www.youtube.com/...​o10G4jLUB9meDOuIn5X7G4s6T

Та ніякої впевненості, але вже так склалося, що на іншому боці Атлантики дому не маю.

На рівень забезпеченості і ефективності, знаходячись поза системою, особливого впливу не маю. Але і сидіти склавши руки не хочу

Ну я навіть не диванний аналітик, які в мене можуть бути аргументи.

Особисто я уже змирився з тим, що батьківська хата назавжди залишиться в окупації. Маю лише бажання захистити свій дім на іншому боці Дніпра.

Печалька якась.

По стану на зараз 6% тільки проголосувало що вони готові стати до війська. Ті що «за певних умов» типу якщо держава буде мені платити як супер-дупер-сіньйору а службу можна проходити дистанційно на Балі, теж можна записати до тих що «ні»

Люди, агов. Іде ІІІ світова. Просто Україна зараз — це умовна Чехословакія в 39, і у нас поки ще є шанс зупити все тут. Воювати треба всім, і прийдеться всім. Звичано можна відпетляти, багато моїх знайомих так і зробили, але самоповага яка може бути після цього.

Рожевих окулярів не маю щодо армійського рабства, совка, паперової армії і так далі. Але якось звки по життю приймати рішенні і робити те, що *треба*

PS пишу не з окопа. Але планую бути там за кілька місяців.

Пораджу почати платити податки

Одній «книгарні» варто це прочитати.

Сумніваюсь що орги читають ДОУ (

Мав нещодавно схожу проблему вибора заліза для Blender для дитини. Взяв стаціонарний ПК (ноут уже є) і не жалкую — за витрачені гроші я і близько не отримав би тих характеристик.

Нагадаю що 2019 був 5 років тому. Чи будете ви задоволені ним через ще 5 років?

Чи плануєте корисутватися софтом який є лише на мак? Якщо ні, то ставте win11 сміливо, інтерфейс можна налаштувати

Троляка детектед :)

Слідкую за парою профільних груп, періодично бачу коментарі «ось у мене є простотип, або напівпрототип але я вперся у межі власних можливостей і не знаю куди з цим далі йти». Оце власне і мотивація — можливість довести роботу до результату

Може банальність скажу, але ти мабуть за тим і прийшов.
Друзі, на жаль, приходять і уходять. У мене в мої 40+ залишилося лише декілька людей, і декого з них не бачив з початку великої війни. Але якщо ви близікі ментально, то відносини на відстані то не проблема.
Без родичів може бути важко, але в наш час онлайну це не те що в 90х. Я навчався в місті з яким не було прямого сполучення, бачив батьків раз на 2-3 місяці, дзвонив раз на тиждень з переговорного пункту. Було важко, але навчило мене самостійності, яка мені дуже знадобилась у житті.
І ще одне. В твоєму віці завести нових друзів значно легше ніж в моєму.
Тому якщо є можливість їхати, треба їхати. Завжди зможеш повернутися

Але якщо ви не знаєте що робити, можливо вам просто потрібен конфігуратор?

betaflight.com/...​ilding-a-hex-file-locally

треба казати не «всі» а «всі хто не відпетляє»

По суті відповісти не можу.

Але мені кілька місяців тому обмежили екаут через реєстрацію на неконтрольованій території. Докази що я зараз не там, не прийняли — бо все одно є зв’язок. Після довгого листування з сапортом дозволили вивести залишок коштів. Так що обережно там.

Обгрунтоване, тим більше що серед військових є підвищений запит на справедливість. Ось тільки справедливості нема звідки чекати

Друже, я не збираюсь чекати або тікати, я готуюся до мобілізації.

Щодо основного посилу, то це на жаль реальність: більшість тих хто розуміють що треба міняти, як міняти, і мають до того наснагу — у війську. І це мабуть так і має бути (загалом, всім треба пам’ятати на наступних виборах питати кандидатів «де ти був і що робив під час великої війни»)

Дякую за службу і за статті.

Щодо порад змінотворцям, боюся що педалити ці питання доведеться тим, хто прийде з війська. Лише була б країна

Дякую за простирадло. Прочитав.

Із твого досвіду, чи багато таких людей які готові сперечатися з командиром до останнього, якщо впевнені в його неправоті? І що з такими людьми стає в подальшому? )

А можна припахати ChatGPT писати твори-есе про розслідування? :)

Не перша, але одна з перших.

2003, здається, рік. Ми писали софт для массових email-розсилок, наш «офіс» був у підсобці магазину. Платили 120 долл, половину віддавав за кватриру яку знімали вскладчину, на залишок якось примудрявся жити.