youtube.com/...​OihbdNrLY2M?feature=share

12.01.1952 року,
після прийняття комісією комп’ютера МЕОМ 🇺🇦 в експлуатацію, цей комп’ютер було надано Інституту математики для розрахунків.
На той час Інститут математики 🇺🇦 проводив розрахунки найважливіших задач військової та народно господарської тематики.
Про комп’ютер МЕОМ та його значення написано багато, зокрема написано про:
Важливість для розвитку «оборонної» (розуміємо: «загарбницької») промисловості та економіки ссср та України 🇺🇦, яка була окупована росіянами 🇷🇺 ще давніх часів.
Ця важливість полягає у тому, що математичні розрахунки мали високу трудомісткість, а розрахунки деяких задач неможливо будо провести без комп’ютера.
З початку 1952р. до кінця 1953 року МЕОМ фактично був єдиним в ссср комп’ютером придатним для використання.
Інженери отнимали досвід розробки та монтажу, який був необхідний для розробки комп’ютерів у майбутньому.
Математики (програмісти) отримали досвід програмування та це стало поштовхом до розвитку технологій програмування. Андон Филипп Іларіонович писав:
«На той час програма являла собою послідовність команд, жорстко зв’язаних між собою та прив’язаних до адресного поля пам’яті ЕОМ. Обмеженість оперативної пам’яті ЕОМ МЕСМ (100 комірок), низька швидкодія (100 операцій в секунду), нестабільність роботи МЕСМ, реалізованої на електронних лампах: 5000 одиниць), змушували розробників програм шукати витончені прийоми використання внутрішньої мови комп’ютера. Складання кожної програми розглядалось як вирішення окремої задачі. Перед запуском програми її щораз треба було вручну покомандно вводити в оперативну пам’ять за допомогою двох десятків тумблерів на спеціальній панелі машини, на що витрачалось чимало часу і до того ж зумовлювало появу чималої кількості помилок.».
Кожному програмісту дуже цікаво буде дізнатися як народились Pointers.
Це корисно знати усім програмістам.
У цьому відео для всіх програмістів розповідається про деталі вишуканих математиками прийомів програмування, які містили підказки для винайдення в Україні найважливішого для всього людства винаходу в галузі інформаційних технологій: винаходу Pointers (Pointers, Lists, and Complex Dynamic Hierarchical Structures, Address Programming Language with Pointers — 1955 🇷🇺).
Pointers винайдено в Україні 🇷🇺 на 9 років раніше, ніж у США 🇺🇸.
Детально розглядається процес народження Pointers під час експлуатації комп’ютера МЕОМ та проектування комп’ютера «Київ», який спадкував особливості МЕОМ.
Спочатку створили СТЕК, який підштовхнув до Pointers! А не навпаки, як гадають всі програмісти: Pointers дозволили реалізувати СТЕК.
У відео розповідається про потужні екзотичні можливості Адресної мови, які ґрунтуються на Pointers:
Однозв’язні списки з властивостями двузв’язних!
Теоретико-множинні операції в Адресній мові!
Функції map і fmap!
У формулі циклування задаються вкладені цикли!
Змінна циклу — Pointer (current)!
... .
Це відео може зацікавити не тільки програмістів.
Приємного перегляду!
youtu.be/P1UnThQvkkI

