблем, то нотатки — річ довільна, як і сам експеримент загалом )