12.01.1952 року,
після прийняття комісією комп’ютера МЕОМ 🇺🇦 в експлуатацію, цей комп’ютер було надано Інституту математики для розрахунків.
На той час Інститут математики 🇺🇦 проводив розрахунки найважливіших задач військової та народно господарської тематики.
Про комп’ютер МЕОМ та його значення написано багато, зокрема написано про:
Важливість для розвитку «оборонної» (розуміємо: «загарбницької») промисловості та економіки ссср та України 🇺🇦, яка була окупована росіянами 🇷🇺 ще давніх часів.
Ця важливість полягає у тому, що математичні розрахунки мали високу трудомісткість, а розрахунки деяких задач неможливо будо провести без комп’ютера.
З початку 1952р. до кінця 1953 року МЕОМ фактично був єдиним в ссср комп’ютером придатним для використання.
Інженери отнимали досвід розробки та монтажу, який був необхідний для розробки комп’ютерів у майбутньому.
Математики (програмісти) отримали досвід програмування та це стало поштовхом до розвитку технологій програмування. Андон Филипп Іларіонович писав:
«На той час програма являла собою послідовність команд, жорстко зв’язаних між собою та прив’язаних до адресного поля пам’яті ЕОМ. Обмеженість оперативної пам’яті ЕОМ МЕСМ (100 комірок), низька швидкодія (100 операцій в секунду), нестабільність роботи МЕСМ, реалізованої на електронних лампах: 5000 одиниць), змушували розробників програм шукати витончені прийоми використання внутрішньої мови комп’ютера. Складання кожної програми розглядалось як вирішення окремої задачі. Перед запуском програми її щораз треба було вручну покомандно вводити в оперативну пам’ять за допомогою двох десятків тумблерів на спеціальній панелі машини, на що витрачалось чимало часу і до того ж зумовлювало появу чималої кількості помилок.».
Кожному програмісту дуже цікаво буде дізнатися як народились Pointers.
Це корисно знати усім програмістам.
У цьому відео для всіх програмістів розповідається про деталі вишуканих математиками прийомів програмування, які містили підказки для винайдення в Україні найважливішого для всього людства винаходу в галузі інформаційних технологій: винаходу Pointers (Pointers, Lists, and Complex Dynamic Hierarchical Structures, Address Programming Language with Pointers — 1955 🇷🇺).
Pointers винайдено в Україні 🇷🇺 на 9 років раніше, ніж у США 🇺🇸.
Детально розглядається процес народження Pointers під час експлуатації комп’ютера МЕОМ та проектування комп’ютера «Київ», який спадкував особливості МЕОМ.
Спочатку створили СТЕК, який підштовхнув до Pointers! А не навпаки, як гадають всі програмісти: Pointers дозволили реалізувати СТЕК.
У відео розповідається про потужні екзотичні можливості Адресної мови, які ґрунтуються на Pointers:
Однозв’язні списки з властивостями двузв’язних!
Теоретико-множинні операції в Адресній мові!
Функції map і fmap!
У формулі циклування задаються вкладені цикли!
Змінна циклу — Pointer (current)!
... .
Це відео може зацікавити не тільки програмістів.
Приємного перегляду!
youtu.be/P1UnThQvkkI

#Цейдень: 25.12.1951р. — 72 роки МЕОМ
— першому повному за Тюрінгом, повноцінному, програмованому комп’ютеру в континентальній Європі. youtu.be/z4QwyJUl9-0 #ua #programming #womenintech #WomensHealth #programmers #Stem #Coding

#Цейдень: 25.12.1951р. — 72 роки МЕОМ (МЭСМ)
— першому повному за Тюрінгом, повноцінному, програмованому комп’ютеру в континентальній Європі. youtu.be/z4QwyJUl9-0
На початку відео про пост у ФБ з обґрунтуванням першості МЕОМ, а не Z3 та Z4.
#ua #programming #womenintech #WomensHealth #programmers #Stem #Coding #Лебедев #Лебедєв #МЭСМ #MESM #МЕОМ #МЕСМ

#Цейдень: 25.12.1951р. — 72 роки МЕОМ (МЭСМ)
— першому повному за Тюрінгом, повноцінному, програмованому комп’ютеру в континентальній Європі. youtu.be/z4QwyJUl9-0
#ua #programming #womenintech #WomensHealth #programmers #Stem #Coding #Лебедев #Лебедєв #МЭСМ #MESM #МЕОМ #МЕСМ

#Цейдень: 25.12.1951р. — 72 роки МЕОМ (МЭСМ)
— першому повному за Тюрінгом, повноцінному, програмованому комп’ютеру в континентальній Європі. youtu.be/z4QwyJUl9-0
#ua #programming #womenintech #WomensHealth #programmers #Stem #Coding #Лебедев #Лебедєв #МЭСМ #MESM #МЕОМ #МЕСМ

inventions in the field of IT for mankind, including programming.
Achievements and inventions of Ukrainians were hidden by the Soviet totalitarian regime in the interests of the party nomenclature.
Little is known to the world community about:
1) invention of Pointers, Lists and complex hierarchical structures by Ukrainians;
2) one of the world’s first high-level programming languages — the Address Programming Language (1955), which was of great practical importance and was used for more than 20 years;
3) asynchronous universal computer “Kyiv” with a hardware-implemented Pointers dereferencing operation;
4) implementation of tasks in the Address language on the “Kyiv” computer:
a) artificial intelligence: recognition of simple geometric shapes, printed and handwritten letters and numbers using machine learning methods (this method has gained great popularity and is very widely used at the moment);
b) informational: the world’s first tabular database of the relational type — “Autodirector” — was developed;
c) for not yet completed the computer Dnipro have been developed emulator of this computer on which the Address Language compiler was developed and many other applications, including a system for automated design of printed circuit boards of electronic devices, including the computers themselves;
d) weather forecasting;
e) calculation of flight trajectories of ballistic and space missiles;
etc.
The main confirmations of Ukrainians are available on the Internet:
. Glushkov V.M., & Yushchenko E.L., D 1966, The Kiev Computer; a Mathematical Description, USA, Ohio, Translation Division, Foreign Technology Div., Wright-Pattenon AFB, 234p., ASIN: ‎B0007G3QGC.
files.infoua.net/...​wPqYyXs2JR9QU5sCAXathqAXk
2. Elements de programmation sur ordinateurs: Par B.V.Gnedenko, V.S.Koroliouk, E.L.Iouchtchenko. — Dunod, 1969. — 362 pages. — ASIN: ‎B0014UQTU0. — APPENDICE: B.E.S.M, STRELA, OURAL, M-3, KIEV. — (in French).
files.infoua.net/...​FX7zDNJQ1tTYzglRxE6AKyn_I
3. Glushkov V.M., Computer “Kyiv”. Mathematical description / V.M. Glushkov, E.L. Yushchenko. // K.: — State Technical Publishing House of the Ukrainian SSR, 1962. — 183 p. : ill.,
files.infoua.net/...​Tn1Gc821uynkBfDKggh1xSn90 .
4. Gnedenko B.V., Elements of programming / Gnedenko B.V., Korolyuk V.S., Yushchenko E.L.; // M.: — GIFML, 1961. — 348 p.
files.infoua.net/...​w0JUV0XxV7QAwHiPOfApVxQko
5. Yushchenko E.L., Address programming // K.: — State. publishing house of technical literature, URSR, 1963. — 287 pp.
files.infoua.net/...​K65TA16kE1bxUAZSHIg_QgcM4

Відео про Катерину Ющенко від Великобританського музею всесвітньої комп’ютерної історії.
Підручник з програмування, про який ідеться мова у цьому відео був вперше надрукований обмеженим накладом в КДУ у 1956р.
By Jerry McCarthy, Volunteer at TNMOC: I was wandering around TNMOC, where I volunteer, on a quiet morning before the rush of visitors, and I noticed a poster showing one Kateryna Yushchenko, who was, apparently, the inventor of a programming language called the “Address Programming Language”.
A Wikipedia entry for that programming language eventually led me to an online Ukrainian document website where a fascinating document "ЭЛЕМЕНТЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ"/"Elementy programmirovaniya", dated 1961 and co-authored by Ms. Yushchenko, was found.
This document describes programming on a number of Soviet computers, for example, B.E.S.M and Strela, using a three-address pseudo programming language.
The same manual also gives various programmes written in this pseudo programming language for, for example, calculating square roots and solving quadratic equations.
Thus a project was born to write a simulator to execute these and other programmes. Speaker — Bio: Jerry McCarthy is a volunteer at TNMOC; before his retirement, he worked in software development for a global computer company.
Recorded 13-9-2023
youtu.be/...​wx9-Q?si=4zuVgwK0i0GIwNzK

Для України 🇺🇦 важливо поширювати цю інформацію.
Підпишіться на канал.
Максимально поширюйте це видео англійською мовою, лайкайте та залишайте коментарі.

Зробіть ваш невеличкий важливий внесок, для підняття авторитету України на міжнародному рівні.
youtube.com/...​OihbdNrLY2M?feature=share

🇺🇦 Історична справедливість 🇺🇸 youtube.com/...​YS1SCNXmi1w?feature=share
Всі програмісти помилково вважають, що в програмуванні перші списки з’явились у 1958 році в мові програмування ЛІСП, а найпотужніший засіб програмування — вказівники (Pointers) у 1964 році у мові ПЛ/1
Насправді ... 🇺🇦

Ці речення недостовірні! Звісно, що заперечую!
Ви припніть зухвало захищати свою брехливу статтю.

Із приїздом Глушкова в Київ вона підключилася до його проекту, а незабаром стала одним із провідних фахівців.

Вона до приїзду Глушкова була давно провідним фахівцем як в галузі програмування, так і в галузі архітектури комп’ютерів.
Не бачу сенсу продовжувати з Вами спілкування, якщо Вам потрібно пояснювати такі очевидні усім речі.

Ганьба DataArt за поширення недостовірної інформації з брехливих мемуарів!
Приклад зухвалої брехні, який мене обурив:

Представник DataArt звернувся до мене з проханням надати фото моєї матері.
Отримали та заздалегідь недостовірний підпис, який принижує гідність та честь Катерини Ющенко.
Цитата:

Катерина Ющенко захистила докторську дисертацію під керівництвом Бориса Гнєденка у Львові в 1950 році, а коли останнього обрали академіком і перевели в Київ, він запросив її до своєї команди. У 1950 році Катерина брала участь у об’єднаній команді Математичного та Електротехнічного інститутів зі створення математичного забезпечення першого комп’ютера МЕОМ. Із приїздом Глушкова в Київ вона підключилася до його проекту, а незабаром стала одним із провідних фахівців.

На момент появи Глушкова в місті Києві Катерина Ющенко:
а) вже, як 6 років займалася розрахунками математичних задач та перша розпочала програмувати розв’язки реальних задач на МЕОМ:
— розрахунки траєкторій польотів балістичних та космічних ракет (зовнішньої балістики);
— оптимізація прокладання дальніх ліній високовольтних електропередач;
— та багатьох, багатьох інших;

б) у 1954/55 році створила одну з перших в світі мов програмування високого рівня — Адресну мову програмування;

в) на 9 років, ніж у США, винайшла Pointers, спискові ланцюжки та деревоподібні формати (складні ієрархічні структури), яким подібні Абстрактні типи даних та динамічні структури;

г) розробила систему команд унікального комп’ютера «Київ» з апаратною реалізацією багатократного розіменування Pointers;

д) в лабораторії ІМ АН УРСР керувала підрозділом з 40 співробітників: математиків, програмістів та обчислювачів;

е) у 1955р. написала перший підручник по програмуванню, який було видано обмеженим накладом у 1955р. в КДУ, та який завдяки Глушкову не був опублікований великим накладом (Удовиченко за проханням Глушкова — заборонив видання).

Питання: хто приєднався і до чиєї справи? Глушков до справи дружнього колективу Гнеденка та Ющенко, чи навпаки, як написано під фото?

На правах спадкоємця прав Катерини Ющенко вимагаю:
а) привести у відповідність: підпис під цим фото;
б) принести публічні вибачення за оприлюднення недостовірної інформації, яка принижує гідність та честь Катерини Ющенко.

Вважаю, що на початку публікації спогадів варто розмістити інформацію про наявність альтернативних думок очевидців про особу В.М.Глушкова.

Перед публікацією цього коментаря починаючі з 09.09.2023р. очікував зв’язок з:
а) представником DataArt Веронікою Нерода (їй було передано фото);
б) PR менеджером DataArt (обіцяв влаштувати автор цієї публікації — Денис Гобов).

Глушков ніколи в Інституті електротехніки АН УРСР не працював та тому ніяк не міг в ньому очолювати лабораторію!

Ви продовжуєте наполягати, що твердження:

«1956 року він очолив лабораторію моделювання та обчислень в Інституті електротехніки АН УРСР в Києв»

— достовірне?

Перепрошую: з датою реорганізації — дійсно помилився.
А з головним питанням:

У 1956 році ніякої лабораторії моделювання та обчислень в Інституті електротехніки АН УРСР вже не існувало,

точно не помилився!

Наведу приклад однієї недостовірності:

міститься помилкова, перекручена та недостовірна інформація.
— дуже сумнівне твердження.

«1956 року він очолив лабораторію моделювання та обчислень в Інституті електротехніки АН УРСР в Києв» цитата з museum.dataart.com/ua/victor-glushkov .
У 1956 році ніякої лабораторії моделювання та обчислень в Інституті електротехніки АН УРСР вже не існувало, бо ще у 1954році було об’єднано лабораторію методів обчислень та розрахунків при ІМ АН УРСР з лабораторією (МЕОМ та інженерів, які її розроблювали) обчислювальних машин при Інституті ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ (!!!) АН УРСР та утворено лабораторію обчислювальних машин та розрахунків при ІМ АН УРСР.
Самого Інституту електротехніки АН УРСР у 1956 році теж вже не існувало, бо його було у 1953р. реорганізовано в Інститут електродинаміки АН УРСР.

Якщо є бажання дізнатись та виправити недостовірності, то пропоную продовжити спілкування у особистих повідомленнях.

Будівництво споруд для ОЦ АН УРСР на вулиці Лисогірській б.4 та житлового будинку по вул. Велика Китаївська б. 111/2 (тепер: просп. Науки 43/2) розпочато у 1956р. ще до того, як В.М. Глушкова переїхав до Києва.

Альтернативним погляд на інформацію у цих мемуарах оприлюднено у спогадах: Гнєденка, Дашевського, Шкабари (її доньки Тетяни Свербілової), Королюка, Іваненка, Кладька, Пржиялковського, тощо.
Тут: museum.dataart.com/ua/victor-glushkov — міститься помилкова, перекручена та недостовірна інформація.